Формування раціональних прийомів розумових дій при викладанні математики
Формування раціональних прийомів розумових дій при викладанні математики
в ході реалізації Державних освітніх стандартів та модернізації
освітньої галузі.
Рогозянова Ольга Володимирівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, учитель – методист
Запорізька гімназія №28 м.Запоріжжя Запорізької міської ради
Провідна педагогічна ідея досвіду: 1. В сучасних умовах розвитку освітньої системи вкрай важливе питання, як забезпечити якісну освіту кожного учня, забезпечити засвоєння стандартів освіти, надати можливість для подальшого розвитку, підвищити мотивацію до навчання. 2. Процес пізнавальної діяльності може бути представлений у виді тріади: мотив – план(дія) – результат. Математика являє собою найбільш вдалий предмет для розвитку творчих здібностей учнів, формування раціональних прийомів розумових дій для прояву у будь-яких ситуаціях в повсякденному житті. 3. Формування раціональних прийомів розумової діяльності безпосередньо дає відповідь на одне з головних питань освіти – «як навчити школярів розумно вчитися» задля того, щоб засвоєні прийоми стали добутком учня, інструментом для самостійного оволодіння навчальним матеріалом. Прийомам розумової діяльності слід навчати постійно.
Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду: Актуальність і перспективність досвіду обумовлені соціальною значущістю математичної культури випускників школи в різних сферах суспільного життя; підвищенням ролі сформованості умінь і навичок самостійної роботи у теоретичних і практичних аспектах. Особливості сучасності – це потреба в заповзятливих, ділових, компетентних спеціалістах в тій чи іншій галузі соціальної, економічної та виробничої діяльності. Необхідно бути освіченою людиною для того, щоб «функціонувати у складному та вимогливому суспільстві». А це забезпечує професійну та соціальну мобільність.
Долю оновлення і перебудови суспільства вирішує людина з притаманним їй світоглядом, рівнем освіти і культури, моральними установками та ідеалами, основа яких значною мірою закладається у загальноосвітній середній школі. Як зазначено змістом Державних стандартів: «Основною метою освітньої галузі "Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції». Успішне вирішення проблеми формування раціональних прийомів розумових дій, розвитку і вдосконалення вмінь і навичок самостійної роботи дозволяє досягнути суттєвого підвищення ефективності, результативності та якості навчально-виховного процесу.
Науково-теоретична база досвіду: Представники наукових течій та шкіл, які розглядали розвиток особистості людини, її психологічні та інші якості підтверджують продуктивність даного процесу в ході діяльності та спілкування, підкреслюючи при цьому, що не всяка діяльність являє собою розвиваючу функцію, а лише та, котра торкається потенційних можливостей учня, викликає його творчу активність – яка характеризується оригінальністю, самостійністю, відсутністю шаблонів. З’єднання в єдиний органічний процес засвоєння знань та формування прийомів розумової діяльності – одна з важливих проблем, яку розробляли педагоги та психологи Ю.К.Бабанський, Д.Б.Богоявленський, П.Я.Гальперин, І.Я.Лернер, А.Н.Леонт’єв, Н.А.Менчинська, А.А.Столяр, Н.Ф. Тализіна та ін.. Вплив засвоєння розумових прийомів на розвиток мислення учнів простежується в роботах М.А.Краліної, С.А.Ладивір, Л.Ф.Обухової та ін.. Доречно привести висловлювання французького філософа М.Монтеня «Мозок добре влаштований коштує більше ніж мозок наповнений».
Стисла анотація досвіду: За інноваційним потенціалом досвід слід вважати перспективним. В роботі представлені матеріали, які вчитель застосовує при викладанні математики в класах поглибленого вивчення. Систематизація матеріалів здійснена за конкретними прийомами формування раціональної розумової діяльності, а саме: • формування навичок оцінки результатів; • формування культури логічних суджень; • формування навичок застосування різноманітних способів вирішення завдання; • формування активності та цілеспрямованості мислення; • формування навичок інтеграції знань; • формування гнучкості мислення; • формування навичок застосування відомих фактів у нових умовах тощо. Представлені матеріали можуть бути застосовані при вивченні різних тем в різних класах, тим самим вирішується питання взаємозв’язку математичних фактів, виключається випадковість розглядуваних співвідношень в конкретних завданнях. Розширення інформаційного простору за рахунок Internet ресурсів вирішує проблему раціонального використання навчального часу урочної та позаурочної роботи.
Результативність впровадження досвіду: 1. Учні з інтересом оволодівають різноманітними раціональними способами виконання математичних операцій (як у разі обчислень без технічних пристроїв, так і у разі виконання різноманітних перетворень, вирішення завдань тощо). 2. Моделювання за допомогою рівнянь реальної ситуації, пояснення здобутих результатів та їх аналіз підвищує мотивацію до навчання. 3. Культура розумової діяльності учнів значно підвищується, він стає успішнішим в процесі оволодіння теоретичними знаннями та застосуванні їх у самостійній практичній діяльності. 4. Наближуємося до мети – формування висококультурної особистості (тільки в самостійній інтелектуальній і духовній діяльності людина розвивається). 5. Учні досягають високих результатів в інтелектуальних змаганнях різного рівня (олімпіадах, турнірах, конкурсах вирішення логічних задач, заочних змаганнях).
Репрезентація досвіду: 1. Рівень репрезентації – навчальний заклад, районний рівень 2. Форми репрезентації – обговорення на семінарах для вчителів математики, слухачів курсів підвищення кваліфікації при КЗ ЗОІППО (червень 2011, грудень 2013)
Рогозянова Ольга Володимирівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, учитель – методист