Провідна педагогічна ідея досвіду: Реалізуючи  основні завдання  Державного стандарту базової і повної загальної освіти , який грунтується на засадах особистісно зорієнтованого , компетентнісного й  діяльнісного підходів , головною ідеєю нашого досвіду є навчити учнів  вчитися і мислити , застосовувати знання для вирішення будь-яких життєвих чи виробничих проблем. Джаннет Вос пише: " Навчання має бути захоплюючим , швидким і наповненим . А ще одне повинне охоплювати релаксацію , дії , стимули , емоції і задоволення " . У світовій педагогічній практиці існує безліч рецептів справжнього навчання .  Ми винайшли свій рецепт сучасного навчання: інтеграція добре знайомих елементів педагогічних методик і прийомів  із інноваційними методиками проведення уроків, які  основані на цікавому , ефективному підходах .

Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду:  В умовах гуманізації освітнього процесу і необхідності якісного оновлення змісту освіти актуальним стає завдання не лише передати учням суму знань, але і сприяти вихованню у них активного, ініціативного відношення до процесу пізнання, ґрунтованого на усвідомленні цілей вчення, сприйнятті себе як суб'єкта учбової діяльності . Ідея гуманізації поширюється на форми і методи навчання, на усю сукупність умов, в яких вона протікає. Для досягнення цих цілей необхідно змінити характер взаємодій учителя і учня , визнаючи, що кожен з них є унікальною особою, здатною до самозміни і впливу на оточуючий світ. Традиційна педагогіка представляла процес навчання як односпрямований вплив учителя (суб'єкта) на учня (об'єкт навчання). Сьогодні ж головною умовою становлення суб’єкт – суб’єктних  стосунків є зміна підходу до особи ( зміна змісту, форми педагогічного процесу, посилена увага до психолого-педагогічних особливостей учня) . Суб’єкт - суб’єктні відношення, таким чином, перетворюють педагога на організатора процесу пізнання. Рівновага позицій педагога і учнів, проте, не можна розуміти спрощено, бо  якщо учителеві нічого запропонувати школяру (судження, думки, педагогічний і життєвий досвід та ін.), у останнього просто не виникає потреби в співпраці з таким педагогом. 

Пріоритетний напрям розвитку особистості, яка здатна до самоствердження, вимагає від учителя вдосконалення професійних компетенцій, упровадження ефективних методик розвитку особистості, інноваційних технологій навчання. І тому актуальність досвіду полягає в удосконаленні засобів навчання і розвитку учнів, використанні педагогічних інновацій ( НЛП- технології, ІКТ, технології зустрічних зусиль та позитивного мислення) в процесі формування мовної компетенції учнів, у створенні системи застосування методів і прийомів, націлених на підвищення практичної грамотності. Використання даних технологій  допомагає не примушувати до вчення учня , а пробуджувати інтерес, тягу до постійного отримання знань. При цьому вчитель будує уроки  так, щоб нелегка навчальна праця приносила школяреві задоволення, радість, збуджувала бажання знов і знов пізнавати нове.

Науково-теоретична база досвіду:  Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Регіональну програму впровадження  компетентісно - орієнтованого підходу в навчальний процес  тощо. Для цілеспрямованого і систематичного розвитку інтелекту і творчого мислення учнів застосовуємо  сучасні педагогічні технології:

> нейро-лінгвістичне програмування (НЛП);

> технологію зустрічних зусиль;

> технологію позитивного мислення;

> інформаційно - комунікаційні технології (ІКТ).

Теоретичними й практичними засадами  досвіду є досягнення, положення, розробки сучасної педагогіки  та практичної психології:

-  технологія позитивного мислення (роботи В. Сухомлинського, С. Соловейчика, Ш. Амонашвілі, І. Зязюна, І. Беха, І. Єрмакова, В. Гарбузова,  В. Панкратова, Ю. Орлова,  В. Ротенберга, К. Сельченка, А. Курпатова, Р. Бернса, М. Залігмана, М. Мольца, А. Елліса, А. Бека, А. Маслоу, К. Роджерса та інших);

- технологія зустрічних зусиль розроблена Є.В. Коротаєвою (роботи Г.С. Альтшуллера,  А.А. Гина, С.Ю. Курганова, Г.А. Цукерман, О.Н. Хан та ін.);

- нейро-лінгвістичне програмування (НЛП) розроблена  Джоном Гриндером и Ричардом Бэндлером, психологов-практиков Ричарда Бэндлера, Джона Гриндера, Лесли Камерон (Бэндлер), Мэри Бэс Мэгус, Дэвида Гордона, Роберта Дилтса и Джудит Делозье.

- інформаційно - комунікаційні технології (ІКТ) розкрито в працях В.Ю.Бикова, А.Ф.Верланя, Б.С.Гершунського, А.М.Гуржія, Ю.О.Дорошенка, А.П.Єршова, М.І.Жалдака, Ю.О.Жука, Р.Кларка, О.А.Кузнецова, В.М.Мадзігона, Ю.І.Машбиця, І.Ф.Прокопенка.

Стисла анотація досвіду:  Матеріали  досвіду містять практичні  наробки ( уроки)  щодо викладання предметів філологічного профілю  з використанням прийомів технологій НЛП, ІКТ, зустрічних зусиль та позитивного мислення.

Технології  досить органічно вбудовуються у процес навчання, безпосередньо в урок. Всі традиційні структурні елементи уроку природньо, активно "відгукуються" на використання інноваційних прийомів. Їх ефективність обумовлюється  привабливою для учнів формою та змістом, які розвиваються та керуються психічними процесами кожної дитини. Робота вчителя над даною темою має певні позитивні результати: в учнів  спостерігається підвищення рівня практичної грамотності, у тому числі у школярів з низькими та середніми здібностями,  вони з легкістю засвоюють теоретичний матеріал, мають стійкі знання з предмету і дають достатні результати під час перевірки. Слід також сказати про вияв активної позиції учнів щодо заходів, які присвячені вдосконаленню російської, української  мови. Показником успішності може служити інтерес і бажання дітей брати участь у різних конкурсах, вікторинах. З іншого боку, якісний показник цих змін помічений в умінні застосовувати знання, отримані на наших уроках, в інших життєвих ситуаціях. Представлений досвід охоплює єдину систему «Урок» з 5 по 11 класи. Діапазон досвіду широкий і різноманітний. Даний аспект формування практичної грамотності може бути використаний як на окремо взятому уроці або його частини, так і в системі уроків, необхідний на уроках в середній та старшій ланках; може використовуватися у позакласних заходах.

Основними  технологічними  та методичними аспектами нашого досвіду є :

1. Застосування технологіі позитивного мислення  формує :

* основні засади гуманістичної психології, педагогіки успіху;

* суть та зміст позитивного мислення,   розпізнавання джерел негативного мислення  та неадекватної поведінки людини;

* Я-концепцію та феномен навченої безпорадності;  

* теоретичні засади формування позитивного мислення;

* технології формування позитивного мислення; 

* причини,  витоки та шляхи  подолання.

2. Урок, побудований відповідно до технології зустрічних зусиль, умовно розбивається на п'ять частин: розминка, контрольно-підготовчий етап, «виклик», «співтворчість», рефлексія. На кожному етапі реалізуються свої педагогічні прийоми, які здатні активізувати та об’єднувати  зусилля суб'єктів учбової діяльності в процесі пізнання.

 3. Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітньому навчальному закладі – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. 

Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:

> Забезпечити зворотний зв’язок в процесі навчання;

> Зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефекттивним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;

> підвищити унаочненість навчального процесу;

> забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел;

> індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливистями сприйняття.

> моделювати досліджувані процеси або явища;

> організувати колективну й групову роботи;

> здійснювати контроль навчальних досягнень;

> створювати сприятливу атмосферу для спілкування.

4. НЛП- новий  прогресивний напрям у психології,  який спирається на систему переконань та пропозицій відносно  масштабів людських можливостей, процесів комуниікації  та змін у людині. Використання різних підходів до навчання робить навчання особистісно - орієнтованим , проведеним з урахуванням нейролінгвістичних особливостей дітей. Такий розподіл завдань робить можливим розуміння матеріалу і для візуала , і для аудіала , і для кінестетика . Розробляючи урок , обов'язково звертаємось до умов ефективного уроку з позиції НЛП.

1) Початок уроку з позитивного якоріння (термін НЛП)

2) Мотивація на навчання

3) Подача інформації в усіх трьох модальності

4) Використання рапортов на початку і протягом уроку (термін НЛП)

5) Порівняння успіхів учнів з його власним минулим станом, а не успіхами інших .

6) Використання метафор ( на початку і наприкінці уроку )

Результативність впровадження досвіду: Наш досвід показав, що застосування сучасних педагогічних технологій підтримує інтерес учнів до предмета, підвищує мотивацію. Ефективне введення в традиційний учбовий процес різноманітних  розвиваючих занять, специфічно спрямованих на розвиток особово-мотиваційної сфери дитини : пам'яті, уваги, просторової уяви і ряду інших важливих психологічних функцій, є в зв'язку з цим одним з найважливіших педагогічних завдань сучасного навчання.

1. Публікації:  Вид-во «КПУ, 2012» стаття Тимошенко Ю.Ю «Інформаційно-комунікаційні технології як основа якості і успішності уроку української мови та літератури».

2. ІІ Всеукраїнський  конкурс «Творчий учитель – обдарований учень» - відправили  розробки уроків та проект Заставська І.В., Тимошенко Ю.Ю. ( 2012- 2013 н.р.)/

3. Участь у конкурсі «Вчитель року - 2013» вчителя Снопик Н.В., ІІ місце на обласному етапі.

4. Виступи на районних МО.

5. Проведення практики для вчителів, які проходять курсову  

      перепідготовку при ЗОІППО ( 2011-2012 н. р.)