Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Українська та російська філологія [83]
Історія і правознавство [27]
Математика [32]
Фізика, астрономія [15]
Географія та економіка [29]
Інформатика [16]
Іноземні мови [62]
Хімія, біологія, екологія [38]
Фізичне виховання та основи здоров'я [20]
Музика, образотворче мистецтво [18]
Трудове навчання [9]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 25.09.2020, 16:16

Головна » Статті » Специфіка навчальних предметів » Українська та російська філологія

Впровадження інноваційних форм навчання як засіб розвитку комунікативної компетентності учнів

Впровадження інноваційних форм навчання як засіб розвитку комунікативної  компетентності учнів



Павличенко Людмила Володимирівна  
вчитель російської мови та світової літератури,  
педагогічна категорія - вища,
«старший вчитель».

Запорізька загальноосвітня школа  І – ІІІ ступенів № 51 Запорізької міської ради Запорізької області, 
директор -Кропивна Тамара Іванівна, 
м. Запоріжжя, вул. Воронезька 4, т. 224-92-53, 

Провідна педагогічна ідея досвіду: розвиток  комунікативної компетентності учнів засобами інноваційних форм навчання та форм організації навчання на уроках світової літератури.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:  Серед важливих  педагогічних завдань, які поставило життя перед сучасною школою є розробка нових педагогічних ідей та підходів щодо організації навчально – виховного процесу, в центрі яких  -  особистість дитини з її потребами, інтересами та життєвими проблемами  та її всебічний розвиток.  Тому, необхідною умовою повноцінної, практично орієнтованої освіти є її спрямованість на використання сучасних інноваційних форм навчання та форм організації навчання.  
Актуальність представленого досвіду визначається суперечністю між вимогами компетентнісної парадигми освіти і традиційною педагогічною практикою викладання світової літератури. Реалізація досвіду унеможливлює підготовку у загальноосвітній школі так званої «навченої безпорадності».
       Інтеграція України в Європейський простір невід’ємно  пов’язана з якістю національної системи освіти, її конкурентоспроможністю. Приєднання України до Болонського процесу розпочало  новий динамічний етап модернізації освітньої галузі. Одним із основних чинників підвищення якості освіти є впровадження в практику навчання інноваційних освітніх та інформаційних технологій та методик навчання, оновлення організації  навчально-виховного процесу згідно із сучасними досягненнями науки і техніки.
        Перейнявшись   важливістю цієї проблеми, я переконалась, що сутність змін пов’язана насамперед з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. 
        Сучасні вимоги Державних освітніх стандартів змушують учителів не тільки та не стільки насичувати учнів інформацією, але й шукати шляхи практичного застосування її у повсякденному житті. Знання не заради знань, а знання – для збагачення життєвого досвіду. Використання інноваційних форм навчання та форм організації навчання передбачає органічне поєднання змісту, навчальних засобів та методів навчання, моделювання життєвих ситуацій, використання дидактичних (рольових, ситуативно-рольових, імітаційних) ігор, спільне розв’язання проблем, що ефективно сприяють  формуванню вмінь і навичок комунікативної діяльності, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії. 
Маючи розвинуті загальнокультурну, навчально-пізнавальну компетентності, засвоєні знання, сформовані вміння та навички, учень залишається дезадаптованим у соціумі, не володіє здібностями парної, групової, колективної діяльності, залишається нездатним до виконання різноманітних соціальних ролей, не може гідно реалізувати власний розумовий потенціал, що і зумовлює актуальність представленого досвіду. Основні положення та пропозиції досвіду сприятимуть реалізації компетентнісної складової Держстандарту, проблемної теми школи «Впровадження  інноваційних  педагогічних  та інформаційних  технологій як  фактор формування  ефективного  освітнього  простору школи». Розроблена та апробована  педагогічна система сприяє поступовому переходу діяльності педагога від монологу до діалогу з учнями, перетворює учня в активного учасника навчального процесу, змінює роль учителя (з ментора в тьютора).
          Вважаю, що принципово нова парадигма сучасного освітнього простору справедливо відмовляється від отримання «готових знань». Отже, учень має виступати не в ролі пасивного засвоювача готових знань, він повинен набувати знання  в процесі самостійного пошуку та вирішення навчальних завдань. Учитель відповідно відмовляється від функцій своєрідного ретранслятора готових знань, а стає організатором освітньої діяльності, залучаючи учнів до самостійного пошуку, створюючи необхідні умови для активності та ініціативності школярів. [див. додатки «Колекція уроків»]
Звернімо увагу на переваги  такого підходу.  
Відбувається своєрідний обмін знаннями та досвідом між усіма учасниками навчального процесу. 
Знання набуваються у процесі спілкування і обговорення. 
Учень є активним  учасником  навчання, відчуває свою інтелектуальну спроможність, що робить процес навчання продуктивним.
Створюється позитивний психологічний мікроклімат у колективі, що максимально виключає стресові ситуації.
Школярі вчаться мислити, приймати продумані і виважені рішення, брати участь у дискусіях.   
         Впевнена, що саме практичною спрямованістю відрізняється компетентнісно спрямована літературна освіта. Вона акцентує увагу на результаті навчання, і підкреслює, що в якості результату розглядається не обсяг певної інформації, а здатність  школяра використовувати здобуті знання, засвоєну інформацію в комплексі, бути мобільним у стосунках з іншими людьми у різноманітних нестандартних умовах, проблемних  ситуаціях завдяки навичкам володіння різноманітними соціальними ролями.  
          На практиці це означає, що в результаті компетентнісно спрямованої літературної освіти учень не просто знає імена та прізвища визначених програмою письменників,  певні літературознавчі поняття, зміст вивчених творів тощо,   він орієнтується на ринку друкованих джерел, може розрізнити твори культури і художню літературу, самостійно обирає  та порівнює різні естетичні явища (художній твір, музичний твір, театральну виставу, кінофільм тощо), висловлює власну оцінку, мотивує її, аргументовано інтерпретує прочитане та побачене, доводить власну позицію. 
        Головною умовою ефективності компетентнісно спрямованої літературної освіти є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Це пов’язано з основними завданнями вивчення літератури в школі, коли на уроці літератури мають здійснюватися  так звані мікро- та макродіалоги, коли початкове сприйняття читачем художнього твору коригується та поглиблюється під час  його обговорення, обміну думок між усіма учасниками навчального процесу, що призводить до створення у свідомості школяра свого "власного твору”, збагаченого особистісним "Я".  Тобто,  діалог як форма життя в сучасному світі має стати основним психологічним та  етико-культурним принципом вивчення літератури в школі. [див. додатки «Колекція фрагментів відеоуроків»]
         Отже, я вважаю, що уроки літератури мають створювати належні умови для мотивації читацької та комунікативної активності школярів, формування вміння спілкуватися у різній формі та емоційно-ціннісного сприйняття  світу.
Науково-теоретична база досвіду:  
ідея інтерактивних форм і методів навчання О.Пометун та О.Пироженко;
розробки елементів інтерактивного навчання класика педагогіки В.Сухомлинського;
творчість вчителів-новаторів 70-80-х років Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є.Ільїна, С.Лисенкової та інших;
сучасні шкільні технології (особистісно зорієнтоване навчання, розвивальне навчання) І. Рожнятовська, В.Зоц;
технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г.Фріц, С.Ренегар, Дж. Фредерік, М.Сілберман, Т.Ремех);
технологія «Метод проектів» (В.Гузєєв);
технологія колективного взаємонавчання (О. Рівін);
технологія проблемного навчання (Дж. Дьюі, М.Махмутов, Т.Ільїна, Г.Вернер, В.Окоп, А.Матюшкін, П.Підкасистий);
технологія комп'ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов).
наукові дослідження Г.Селевка.
 Стисла анотація досвіду:  Новизна досвіду полягає в розробці власної взаємопов'язаної системи форм навчання, націленої на формування комунікативної компетентності учнів у використанні в урочній та позаурочній діяльності інноваційних технологій (інтерактивного навчання, проектної технології, проблемного навчання, технології колективної взаємодії, ІКТ, елементів дослідницької роботи), раціоналізації форм організації навчання. Вид досвіду за характером новизни - раціоналізаторський.
          Використання інноваційних форм та засобів навчання світової літератури забезпечує різноманітність навчальної діяльності на усіх етапах уроку: при поясненні нового матеріалу (демонстраційно-енциклопедичні програми, презентації PowerPoint), при закріпленні,  повторенні (тренінги, проміжні тестування, спілкування через електронну пошту, у чаті); під час проведення контролю знань, умінь і навичок (тестування, створення Web-сторінок, захист проектів, дистанційне спілкування через електронну пошту тощо); в самостійній роботі учнів (різноманітні навчальні програми, електронні підручники, посібники). Технологія реалізації провідної ідеї досвіду дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, забезпечує психолого - емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності (в системі «учитель - учень», «учень - учень»). 
Сутність педагогічного досвіду полягає:
в використанні інноваційних форм навчання як засобу розвитку комунікативної компетентності учнів;
забезпеченні додаткових можливостей комунікативності учнів на різних рівнях;
оволодінні основами роботи з різними видами інформації за допомогою комп'ютера та інших засобів інформаційно-комунікаційних технологій; 
розвитку самоорганізації учнів, уміння організовувати власну комунікативну діяльність і планувати її результати;
вихованні відповідального відношення до інформації з урахуванням правових і етичних аспектів її поширення.
Мета досвіду: формування комунікативної компетентності учнів через впровадження інноваційних форм навчання та форм організації навчального процесу на уроках світової літератури та в позаурочній діяльності; створення оптимальних умов для розвитку комунікативної компетентності й здатності особистості до застосування у різноманітних видах спілкування способів взаємодії з оточуючими, до оволодіння різними соціальними ролями;створення атмосфери співробітництва, взаємодії учителя та учня на уроках світової літератури; реалізація завдань нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
Саме цьому, я працюю відповідно обраній проблемі.
Мною були визначені такі завдання:
впровадження інноваційних форм навчання з метою активізації пізнавальної та комунікативної діяльності учнів на уроках російської мови та літератури;
створенні умов для розвитку особистості дитини з урахуванням її можливостей та потреб у спілкуванні; 
залучення учнів до активного та продуктивного навчання.
         Об’єктом досвіду виступають інноваційні форми навчання та форми організації навчання. Предмет досвіду -  система формування комунікативної компетентності учнів засобами інноваційних форм навчання.
          У власній діяльності дотримуюсь відповідних правил організації навчання:
до роботи залучаються (тією чи іншою мірою) всі учасники навчального процесу;
вони повинні мати певну психологічну підготовку (скутість, неконтактність, самозаглибленість заважають);
клас об'єднується в підгрупи;
до заняття відповідно готується приміщення;
учитель розробляє необхідні матеріали;
учні налаштовуються на неухильне додержання процедури і регламенту;
створюється атмосфера довіри, природності, невимушеності, приємної бесіди.
            Продуктивними на уроках вважаю такі завдання:
інтерв’ю з автором книги або літературним героєм;
письмові роботи у формі твору та есе;
прийом «так» чи «ні»;
сформулювати ідею твору у вигляді прислів’я ;
придумати іншу кінцівку твору, зберігаючи авторський стиль;
анкета літературного героя, письменника;
лист до героя, автора, товариша;
написання віртуального слова на честь літературного героя.
           Складові комунікативної компетентності та форми її реалізації на уроках літератури:
вміння спілкуватися усно, писемно (складання листа-побажання, листи-спогади);
вміння об'єктивно  сприймати оточуючих, поважати думки інших (захист завдань під час роботи в групах) [див. додатки «Колекція фрагментів відеоуроків»];
здібність до співпраці в парі, групі, колективі (різноманітні інтерактивні методи, що використовуються на уроках) [див. додатки «Колекція фрагментів відео уроків»];
навички володіння різними соціальними ролями у колективі (займання конкретної «ролі» під час роботи над груповими завданнями) [див. додатки «Колекція фрагментів відеоуроків»];
культура міжособистісних відносин, толерантність спілкування під час НВП (дискусійні питання) [див. додатки «Колекція фрагментів відеоуроків»];
вміння аргументувати власні дії та погляди (складання сенканів, продовження незакінченого речення);
знаходження адекватного стилю, тону спілкування (етап взаємооцінки на уроці);
здібність емоційно відгукуватись на переживання інших учасників дії (робота у шкільному театральному гуртку);
мобільність у відносинах, володіння віртуальними засобами спілкування (спілкування в освітній мережі «Щоденник» http://schools.shodennik.ua/class.aspx;  обмін думками у блозі «Мир школьноготеатра» http://smirenije.blogspot.com/).
Практична реалізація досвіду втілена в розробках уроків та виховних заходів. (додатки «Колекція уроків», «Розробки виховних заходів»).
        Реалізувати стратегічну мету досвіду неможливо без урахування наступних умов: інформаційної компетентності вчителя; технічного забезпечення НВП; знань вікових особливостей та рівня комунікативної компетентності учнів; поступового введення інноваційних форм, методів, технологій у процес навчання; постійної роботи щодо розвитку навичок парної, групової, колективної взаємодії.
Результативність впровадження досвіду:  Результати практичного використання  інноваційних форм навчання увійшли в електронну збірку "Успішний проект 2008"  та електронний посібник «На допомогу вчителеві літератури» «Російського культурного центру», 2009 р.. 
     Досвід роботи з теми «Робота вчителів-предметників та класних керівників з учнями початкового рівня навчальних досягнень» представлений  на офіційному сайті ІАМЦ ДОНМС. 
     Навчальні матеріали викладено в мережі ЗапоВікі (http://wiki.ciit.zp.ua/).
Діюча система роботи простежується в Internet-мережі: блог «Мир школьноготеатра» (http://smirenije.blogspot.com/); на сторінці освітньої мережі «Щоденник»http://schools.shodennik.ua/class.aspx
Репрезентація досвіду:  Результати досвіду апробовані на районному та міському семінарах («Інтегровані технології - шлях до формування творчої особистості учнів», 2009); практичному семінарі-тренінгу вчителів, які викладають предмети художньо-естетичного циклу («Методи та прийоми організації навчальної організації на уроках етики», 2009; «Інтерактивні технології в особистісно-орієнтовній роботі», 2010); у практичній частині  міського семінару-майстерні «Система корекційної роботи з учнями початкового рівня навчання», 2011.
Категорія: Українська та російська філологія | Додав: Stas (01.02.2014)
Переглядів: 3337 | Коментарі: 2 | Теги: форми організації навчання, комунікативна компетентність, проблемне навчання, інтерактивне навчання, інноваційні форми навчання, проектна технологія | Рейтинг: 3.4/84
Всього коментарів: 2
2 Нікітіна Галина Костянтинівна   [Матеріал]
Мне понравилось. Интересно, актуально. Так держать.

1 natalka   [Матеріал]
Актуально, сучасно.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2020