Формування самоосвiтньоi
компетентностi учнiв шляхом монiторингових
дослiджень спецiальних бiологiчних компетентностей
Сутормiна Олександра Михайлiвна,
учитель бiологiї, спецiалiст вищої
категорii, педагогогiчне звання «Старший вчитель»
Запорiзька гiмназiя №8 Запорiзькоi мiської ради Запорiзької областi
Адреса: 69104, м.Запорiжжя, вул. Малиновського 14а
Телефон:769026
E-mail: gymnasium8zp@rambler.ru або metodkabinet8@rambler.ru
Директор: Гвозденко
Олексій Андрійович
Провiдна педагогiчна iдея досвiду: Пропонується програма моніторингового дослідження рівня сформованості самоосвітньої компетентності. Діагностичний інструментарій надається для вивчення навчально – інтелектуальних умінь шляхом створення педагогічної системи (технології) навчання.
Обгрунтування актуальностi та перспективностi досвіду: Визначення навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати її компетенції. І якщо критерії оцінювання навчальних досягнень набули докладної та кваліфікованої розробки, виходячи з того,що вони характеризують ступінь оволодіння школярами змістом навчальної дисципліни та передбаченими програмою способами дії, то інший результат навчання – компетентності – одержав належної уваги, є проблемою надзвичайно важливою та неоднозначною.
Дані моніторингу допомагають учителю у плануванні як календарному так і на кожен урок. Зокрема планування резервних годин, годин для узагальнення вивченого, можна впроваджувати з урахуванням результатів моніторингу.
Дані моніторингу використовуються під час планування індивідуальної роботи зі слабкими учнями, диференційованих завдань, роботу в парах, групах; допомагають ефективно проводити додаткові заняття, організовувати повторення вивченого матеріалу для ліквідації прогалин у знаннях; співпрацювати з батьками, інформувати про навчання учнів та давати поради щодо підвищення якості знань.
Моніторинг спонукає вчителя ретельно готуватися до уроку, використовувати форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів. З метою досягнення якісного рівня знань впроваджувати новітні технології навчання, використовуючи передовий досвід учителів гімназії, міста, області, країни.
Науково – теоретична база досвіду: Теоретичні засади моніторингових досліджень у навчальному процесі розкрито у працях А.І.Дахіна, А.О.Лавренюк, В.М.Приходько. Зокрема моніторингу якості біологічної освіти присвячено роботи Жмутовської О.В.
Стисла анотацiя досвіду: Пропонується програма моніторингового дослідження рівня сформованості самоосвітньої компетентності. Надається діагностичний інструментарій для вивчення навчально – інтелектуальних умінь шляхом створення педагогічної системи (технології) навчання.
Робота будується шляхом заповнення та опрацювання таблиці «Спеціальні біологічні компетентності». (Додаток 1) Заповнюючи її на початку року учитель знайомиться на якому рівні навчальних досягнень учень засвоїв пропедевтичний курс «Природознавства», або результати стартової контрольної роботи. В ході аналізу учитель при плануванні уроку може враховувати отримані результати. Наступний раз учитель заповнює таблицю в грудні місяці на основі результатів семестрового оцінювання, порівнюючи з попередніми результатами стає чітко видно, кого з учнів він «загубив», тобто хто знизив рівень навчальних досягнень і кого треба записати в свій план корекційної роботи, які індивідуальні завдання треба підготувати і включити в поурочні плани. Також аналізується, хто з учнів підвищив рівень навчальних досягнень. Наступний раз таблиця заповнюється в травні місяці, де підводяться підсумки роботи за рік, порівнюючи з попередніми результатами. Звісно, можна застосовувати таблицю для роботи і аналізувати ще і всі тематичні оцінювання, але це буде обтяжливо і не дасть об ефективної картини, оскільки будуть вступати суб’єктивні фактори (хвороба учителя, учня, заміна уроків, карантин, інтенсифікація і т. і.). Останнім часом мало застосовують поняття «експериментальний майданчик», але думаю це актуально і було б чудово ,якщо створити предметні компетентності аналогічні запропонованим, з хімії, фізики, алгебри, геометрії з подальшим аналізом, це було б запорукою підвищення рівня навчання учнів і об’єктивного підходу при плануванні роботи. Крім того, в зошиті кожного учня на початку навчального року мною вклеюється графік власної успішності за результатами лабораторних робіт, а курсі біології 7 класу їх 17, тобто практично кожен 2 урок 1 семестру. Після перевірки виконання учнями лабораторної роботи кожен учень будує графік успішності і робить висновок,щодо опанування ним матеріалу,що спонукає учня до самоаналізу.(додаток 2) Наприкінці року ми з учнями аналізуємо графік, робимо висновки, а також підраховуємо і записуємо кваліметричний коефіцієнт якості навчання. Таким чином, створюємо мотивацію до навчання на наступний рік.
Результативнiсть впровадження досвіду: Впровадження зазначеного досвіду сприяє підвищенню результативності роботи зі здібними та обдарованими учнями. Вчитель щорічно готує призерів районної олімпіади з біології, а також призерів обласного етапу МАН. Завдяки формуванню самоосвітньої компетентності учнів формується і професійної спрямованості особистості учня, а саме щорічно є певна кількість учнів, які обрали професію пов’язану з біологією та хімією.
Репрезентацiя досвіду: ШМО природничих наук, педагогічна рада, районна творча група. Методичнi розробки опублiкованi видавничою групою «Основа», розміщенi на порталi «Учительський журнал онлайн», міський семінар для керівників РМЦ вчителів біології.
|
