Формування критичного мислення на уроках української словесності
Формування критичного мислення на уроках української словесності
Ковтун Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «вчитель – методист» Панічева Ніна Михайлівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «старший учитель» Іванова Вікторія Вікторівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «старший учитель» Летошка Тетяна Володимирівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст першої категорії»
Запорізький навчально-виховний комплекс технічного профілю № 70 Запорізької міської ради Запорізької області Адреса: 69027, м. Запоріжжя, вул. Снайперська, 1 Телефон:7698050 E-mail: school70@ukr.net Сайт: zp-school70.at.ua
Директор Гігаурі Надія Вікторівна
Провідна педагогічна ідея досвіду: Сучасне життя потребує активної творчої осо¬бистості, сформувати яку можна лише впро¬вадженням у педагогічну практику сучасних методів навчання й виховання учнів. Завдання вчителя поля¬гає в тому, щоб молода людина під час роботи на уроці й у позаурочний час усвідомила реалії, які її оточують, і вміла знаходити шляхи розв'язання проб¬лем. Ці завдання неможливо вирішити без оновлення методів навчання, без впровадження продуктивних навчальних технологій, зокрема технології розвитку критичного мислення Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: Завдання вивчення мови й літератури, за новим Держав¬ним стандартом базової і повної загальної серед¬ньої освіти, - формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня (основна школа) та вироблення вмінь орієнтуватися у різноманітній інформації українською та іншими мовами, у світі класичної і масової літератури, користуватися сучасними інформаційними комунікаціями, провадити пошуково-дослідницьку діяльність , застосовувати на практиці здобуті у процесі вивчення мови і літератури знання, набуті вміння та навички (старша школа), що базуються на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях. Сьогодні проблема розвитку основних життєвих компетентностей, навичок критичного мислення в учнів шкіл є дуже важливою, оскільки, як показує практика, значна кількість дітей відчувають труднощі при здійсненні таких логічних операцій , як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння . Отже, актуальним стає розвиток основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення, яке виробляє здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, допомагає набути навички, потрібні для життєвого й професійного вибору.
Науково-теоретична база досвіду: Проблема розвитку критич¬ного мислення є одним із загальновизнаних на¬прямів у закордонній педагогіці та психології. Зокрема, над цим питанням працюють Д. Брунер, Дж. Гілфорд, М. Ліпман, К. Мередит, Д. Стіл, Ч. Темпл, С. Уолтер, Д. Халперн, В. Оконь та інші. Дослідження розвитку критичного мислення спи¬раються на загальні принципи й закономірності, розроблені вітчизняними вченими, такими як B.Біблер, Брушлинський А., Д. Вількеєв, Н. Дайрі, .Калмикова, Г.Костюк, І.Лернер, О.Лук, Матюшкін О., С.Максименко, М.Махмутов, C.Рубіншейн, Б.Теплов, О.Тихомиров, В.Тувинський. Інтерес до технології розвитку критичного мис¬лення як освітньої інновації з'явився в Україні понад десять років тому. Цю проблему досліджу¬вали науковці: О.Пометун, Л.Пироженко (інтерак¬тивні методи), Н.Вукіна, Н.Дементієвська (критичне мислення), В.Макаренко, О.Туманцова (як опанувати технологію формування критичного мислення) та ін. Технологія формування та розвитку критично¬го мислення - система діяльності, що ґрунтується на дослідженні проблем і ситуацій на основі са¬мостійного вибору, оцінки й визначення міри ко¬рисності інформації для особистих потреб і зав¬дань. Критичне мислення є досить складним про¬цесом творчої переробки інформації, пов'язаної з її усвідомленням, переосмисленням і творчим гене¬руванням ідей у результаті такої діяльності.
Стисла анотація досвіду: Реалізація технології розвитку кри¬тичного мислення на уроках української мови та літе¬ратури забезпечує розвиток і саморозвиток особистос¬ті, сприяє формуванню комунікативних компетент¬ностей, міцному засвоєнню програмового матеріалу. Структурна побудова занять на основі технології розвитку критичного мислення учнів (три фази: актуалізації, побудови знань і консолідації ) змінює суть навчального процесу, наповнюючи його спілку¬ванням, де вчитель і учень працюють для того, щоб навчатися, ділитися своїми знаннями, досягненнями життєвого досвіду. В матеріалах представленого досвіду пропонуються зразки вправ для практичного застосування різноманітних прийомів розвитку критичного мислення на різних фазах уроку , а саме: Фаза актуалізації : «структурований огляд», «асоціативний кущ, гронування», «припущення на основі запропонованих слів (" ключові терміни ”)», «кошик думок( ідей, імен, понять)» , «мозковий штурм» , «перехрещені логічні ланцюжки», «поділ на кластери (смислові блоки)», «конструктивна таблиця «знаємо – хочемо знати - дізналися» Фаза побудови знань: «кубування»,«діаграма (кола) Вена», «карта персонажів», «карусель», «читання з маркуванням тексту», «спрямоване читання з обдумуванням» , « займи позицію», «дискусійна сітка Алверманна», «павутинка дискусії», « педагогічна провокація», «фішбоун», «дерево рішень», «дешифрувальник», «плутанина» Фаза рефлексії (консолідації): « семантична карта», «біла ворона», метод "РОФТ”», «незавершені речення», «твір-п'ятихвилинка», «сенкан», «діаманта» «опитування в парі («акваріум»)», «різнокольорові капелюшки».
Результативність впровадження досвіду: Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення української мови та літератури, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні краще засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Діти вчаться застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; у них виробляються вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань, здійснюється перехід до педагогіки партнерства. Учні більш упевнено виконують складні розумові операції; відповідають на запитання високого рівня; вміють інтерпретувати текст; виробляти свій контекст; самостійно навчатися. Учні різних вікових категорій беруть активну участь у розробці й проведенні позакласних занять, інтелектуальних змагань, створенні мультимедійних презентацій з визначенням особистого бачення вирішуваних проблем. Відбувається відновлення ціннісних орієнтирів серед учнівської молоді.
Репрезентація досвіду: досвід представлено на конференції в навчальному закладі та на науково – практичному семінарі для слухачів курсів ЗОІППО, для яких розроблено й видано буклети за матеріалами презентації з практичними наробками вчителів, представлені фрагменти уроків з практичним застосуванням розглянутих прийомів (відеоматеріали передано на кафедру української мови та літератури ЗОІППО).
