Провідна педагогічна ідея досвіду: використовувати знання, навички та вміння з пропаганди здорового способу життя в своій діяльності. Вміти оцінювати умови організації, забезпечення та проведення навчально-виховного процесу з позиції основ безпеки життєдіяльності учнів. Створювати сприятливі умови щодо підвищення фізичного рівня, психічного здоров'я, психологічного комфорту учнів. Виховати в учнів відповідальність за особисте здоров’я, здоровий спосіб життя, здоров’я родини.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду : Потік інформації в наш час неможливо опанувати найерудованішій людині. Саме вчитель у школі є джерелом тієї сили, яка приводить в рух, навчально-виховний процес, вдихає в нього життя. Знання – це не раз і назавжди дане, а те, що підлягає постійному оновленню, поглибленню і вдосконаленню. А як відомо, успішному навчанню сприяє гарне здоров'я, а успішне навчання – покращенню здоров’я. Навчання і здоров'я нероздільні. Здоров'я - найважливіший фактор працездатності і гармонійного розвитку людського, і особливо, дитячого організму. В даний час встановлено, що здоров'я визначається не тільки відсутністю захворювань, але і гармонійним, відповідним віковим розвитком, нормальним рівнем основних функціональних показників. Нажаль, останнім часом здоров'я учнів катастрофічно погіршується. Підростаюче покоління постійно відчуває на собі техногенне навантаження, наслідки Чорнобильської катастрофи, хімізації, екологічного забруднення, погіршення побутових умов, порушення системи харчування, не отримує (в більшості) повноцінного відпочинку, має низьку рухову активність. За даними МОЗ України, зараз у 90% учнівської молоді є відхилення у здоров’ї. Рівень стану здоров'я знижується з віком. Нездорові дорослі народжують хворих дітей, яких виховує нездорове навколишнє середовище. Порочне коло веде до глобальної катастрофи-вимиранню нації.
Науково – теоретична база досвіду: Шкільна освіта в наші дні висуває більші вимоги до здоров'я учнів. Тому зараз, як ніколи, актуальні здоров'язберігаючі технології у навчально - виховному процесі. Це цілі системи організаційно-функціональних і психолого-педагогічних прийомів, освітньо-виховних засобів, що забезпечують занурення учнів у штучно створене середовище, орієнтоване на конкретний результат: високий рівень здоров'я та творче використання цінностей культури здорового способу життя. Заключні тези Оттавської Хартії наголошують: «Здоров'я створюється і втрачається людьми у ситуаціях їхнього повсякденного життя: там де вони навчаються, працюють, розважаються і кохають. Здоров’я створюється в процесі піклування про себе, про інших, уміння приймати рішення й уміння здобувати контроль над обставинами власного життя і забезпечувати таке становище, щоб суспільство в якому людина живе, створювало умови для гарного здоров'я всіх його членів».
Стисла анотація досвіду :? У класифікації освітніх технологій останнім часом виокремилася нова група - здоров’язберігаючі технології. Слід зазначити, що здоров’язберігаюча педагогіка не може бути представлена як конкретна освітня технологія. Разом з тим, поняття "здоров’язберігаючі технології" об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу з формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Я розглядаю це поняття, виходячи з розуміння технології як певного прийому, методу, методики; інші розумію його як сукупність певних технік, за допомогою яких реалізується освітнє чи інше педагогічне завдання; як опис процесу досягнення запланованих результатів, сукупність яких відображає певні зміни в здоров'ї учасників педагогічної взаємодії. Усі педагогічні технології, якими користується вчитель на уроці, можуть бути визначені (кількісно чи якісно) за ступенем впливу їх на здоров’я учнів. Здоров 'язберігаючі - ті, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), у відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини.
Здоров'язберігаюча педагогіка, з одного боку, має сформувати в учнів спеціальні знання, уміння, навички збереження і зміцнення свого здоров'я, створення індивідуального здорового способу життя, а з іншого –передбачити в технологіях можливості здійснення самостійних спроб удосконалення себе, свого тіла, психіки, емоцій, працювати над розвитком своїх комунікативних здібностей, виховувати гуманне ставлення до світу, до
оточення, до самого себе.
Сутність здоров'язберігаючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього здоров'я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров'я і проводити відповідні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної «вартості», поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища.
На сьогоднішній день здоров'язберігаючі технології є об’єктом дослідження. Обрання предмету дослідження пов’язане з інноваційними змінами у змісті освіти та турботою про здоров'я підростаючого покоління.
Отже, для збереження здоров’я учнів необхідно слідкувати за усіма сторонами навчального процесу. Це стан класної кімнати, дотримання учнями правильної пози, проведення фізкультхвилинок, спосіб викладання та кількість матеріалу, що викладається, об’єм домашнього завдання. Слід також не допускати перевтоми учнів, зважати на їх індивідуальні особливості. Комплексний підхід до здоров’язбереження, дотримання його принципів дозволить учням залишатися здоровими. І дієвим фактором у цьому відношенні є особистість педагога, його ерудиція, майстерність викладання, індивідуальний підхід, творчість, новизна.
Результативність впровадження досвіду: Використання даного досвіду дає змогу створювати сприятливу психологічну атмосферу на уроці; формувати в учнів культуру здоров'я, необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті; вчити дотриманню правил здорового способу життя залежно від конкретних практичних умов; активізувати кожного учня до плідної праці.
Комплекс здоров’язберігаючих технологій формує позитивне ставлення учнів до навчального закладу в цілому, конкретно до уроків української мови та літератури, взаємоповагу та взаєморозуміння між учителями й учнями та учнів між собою. Дані оздоровчі методики, регулюють рухову активність, прийоми реабілітації розумової і фізичної працездатності, формують здоровий спосіб життя, що вимагає активного залучення учнів до здоров’язберігаючого навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я, наявність мотивації на здоровий спосіб життя учителя й учнів, інтерес до навчання, бажання йти до школи, дотримання гігієнічних вимог.
Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога. Учителі у тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище, центром якого буде – Школа. Застосування здоров’язберігаючих форм навчання забезпечує на моїх уроках ефективність і результативність, сприяє формуванню активної особистості, дає можливість індивідуалізовано підходити до організації навчальної діяльності учнів з особливим здоров’ям, різним рівнем підготовленості, виявляти їх здібності, можливості, інтерес які на звичайних уроках проявляються не повністю, створення у дітей позитивного емоційного настрою, оскільки позитивні емоції можуть повністю зняти наслідки негативних проявів. Учні беруть участь у конкурсах, олімпіадах, турнірах різного рівня. Рівень активності учнів на уроці високий.
Репрезентація досвіду
- Проведення семінару з даної на рівні району;
- Участь в конкурсі «Учитель року», 2012 рік;
- Даний матеріал готується для публікації у фаховому журналі з української мови.
Іщенко Ганна Іванівна,