Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду.
Хімічна освіта займає одне з провідних місць у системі загальної освіти, що пояснюється високим рівнем практичної значущості знань з цього предмета. Поглиблене вивчення хімії — одна з форм диференціації навчання, яка покликана розвивати в учнів здібності до хімії, формувати ключові та предметні компетентності, стійкий інтерес до предмета і тим самим створювати умови для успішної реалізації завдань шкільної хімічної освіти, надання учням можливості розширення і зміцнення знань, розвитку пізнавальної активності, цілеспрямованої допрофесійної орієнтації.
Зміст кожної теми поглибленого курсу передбачає, з одного боку, надання фундаментальних, системних, інтегрованих і функціональних теоретичних знань, а з іншого, - формування прикладних навичок практичної спрямованості. За такими принципами і була зроблена відповідна добірка навчального матеріалу з теми 4 «Хімічні реакції та закономірності їх перебігу»; розділ «Поняття про енергетику хімічних реакцій. Закон збереження енергії, його значення для хімічних процесів. Перетворення енергії під час хімічних реакцій. Внутрішня енергія і тепловий ефект, поняття про ентальпію. Екзо- та ендотермічні реакції.Термохімічні рівняння. Закон Гесса. Розрахунки за термохімічними рівняннями.»
Науково-теоретична база досвіду
На думку відомого педагога М.М.Савчин, вчитель повинен бути помічником та рівноправним партнером в організації саморозвитку особистості. Потрібно створювати такі умови, щоб учень міг навчатися самостійно, опановувати вміння та навички роботи з навчальним матеріалом незалежно від учителя. Викладання хімії починається із пробудження у учнів інтересу до предмету. Лише сила пізнати невідоме дає величезний стимул усьому людству відкривати тайни самої матінки природи. Інтерес –це потужний стимул активності людини. Під його впливом психічні процеси відбуваються інтенсивно, а діяльність стає привабливою і продуктивною. Обов’язковою є робота над такими психічними процесами , як пам'ять, мислення, уява, увага. Без їх удосконалення неможливо сподіватись на успіх у розвитку учня. Психологи вважають, якщо навчити дитину мислити, решту життя вона зможе вчитися самостійно. Розвиток мислення має бути системний і включати різні аспекти навчально-виховного процесу: урок; спецкурси і факультативи; науково-дослідницьку роботу; підготовка проектів; позакласну роботу з хімії тощо, і базуватися на індивідуальних особливостях учнів.
Стисла анотація досвіду
Теоретичними основами для створення розробки стала ідея діяльнісного підходу до реалізації змісту освіти (О. Леонтьєва, І. Родигіна). А також роботи М. Левшина і О. Савченко, які виокремлюють такі ознаки особистісно орієнтованого навчання, як співпраця, співтворчість, стимулювання розвитку і саморозвитку, зосередження на потребах суб’єктів навчання, створення ситуацій вибору і відповідальності, переважання навчального діалогу Тільки один вид розумової діяльності – робота над усвідомленням своїх умінь і знань – є гарантією поступального руху у навчанні. Це допомагає реалізувати найважливіші принципи навчання: поступовість, послідовність, системність, доступність, міцність, усвідомленість й активність у засвоєнні знань. Необхідно намагатися організувати навчальну роботу так, щоб учні самостійно доходили до суті нових понять, а не одержували «готовий», «правильний» погляд на речі. Для цього впроваджувати елементи групової та самостійної роботи з підручником, посібниками, дидактичним роздавальним матеріалом, засобами ІКТ.
Результативність впровадження досвіду
Психологічні аспекти включають відмову від стереотипів, мотивація, умови навчання. Необхідно відмовитись від стереотипів у поглядах на мисленнєві можливості дитини. Досвід роботи свідчить, що інколи учень ,якого вважали умовно «слабким», починає вчитися з цікавістю і досягає неабияких успіхів. Помірне і обґрунтоване застосування інформаційних технологій, приклади взаємозв’язків теми, яка вивчається, з певними галузями людської практичної діяльності сприяє розширенню сфери пізнавальних інтересів учнів у ході її засвоєння.
Репрезентація досвіду
Урочна та позаурочна діяльність. Методична робота: доповіді на педрадах та методичних об’єднаннях вчителів кафедри природничих наук, консультативна діяльність, публікації в пресі, практична реалізація на рівні обласної творчої групи в ЗОІППО «Школа сучасних знань».
