Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Українська та російська філологія [83]
Історія і правознавство [27]
Математика [32]
Фізика, астрономія [15]
Географія та економіка [29]
Інформатика [16]
Іноземні мови [62]
Хімія, біологія, екологія [38]
Фізичне виховання та основи здоров'я [20]
Музика, образотворче мистецтво [18]
Трудове навчання [9]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 23.04.2024, 17:59

Головна » Статті » Специфіка навчальних предметів » Українська та російська філологія

Використання технологій критичного мислення як засобу створення творчого мікроклімату
Використання технологій критичного мислення як засобу створення творчого мікроклімату на уроці світової літератури

Немикіна Світлана Володимирівна, 
вчитель української  мови,  української та світової літератури, 
кваліфікаційна категорія  «спеціаліст першої категорії»


 Запорізький навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів №64
 Запорізької міської ради  Запорізької області
Директор:   Глєзєрова Луіза Василівна
Адреса: м. Запоріжжя, Молочна, буд.36
Телефон: 96-18-82

Провідна ідея педагогічного досвіду: світова література є однією зі складових навчально-виховного процесу. Світова література – це особливий предмет. За допомогою  художнього слова письменників світової літератури плекаємо душу дитини, виховуємо громадянина, допомагаємо дітям зрозуміти, що є справжніми цінностями, за якими моральними нормами та законами треба жити. А ще уроки літератури дають учням насолоду, радість співпереживання, залучають до світу прекрасного. Тому, перед викладачем світової літератури стоїть безліч завдань, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки оточуючих подій, спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання, а головне – не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних проявів суспільства.
        
Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду 
        Потік інформації в нашу добу неможливо опанувати найерудованішій  людині. Тож завдання школи полягає в передачі цієї інформації (знань) своїм вихованцям, а у  формуванні умінь і навичок здобути цю інформацію, самостійно оволодівати нею, критично осмислювати. Знання – це не раз і назавжди дане, а те, що підлягає постійному оновленню, поглибленню і вдосконаленню. Ось чому вчитель має вчити здобувати їх не шляхом накопичення, складання в коморку, а – сприйняття, критичного мислення.
         Актуальність розкриття визначеної проблеми полягає в завданні педагога – змінити практику своєї роботи, щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них активного мислення, адже в ідеалі ми прагнемо, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували та дебатували за змістом. Саме таке навчання й буде вважатися якісним сьогодні. Здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення, оскільки вона підтримує діалог, спільну мету і взаємне вивчення цінностей. 
         В рамках уроків із світової літератури, побудований на засадах критичного мислення, вирішується завдання сучасного підходу до навчання та виховання школярів. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Виникає  необхідність у вихованні у школярів потреби передавати власне бачення світу, мати особисту позицію. Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм  матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Протягом уроків літератури відшукуються здібності у дітей, розвиваються найменші прояви їхнього таланту.
          Критичне мислення як світоглядна категорія є об’єктом дослідження. Обрання предмету дослідження пов’язане з інноваційними змінами у змісту освіти. Тому використання методів та прийомів технології критичного мислення на уроках світової літератури стало предметом дослідження.
Науково - теоретична база досвіду
           На сьогоднішній день технологія формування та розвитку критичного мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти. 
           Над проблемою розвитку критичного мислення у закордонній педагогіці й психології працюють Д. Брунер,  Дж. Гілфорд, Д. Стіл, Ч. Темпл, С. Уолтер, Д. Халперн, Пітер А. Фачоне та інші. Серед вітчизняних учених, які досліджують технології розвитку критичного мислення, можна назвати А. Брушлінського, Д. Вількєєва, З. Калмикову, О. Матюшкіна, Х. Тамбовську, Т. Хачумян, Н. Череповську та ін. У педагогіці ці питання розробляються С. Векслером, А. Ліпкіною, О. Марченко, І. Мороченковою, Р. Суровцевою та іншими.
        На думку ряду науковців (Л. Мірошниченко, Ю. Султанов, О. Куцевол, Щ. Ісаєва, А. Вітренко) та вчителів - практиків (Л. Чередник, О. Каєнко, І. Гаврик), особливо цінним є те, що на уроці зарубіжної літератури не просто відбувається знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування: письменник – учитель - учень. Долаючи простір і час, до сьогоднішніх читачів доходять думки й почуття найсвітліших умів людства. Щоб були вони адекватно сприйняті, учитель, за словами методиста Р.Ф. Брандесова, має виконувати функції своєрідного «транслятора» - підсилювача художніх емоцій літературного твору, «налагоджувача» невидимого зв'язку між досвідом поколінь.
Стисла анотація досвіду
        Навчання критичного мислення починається із усвідомлення питань і проблем, які необхідно розв’язати. Критичне мислення передбачає відчуття контексту твору, вміння  аналізувати його. У процесі аналізу учні мають навчитися усвідомлювати ідейно-тематичне багатство твору, бачити вираження ідей у системі угрупування персонажів, в особливостях розвитку сюжету. Аналіз тексту твору спрямований на те, щоб школярі могли відтворювати послідовність розгортання подій твору. Визначити головні та подібні епізоди, переказувати їх, встановлювати причино-наслідкові зв’язки, відображені в творі, давати характеристику образам твору, оцінювати їхні вчинки, давати самостійну критичну оцінку творчості митця, а також виявляти й аналізувати символи, наявні в творі. Ефективним є такий аналіз, який створює широкий простір для думки. Необхідно обирати найбільш ефективні форми, методи і прийоми роботи над текстом, а саме такі, які б забезпечували образне сприймання, а також розвивали творче і критичне мислення. Отже, діти мають не лише сприймати нову інформацію, а й ретельно, критично її досліджувати, виділяти в ній головне, мати змогу із численних перспектив продовжувати власні судження, оцінювати, узагальнювати. В цьому і є сутність критичного мислення.
            Я вважаю, що в кожному уроці вчитель має бачити перш за все дитину з її потребами та інтересами, вміннями та талантами, дослідженнями та оригінальністю …
          
Результативність  впровадження досвіду:  Використання даного досвіду дає змогу сформувати в учневі якості, що характеризують розвиток інтелекту на новому етапі, вдосконаленню засвоєння знань з літератури в цілому завдяки його здатності акумулювати знання, які школярі здобувають із прослуханого і прочитаного на уроках. 
         Весь комплекс роботи спрямований на  виявлення, розвиток та підтримку творчих здібностей учнів шляхом їх залучення до активної наукової діяльності та додаткової освіти, пропаганду наукових досягнень. 
         Учні беруть участь у  олімпіадах, конкурсах та турнірах різного рівня. Рівень активності учнів на уроці , а також у науково-дослідницькій роботі достатньо високий.

Репрезентація досвіду
- Участь у конкурсі «Учитель року»  (2010 р.);
- Проведення семінару з даної теми на рівні району для вчителів світової літератури (березень, 2013р.);
- Досвід можна використовувати на уроках української та світової літератури, історії, етики та інших уроках, семінарах, факультативах гуманітарно-естетичного курсу та інших позакласних заходах.
    
Категорія: Українська та російська філологія | Додав: shevchenko (27.01.2014)
Переглядів: 1391 | Теги: критичне мислення, освітні технології, технології критичного мислення, Шевченківський | Рейтинг: 3.5/123
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024