Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Українська та російська філологія [83]
Історія і правознавство [27]
Математика [32]
Фізика, астрономія [15]
Географія та економіка [29]
Інформатика [16]
Іноземні мови [62]
Хімія, біологія, екологія [38]
Фізичне виховання та основи здоров'я [20]
Музика, образотворче мистецтво [18]
Трудове навчання [9]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 11.08.2020, 07:03

Головна » Статті » Специфіка навчальних предметів » Історія і правознавство

Усна історія як метод реалізації загальнокультурної компетентності учнів вищої ланки в загальноосвітніх школах
Усна історія як метод реалізації загальнокультурної компетентності учнів старшої ланки в загальноосвітніх школах

Іріоглу Тетяна Олександрівна, 
вчитель історії і права, спеціаліст І категорії

Запорізький колегіум «Елінт»

директор - Зайковська Олена Анатоліївна

м. Запоріжжя вул. Маршала Чуйкова,29    

тел. 283-60-40


Провідна педагогічна ідея досвіду: усна історія виступає як фактор мотивації для учнів у пізнані історії власної держави та народу. Особиста участь в реалізації усно-історичних проектів формує в учнів уміння та навички дослідницької роботи. Метод усної історії передбачає особисте спілкування з респондентом, що сприяє відпрацюванню в учнів навичок соціальної комунікації та формуванню толерантного ставлення до оточуючих через переживання в процесі інтерв’ювання «чужого» життєвого досвіду.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: залучення усно-історичної методики до вивчення історії України відповідає потребі формування в учнів загальнолюдських цінностей та умінь аналітичного мислення, що досягається через безпосереднє залучення їх до усно-історичних проектів та опрацювання зібраних матеріалів. Знайомство учнів з фактами історії України не лише через формалізовані джерела інформації, а шляхом безпосереднього спілкування з учасниками, свідками або людьми, що мають певні соціокультурні зв’язки з тими чи іншими подіями, відповідно формує в учнів образ багатогранності світу та його полікультурності, спонукаючи до його пізнання. Саме через осягнення даної тези, учні приходять до розуміння структури історичного розвитку власної країни та народу, що складається з великої кількості особистих історій людей, історій окремих родів, історій окремих регіонів тощо. Не останнє місце в усно-історичних проектах посідає питання взаємодії різних поколінь, яке певним чином вирішується через налагодження спілкування учнів зі старшими представниками своєї родини. 
Таким чином, усно-історична методика має необмежений потенціал для застосування на всіх рівнях навчального процесу та всієї хронології перебування учнів в освітньому закладі.

Науково-теоретична база досвіду: науково-теоретичним обґрунтуванням впровадження усно-історичної методики до навчального процесу виступає загальноєвропейська тенденція гуманізації історичного знання з перенесенням фокусу з макроісторичних питань та мікрорівень, де основна увага сконцентрована на людині, як основному носієві культурної ідентичності та рушійній силі історичного розвитку. Одним з напрямків реалізації даного парадигмального курсу є усна історія, що оформилася як метод та наукова дисципліна протягом другої половини ХХ ст. усна історія позиціонується як процес фіксації усних свідчень респондента в процесі інтерв’ювання, що було зорганізоване та проводилося дослідником з певною метою.

Стисла анотація досвіду: З огляду на специфіку реалізації методу усної історії, нами було обрано тематичне коло проблем ХХ ст. з історії України. Зокрема, усно-історична методика залучалася до проведення низки заходів навчального, виховного та дослідницького характеру. Зокрема, учні 10-х класів при вивченні подій Першої світової війни паралельно із ознайомленням зі змістом підручника та фактологічним викладом вчителя, окремо переглядали відеозаписи інтерв’ю з учасниками воєнних дій 1914–1918 років. Це дозволило більш глибоко та яскраво передати специфіку даного історичного явища та сформувати в учнів стійки образи не лише фактологічного характеру але й загальнокультурну складову.
Залучення усно-історичної методики до заходів виховного спрямування знайшло своє відображення у проведенні заходів у зв’язку з 80-ю річницею Голодомору 1932–1933 років в Україні. Учням було продемонстровано телефільм «Жорнова», що структурно побудований на принципах усної історії та представляє собою низку інтерв’ю на тему Голодомору 1932–1933 рр. Окремо було запропоновано учням низку розроблених запитань загального характеру для проведення бесід з представниками старшого покоління серед яких, зокрема, представлено й тематичний блок щодо Голодомору. Реалізація даного проекту переслідувала одночасно дві мети виховного та пізнавального характеру. Окрім самостійного набуття фактів стосовно історії України ХХ ст.., учні налагоджували контакт з представниками старшого покоління, що сприяло розширенню їх культурного горизонту та навичок соціальної комунікації.

Результативність впровадження досвіду: Основними результатами впровадження усно-історичної методики до навчального та виховного процесу стала активізація пізнавальної діяльності учнів, відпрацювання  умінь та навичок в дослідницькій діяльності та формуванню основних принципів загальнокультурної компетентності учнів.

Репрезентація досвіду: Виступ на Всеукраїнській конференції «Треті Новицькі читання», Запоріжжя, 14 жовтня 2011р. тема:  «Питання національної самосвідомості населення України в 1917 – 1919 р. у сучасній вітчизняній історіографії.»; виступ на конференції «Четверті Новицькі читання», Запоріжжя, 19 жовтня 2012р. тема «Усно-історична методика в процесі викладання історії Запорізького краю ХХ століття в школі.»
Проведення відкритого виховного заходу (листопад 2012 р.) у 7-Б класі на тему: «Усна історія як зв’язок поколінь». Реалізація усно-історичного методу в учнівських дослідницьких проектах відобразилась у підготовці учнівських науково-дослідних робіт в рамках Малої академії наук України. Зокрема, дослідницький проект учня 10 класу Прокопенко С. на тему «Популяризація середньовічної культури в Україні» передбачає активне залучення методів усної історії для вивчення інформативного поля учасників історичних клубів та фестивалів на теренах України. 

Категорія: Історія і правознавство | Додав: LeninRMO (20.01.2014)
Переглядів: 856 | Коментарі: 5 | Теги: респондент, інтерв’ювання, соціальна комунікація, загальнокультурна компетентність, Ленінський усна історія, історична пам’ять | Рейтинг: 3.1/55
Всього коментарів: 5
5 barkojul   [Матеріал]
дякую за цікавий матеріал

4 vitalinka24   [Матеріал]
Цікаві і потрібні матеріали! Цікаво. Корисно.

3 Valeria Glushko   [Матеріал]
Широко розкриті актуальні питання ceчасної освіти. Цікаво та пізнавально!

2 Олена   [Матеріал]
Дякуємо...цікавий матеріал для вивчення історії

1 now.polina   [Матеріал]
Цікава методика, застосування якої надає дітям можливість глибше поринути в далекі часи та яскравіше відчути подих тих подій

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2020