Розвиток критичного мислення і творчих здібностей школярів
Розвиток критичного мислення і творчих здібностей школярів у процесі особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови, української та світової літератури
Зикова Людмила Іванівна вчитель української мови, української та світової літератури вчитель вищої категорії, вчитель-методист
Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 76 Запорізької міської ради Запорізької області
Підґрунтям сучасної освіти є гуманні ідеї особистісно орієнтованого навчання, мета якого полягає не стільки в тому, щоб дати знання і виховати певні моральні якості, скільки - головне - знайти, підтримати та розвинути в кожному його здібності і можливості, підтримати та розвинути в людині — Людину. Щоб підготувати молодь до успішного життя в нашому непростому світі, варто також насамперед розвивати її мислення, що дозволить їй самостійно вчитися протягом професійної діяльності та критично оцінювати явища, процеси, факти в інформаційному суспільстві. Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які можна використовувати під час застосування різноманітних видів і форм роботи, ненав’язливо, без авторитарності й категоричності з боку вчителя надаючи учням можливість пізнавати себе, розвивати себе, налаштовувати на успіх і досягнути його.
Науково-теоретична база досвіду:
Технологія розвитку критичного мислення розроблена як модель інтерактивного навчання науковцями США і протягом 20 років апробується у школах світу та України. Біля витоків цього напрямку навчання стояли такі видатні вчені: Дж. Дьюї, М. Коул, Д. Вертч, Л. Брунер, М. Красовицький, О. Бєлкін, Ю. Стежко, М. Ліпман, Б.Блум та розроблюють педагоги-практики І.Рачинська, І. Котова та багато інших.
У зміст даної педагогічної діяльності покладено розробки сучасних науковців-теоретиків, зокрема психологів, та їх підтвердження на практиці, що беззаперечно доводять: ідеї розвитку критичного мислення як важливої складової у сфері сучасної освіти панують у всьому демократичному світі, це — невідворотна реальність сучасної освіти. Критичне мислення і його постійний супутник — творчість — пронизують усі існуючі людські компетентності: соціальну, полікультурну, комунікативну, інформаційну, саморозвитку й самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.
Стисла анотація досвіду:
Основою технологій розвитку критичного мислення є трифазна структура уроку: виклик, осмислення та рефлексія. Методи та прийоми при цьому спрямовані на те, щоб спочатку зацікавити учня, потім забезпечити умови для осмислення ним матеріалу і на стадії рефлексії "дозволити привласнити” отримані знання, які стануть базою для творчого саморозвитку і самовдосконалення.
Ці освітні цілі добре взаємопов’язані, наприклад, у таксономії Бенджаміна Блума, кожен рівень якої спрямований на формування певних навичок мислення — від простого до складного. В основі піраміди Б. Блума — I знання — розуміння — використання (саме на реалізацію цих трьох нижніх знаннєвих рівнів спрямована традиційна школа), а потім ідуть навички мислення високого рівня — II аналіз — синтез — оцінювання (саме їх покликані сформувати інноваційні технології).
Робота над II складовою автором досвіду методично наповнене: учням пропонується складання сенканів і акровіршів; завдання "Увага — літера!” спонукають до пошуку заданої інформації у різноманітних джерелах до відповідної теми на саме ту букву; наповнюються кола Венна; шукати й узагальнювати допомагають кубування, системні побудови, тавтограми, гронування, асоціативне мереживо; рольові ігри, перевтілення, діалоги, складання опорних контекстів і схем, "карт пам’яті ", піктограми, складання тексту на основі даних слів; есе; спеціальне формування питань аналітичного спрямування і багато іншого. Виховується переконання, що мовна культура — надійна опора у вмінні висловити власну незалежну думку, прояві інтелекту, вияві емоцій, а література — справді підручник життя, завжди актуальний і багатогранний.
Результативність впровадження досвіду:
Широка практична спрямованість вказаного методичного набору форм і прийомів сприяє формуванню в учнів відповідних компетентностей, готує до успішної участі в олімпіадах і творчих конкурсах (Учні Коновалова М., Боровик А., Кузьменко Л. – І, ІІ місця в олімпіадах і творчих конкурсах районного рівня), розкриває літературні, журналістські чи акторські здібності, що виявляється в подальшій літературній творчості (кілька учнів видали власні поетичні збірки, друкуються в періодиці – Ніколаєва К., Шило Н., Вахромеєва Т., Зозуль Т., Воліченко М.; Сезоненко П., Вальс В., Білик Р.) та виборі професій журналіста, філолога.
Репрезентація досвіду:
Виступи з теми теоретичного і практичного наповнення звучали на семінарах у школі, на районному і міському рівнях, на міжнародній конференції з проблем козацького виховання (видача у відповідному збірнику матеріалів конференції 2012р. та ін.)
