Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Українська та російська філологія [83]
Історія і правознавство [27]
Математика [32]
Фізика, астрономія [15]
Географія та економіка [29]
Інформатика [16]
Іноземні мови [62]
Хімія, біологія, екологія [38]
Фізичне виховання та основи здоров'я [20]
Музика, образотворче мистецтво [18]
Трудове навчання [9]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 29.03.2024, 16:31

Головна » Статті » Специфіка навчальних предметів » Українська та російська філологія

Реалізація ідеї особистiсно орієнтованого навчання на уроках світової літератури

Реалізація ідеї  особистiсно орієнтованого навчання на уроках світової літератури



Євтушенко Вiкторiя Валерiiвна
вчитель українськоi мови, лiтератури та свiтової лiтератури
спецiалiст другоi категорiї

Запорiзька загальноосвiтня школа I-III ступенiв №24 Запорiзької мiської ради Запорiзької областi
Директор навчального закладу: Кулик Володимир Юрiйович
м. Запорiжжя, вул.Заднiпровська 12- А , 
тел..286-91-31

Провідна педагогічна ідея досвіду:
Впровадження  різних форм  органiзацiї пiзнавальної дiяльностi на уроках світової літератури  з метою створення  комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, значущість. 
    Інноваційні технології, які є провідними в моїй роботі ,шляхом взаємодії удосконалюють урок в цілому, підвищують його ефективність та є ключовими для реалізації особистісно орієнтованого підходу в навчанні, сприяють  активізації пізнавальної діяльності розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.
 Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
       Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.
Формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Не випадково інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає змогу учням асимілювати основами наук. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності. Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи урок, учитель має спочатку розв'язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу. Необхідно перетворити кожний урок на урок спілкування,  мислення,  де істина постає як суперечка про істину, як діалог.
    Дана робота показує, наскільки різноманітними  можуть бути форми органiзацii пiзнавальноi дiяльностi учнiв  та настільки вони є ефективними й результативними, а також доводить, що найкращі результати можна отримати лише шляхом гармонiйного поєднання старого i нового, шляхом удосконалення, урiзноманiтнення вже вiдомого i впровадження щойно знайдених технологiй навчання.     
Актуальнiсть досвiду полягає в сприянні  позитивної мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в  самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні,  забезпеченні умови для розвитку творчої особистості дитини; сприянні виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти; дозволяє  гарантувати досягнення  певного стандарту освіти; 
робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку світової літератури

Науково-теоретична база досвiду:
   Значним вкладом в педагогічну і психологічну науку є дослідження В.В.Давидова, П.Я. Гальперіна, Л.В. Занкова, Д.Б. Ельконіна, що виявили можливості значного підвищення активності школярів у навчально-пізнавальній діяльності/
У психолого-педагогічній літературі переконливо показано, що правильно організована самостійна робота учнів на уроці сприяє значному підвищенню ефективності навчання, активізації навчально-пізнавальної діяльності (П.Я. Голант, М.А. Данилов, Н.Г.Дайрі, Б.П.Єсипов, Р.Г. Лемберг, І.І. Малкін, Р.М. Мікельсон, І.П. Огородніков, Т.С.Панфілов, М.Н. Скаткін, Р.Б. Срода, А.В. Усова та ін.). Серед інноваційних застосовую інтерактивні технології, які пропагуються Пєхотою О.М., Пироженко Л.В., Пометун О.І. ,проектну технологію (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков, О.Пєхота); особистісно орієнтоване навчання  (О.Савченко ,С. Подмазін ).             
                           
Стисла анотація досвiду.
    В сучасній освіті гостро стоїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини, зокрема. Усе це разом пов’язане з рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих можливостей особистості, створення умов для її творчої пошукової, дослідницької реалізації, а значить для розвитку її креативності.
    У нинішньому стрімко мінливому світі молодь повинна мати вміння надавати відповідний контекст новим ідеям і знанням, оцінювати сучасні знахідки та відкидати знецінену інформацію.
     Уроки світової літератури – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.
      Актуалізувати пізнавальну діяльність можна по-різному. Завдання учителя - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.  Які методи і технології треба використовувати на уроках, щоб зацікавити учня, допомогти учневі знайти себе, свій творчий потенціал?
      За iнноваційним потенцiалом змiст навчання, технологii його засвоєння мають базуватися передусiм на прогресивному особистiсно зорiєнтованому пiдходi до навчально-виховного процесу. Такий пiдхiд потребує створення i використання нових педагогiчних технологiй, орiєнтованих на учнiв, нацiлених на забезпечення успiху в засвоєннi ними знань та формуваннi  вмiнь i навичок за рахунок власної активної дiяльностi. Саме цi технологii дають мiцний стимул пiзнавальноi  активностi i самостiйностi учнiв, гуманiзацii навчального процесу. Завдяки їх впровадженню учень в iдеалi не зможе навчатися нижче своїх можливостей, залишаючись байдужим спостерiгачем уроку. Якщо учнi залученi на уроцi активною дiяльнiстю, то це не тiльки зацiкавить їх, але й допоможе краще засвоїти те, що вивчається, виробити свою позицiю, посiсти певне мiсце в класi.
          Будуючи своi уроки, я передбачаю розв`язання рiзноманiтних творчих завдань, спрямовую учнiв на пошуковi види робiт: бесiду за проблемними запитаннями, усне малювання, обговорення iншого фiналу твору. Намагаюсь ураховувати вiковi особливостi учнiв i послiдовно ускладнюю форми роботи. Залучаю до роботи на уроцi всiх учнiв, по можливостi забезпечую участь кожного з них у групових та колективних формах роботи. Використовую iнтерактивнi види та форми роботи: засiдання прес-клубу, створення реклами за прочитаним твором, дискусiя, семiнар, рольова гра, лiтературна подорож, шкiльна лекцiя в старших класах.             
    Сприяють підвищенню пізнавальної діяльності учнів   ігрові завдання. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості. 
          Наприклад, на уроках при вивченнi практично кожної теми проводжу такi iгри, як «Хто бiльше?», «Що?Де?Коли?», «Ланцюжок», «Знайди помилку», «Четвертий зайвий» та iншi. Цi iгри дуже подобаються дiтям. Вони використовуються на різних етапах уроку.
      Проводжу рiзноманiтнi вiкторини: «Впiзнай героя», «Впiзнай автора», «Уваний читач», лiтературнi головоломки, кросворди, тести.
         При викладанні літератури особливе місце займає внутрішній процес навчання. 
Що це означає? Я вважаю, що справжнє читання - це співпереживання, бо найтонші і найживотворніші корінці переживань – це почуття. А як цього досягти?
Звичайно, при допомозі інсценівки. Коли учні спостерігають за героями (дійовими особами), вони тоді яскраво уявляють прочитане. Вони переживають прочитане, в них нагромаджуютьсявраження, емоції, симпатії, антипатії, спостереження. Це сприймання твору серцем. Весь цей чуттєвий, емоційний матеріал осмислюється, систематизується, узагальнюється під час подальшого вивчення (пізнання) твору.
         Ефективним способом активiзацii пiзнавальноi дiяльностi учнiв вважаю i шкiльне дослiдження (iндивiдуальне i групове), метою якого с розвиток певних умiнь i навичок для вирiшення нестандартних завдань, що зумовленi змiстом твору; навчання самостiйного пошуку з`ясування iстини. У результатi цього учень сам отримує нову iнформацiю. Для органiзацii дослiдницької дiяльностi учнiв я використовую такi прийоми, як iнтригуючий початок уроку, зiставлення твору з його екранiзацiєю. Залежно вiд обраного виду дослiдження я обираю i види робiт з урахуванням передбачених програмою умiнь та навичок учнiв (збiр матерiалу для дослiдження, складання плану, повiдомлення, доповiдь, твiр-роздум тощо).Однi види робiт ми виконусмо в класi, iншi – самостiйно в позаурочний час.
         Для активізації пізнавальної діяльності використовую різні типи нестандартних уроків. Серед них такі: урок-конференція, урок-прес-конференція, урок-диспут, урок-концерт, урок-дискусія, урок-проба на роль, урок-суд, урок-спогад, урок-пам’ять
       Ефективність та результативність пізнавальної діяльності учня тісно пов’язані з його емоціями, позитивним ставленням до діяльності. Саме тому серед завдань, що вирішуються  на уроках, є й такі, що забезпечують формування позитивного емоційного ставлення учнів до певної теми, а також сприяють розвитку в них пізнавального інтересу до літератури взагалі. Важливим є використання завдань, які допомагають поглибити емоційну реакцію учнів, спираючись на зв’язок образних структур твору з їх власним життєвим досвідом. Такі завдання формуютьт  асоціативні зв’язки , сприяють збагаченню образного мислення, а це, як відомо, є необхідною умовою для сприймання літератури як мистецтва слова.
     Враховуючи рівень пізнавальної активності учнів, я здійснюю диференційований підхід на різних етапах уроку, спрямовую його на ліквідацію прогалин у засвоєнні окремими учнями матеріалу, розвиток мислення, спостереження, а головне – пізнання нового, невідомого досі. Пропоную такі ситуації, які спонукають дітей висловлюватись, виражати свої думки, почуття. Постійно на всіх уроках враховую можливості різних груп дітей. Головним вважаю зацікавити учнів навчанням, заохотити їх до пізнання нового, цікавого.    Диференцiацiю я застосовую на рiзних етапах урокiв: i пiд час роботи з пiдручником, i роботи над текстом художнього твору, а особливо, коли iде закрiплення вивченого на уроцi матерiалу. Учнiв кожного класу умовно подiляю на групи i роздатковий матерiал (картки) вiдповiдно диференцiюю за такими рiвнями:
найсильнiшi, здiбнi, творчi, обдарованi (на жаль, таких учнiв мало);
учнi здатнi сприймати й вiдтворювати матерiал з елементом ускладнення;
учнi iз середнiм рiвнем знань, якi часом фрагментарно засвоюють матерiал;
учнi, якi дуже повiльно сприймають матерiал, не володiючи логiчним мисленням i не виявляють фiлологiчного чуття (такi картки використовую рiдко).

Таким чином, основна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини, в тому числі і учнів, розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчитель, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення. У процесі навчання учень здійснює різні дії, в яких виступають основні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять та ін. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то можна сказати, що активізувати діяльність учнів - це активізувати їх мислення. Разом з тим треба пам'ятати, що без бажання учня вчитися всі старання викладача не дадуть очікуваних наслідків. Звідси випливає висновок, що потрібно формувати мотиви навчання, бажання учнів розв'язувати пізнавальні задачі.
Навчання - це праця, що потребує великої напруги сил. І все ж стійкий інтерес учнів до предмету іде через цікавість і допитливість і значною мірою визначає успіх учнів у навчанні.
           
Результативність впровадження досвіду:              
      Найголовнiше результатом своєi роботи вважаю пiдвищення iнтересу до книги, читання, бажання вивчати i розвивати рiдну мову, активнiсть учнiв на уроках, якi iх зацiкавили, рiвень навченостi. Учнi навчилися висловлювати свою думку, ставити запитання, «занурюватися у текст». Збiльшилась кiлькiсть учнiв, якi пiсля вивчення теми бралися за творчi завдання та проекти. Мої учнi мають досягнення у предметних олiмпiадах та конкурсах.
Моніторинг навчальних досягнень учнів зі світової літератури за два роки, серія контрольних робіт, які систематично проводяться протягом навчального року, опитування учнів, батьків, учителів показали, що не тільки рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку.


Репрезентація досвіду:
-  ЗЗОШ №24,  семiнар; 
 -  Запорiзька гiмназiя №45 (районний семінар), конкурс «Вчитель року».

Категорія: Українська та російська філологія | Додав: Stas (30.01.2014)
Переглядів: 1562 | Коментарі: 1 | Теги: інт, рiзнорiвневе навчання, взаємодiя учня та вчителя, самовдосконалення, самореалізація, пошуково-дослідницька діяльність, пiзнавальна дiяльнiсть | Рейтинг: 2.5/40
Всього коментарів: 1
1 milaya  
Очень правильно,обосновано и перспективно!!! Так держать!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024