Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Українська та російська філологія [83]
Історія і правознавство [27]
Математика [32]
Фізика, астрономія [15]
Географія та економіка [29]
Інформатика [16]
Іноземні мови [62]
Хімія, біологія, екологія [38]
Фізичне виховання та основи здоров'я [20]
Музика, образотворче мистецтво [18]
Трудове навчання [9]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 19.03.2024, 07:37

Головна » Статті » Специфіка навчальних предметів » Історія і правознавство

Розвиток соцільної та комунікативної компетентностей на уроках історії засобами інноваційних технологій
Розвиток соцільної та комунікативної компетентностей на уроках історії засобами інноваційних технологій

Колінько Олена Сергіївна,
вчитель історії, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист

Запорізька гімназія № 6 Запорізької міської ради Запорізької області
Адреса:  м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 2
Телефон: 769-80-33
E-mail: sc_6.zp@mail.ru
Сайт:
gymnasium6.zp.ua


Директор  Бєлік Людмила Володимирівна


Провідна педагогічна ідея досвіду: використання особистісно-зорієнтованих технологій та інших засобів історичної освіти дозволить створити умови для успішного вирішення завдання формування і розвитку в учнів соціально-комунікативної компетентності. Провідна ідея досвіду полягає в розробці моделі інноваційного середовища на уроках історії , яке є чинником формування  та розвитку соціальної та комунікативної компетентностей.


Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
актуальність  питання обумовлена, у першу чергу, соціальним замовленням щодо підготовки учня до свідомої активної участі у громадському житті Української держави, до самостійної орієнтації та адаптації в умовах швидких змін суспільного життя, а отже, формування у школярів життєво необхідних компетентностей для подальшої соціалізації.

Актуальність досвіду:
  • посилення інформаційного змісту та емоційного збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів;
  • усвідомлення важливості здорового способу життя підростаючого покоління;
  • можливість системного викладання знань у нових органічних взаємозв’язках;
  • формування комунікативної і соціальної компетентностей учнів;
  • формування системи цінностей, які допомагають пізнати себе як людину, як особистість, як суб’єкта відношень із Світом;
  • можливість формування в учнів якісно нових знань, що характеризуються вищим рівнем мислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищення їх дієвості й систематичності;
  • стимулювання пізнавальної самостійності, творчої активності та ініціативи учнів.
Науково-теоретична база досвіду: технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г.Фріц, С.Ренегар, Дж. Фредерік, М.Сілберман, О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Ремех); технологія «Метод проектів» (В.Гузєєв); технологія колективного взаємонавчання (О. Рівін), технологія проблемного навчання (Дж. Дьюі, М.Махмутов, Т.Ільїна, Г.Вернер, В.Окоп, А.Матюшкін, П.Підкасистий); технологія комп'ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов).
Технологія досвіду містить у собі  арсенал різнонаправлених форм, методів традиційної та інноваційної діяльності вчителя та учнів на уроці і в позаурочний час. Особливо цінним є творчий підхід  до створення системи роботи на різних етапах уроку в залежності від його типу та навчального матеріалу
За інноваційним потенціалом досвід є комбінаторним, він передбачає нові конструктивні поєднання відомих педагогічних ідей, технологій і методик навчання.

Стисла анотація досвіду:

Вид досвіду: раціоналізаторський. Слід зазначити індивідуальну особливість педагогічного стилю вчителя в проектуванні навчального процесу, а також педагогічні знахідки автора досвіду: система завдань, які сприяють розвитку пізнавальних процесів учнів, комплекс індивідуальних завдань, дискусій, які впливають на розвиток розумових операцій, формуванню та розвитку .
Новизна досвіду полягає в оригінальному використанні педагогічних новацій.
Технологія досвіду: Для організації і забезпечення необхідних умов для формування соціальних компетенцій вчителем використовуються різноманітні форми, методи,прийоми, зорієнтовані на суспільно-значущі якості особистості.
Цікавим є методи «велике коло», «мікрофон»- це різновид великого кола,. «незакінчені речення», метод «АБВ» «мозковий штурм», метод ситуативного моделювання, метод соціально-економічного розшарування та ін.. Значні перспективи щодо формування соціальних компетенцій учнів забезпечуються використанням учителем у своїй діяльності  різноманітних форм нестандартного уроку: урок-суд, урок-диспут,урок-прес-конференція,урок-аукціон та ін. Широкі можливості дає вчителю використання групової  форми роботи на уроці історії.  Одним із прийомів залучення учнів до самоосвіти, вчитель  вважає, є проведення уроків-семінарів. Семінари сприяють розвитку пізнавальних та дослідницьких умінь учнів, зростанню культури спілкування. Важливими прийомами по формуванню соціальних компетенцій є також розв’язування навчальних завдань та організація проблемних ситуацій, що є складовими уроків і самостійної роботи учнів. Застосування групових методів роботи на уроках – це, на думку вчителя, найбільш ефективний шлях досягнення поставленої мети уроку. Навчання в системі "учень – учень" надає істотні можливості для формування мотивації досягнень.
Результативність досвіду автор підтверджує позитивною динамікою рівня розвитку компетентності учнів, ефективності роботи з обдарованими учнями, про що свідчать високі показники участі в інтелектуальних і творчих змаганнях, навчання випускників у вищих навчальних закладах суспільно-гуманітарного профілю

Прогнозований результат: даний досвід має практичне значення. Життєтворче спрямування вивчення історії, застосування інтегрованого формування предметних та метапредметних компетентностей сприятиме:

  • розвитку пізнавальної активності;
  • розумінню конкретного історичного часу через призму особистості;
  • розвитку самоорганізації, самовираження, самовизначення учнів у навчальній діяльності;
  • вихованню комунікативної, соціально адаптованої особистості;
  • формуванню прогностичних життєтворчих здібностей;
  • життєвим досягненням учнів (особистому щастю, соціальному статусу, самореалізації).
Впровадження досвіду в навчально-виховний процес може бути ефективним лише за умов систематичності використання, дотримання основних принципів реалізації, креативності педагога, формування стійкої навчальної та життєвої мотивації учнів.

Репрезентація досвіду:
Виступ на педагогічній раді Запорізької гімназії № 6» Результати роботи над проблемною методичною темою «Формування життєтворчої компетентності учня засобами проектування особистісного розвитку» на тему  «Формування життєвих компетенцій на уроках історії»(2010р.)
Виступ на районному   семінарі заступ. директорів та практичних психологів ЗНЗ на тему  «Урахування типів темпераменту та акцентуації характеру учнів на уроках історії»(2011р.)
Виступ  на семінар обласної творчої групи керівників закладів освіти «Управління інноваційними процесами в закладах освіти на тему : «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів в освітньому процесі» (2010р.)
Участь в роботі секції «Роль молодіжної політики в реалізації патріотичного виховання» в рамках VІІ Міжнародної науково-практичної конференції з  питань патріотичного  виховання молоді «Патріотичне виховання громадян»(2013р.)
Публікації:
  • Опублікований матеріал на сайті видавничої групи «Основа»;
  • Учительський Журнал он-лайн :«Урок в 11 класі історичний профіль. Тема: Політичні процеси в СРСР і Україна»
  • Опублікований матеріал на Методичному порталі:
«Тема 2. Україна в першому повоєнному десятилітті (1946-1955).»
«Тема уроку: Вихід УРСР на міжнародну арену (історичний профіль)».
Категорія: Історія і правознавство | Додав: kommun2 (29.01.2014)
Переглядів: 2944 | Коментарі: 1 | Теги: метод соціально-економічного розшар, метод ситуативного моделювання, освітня компетенція, комунікативна компетенція, Комунарський | Рейтинг: 3.0/46
Всього коментарів: 1
1 Наталья  
Интересно'спасибо'коллега!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024