Провідна ідея педагогічного досвіду: Заснована на синергетичному підході до процесу навчання. Синергетика (від грец. Synergos спільна, кооперативна дія) – галузь міжпредметних досліджень процесів самоорганізації, які відбуваються у складних системах. Синергетика як галузь наукового знання визначає основні принципи самоорганізації, критерії побудови саморозвивального середовища, встановлює умови стійкого розвитку у мінливому світі. Застосовуючи на уроках синергетичний підхід, я прагну підготувати дітей до участі у громадському житті. Виховуючи у них почуття впевненості у собі, у своїх діях, і разом з тим, критичне ставлення до своєї особистості, намагаюся формувати у них повагу, толерантне ставлення до людей.
Кооперативне навчання полягає в тому, що фактично всі учні залучаються до процесу пізнання в режимі інтелектуального діалогу. Школярі мають можливість рефлексувати з приводу того, які історичні факти і закономірності вони пізнають. При цьому інтерактивне засвоєння матеріалу передбачає, що кожен учень робить свій особистий внесок у вирішенні поставленого завдання, висловлює свою думку в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, радіє своїм досягненням та перемозі своєї команди.
Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду
Щоб навчити учня, треба не просто передати знання і вміння, а й викликати у дитини пізнавальну чи практичну діяльність. Важливим елементом цієї активності є мотивація, яка спонукає учня до діяльності. Учень отримує досвід, працюючи в групах. Під час цієї співпраці школярі отримують навички саморозвитку, самонавчання, свідомого володіння методами та формами формування життєвих компетенцій.
Науково - теоретична база досвіду:
Проблеми синергетики у суспільно-гуманітарних процесах розглядаються у працях І. Пригожина, П. С. Гуревича, Н. Н. Моісеєва, Г. Хакнна, Л. Г. АнтипенкоВ. П. Бранского, Л. П. Назаретяна, К. Х Делокарова, Є. А. Спіріна, В. П. Казначеєва, В. В. Кизими, та сутність синергетики добре визначив І.Пригожин: «синергетика визначається як «сучасна теорія самоорганізації, нове світобачення, яке пов’язується з дослідженням феноменів самоорганізації порядку через хаос». З точки зору самоорганізації, краще підходять кооперативні технології для формування духовно-ціннісних компетенцій учнів. Компетентність школярів добре формувати за допомогою інтерактивних технологій.
Дослідженням проблеми інтерактивного навчання займалися такі вчені як О.Пометун, Л.Пироженко, М.Нєчкіна, О.Мокрогуз., К.Баханов. Інтерактивні форми навчання, до яких відноситься і кооперативне навчання, мають певні переваги для мотивації учнів. Школярі за технологією «кооперативного навчання» навчаються життєвим компетенція співпраці. Дані спеціальних спостережень С.Григоряна, В.Моргун, А.Маркової свідчать про те, що мотивом активної зацікавленості є результат співпраці учнів та вчителя, який не домінує, а буде рівним серед рівних. Така ситуація дає школяру максимально розкрити свої природні можливості, а вчителю керувати процесом опосередковано через думку групи, колективу за допомогою інструкцій.
Стисла анотація досвіду:
«Інтерес до навчання є тільки там, де є натхнення, народжене від успіху», - зазначав В.Сухомлинський. Умови для створення ситуації успіху створює кооперативна технологія. Кооперативний метод відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями більш високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Цей метод легко і ефективно поєднується зтрадиційними формами і методами навчання і може застосовуватися на етапах засвоєння, перевірки домашнього завдання, узагальнення та позакласних заходах. Я використовую такі кооперативні технології: робота в парах («Обличчям до обличчя», «Співпрацювати в парі та обмінюватися думками»). Групові форми: акваріум, «два - чотири - всі разом», робота в малих групах.
«Джигсоу» — методична стратегія праці в малих групах, де кожна вивчає окреме питання. Після вивчення та обробки інформації кожна група складає свій малюнок (дерево, сходинки, вітрильник, ваги), схему і презентує її всьому класу, навчаючи при цьому інших. Учні, які мають лінгвістичні нахили пропоную методику «сенкан», особливо, якщо пізнавальний інтерес до історії низький. Сенкан - це вислів, який складається з п’яти рядків:1. Слово -тема (іменник) 2.Два прикметники.3.Три слова, які визначають дію, пов'язану з темою . 4.Фраза. 5. Слово-синонім теми. А під час фронтального навчання приділяю увагу таким формам:обговорення проблеми взагальному колі, мікрофон, незавершені речення, мозковий штурм; «навчаючи –вивчаю сам». На уроках узагальнення використовую «модель навчання у грі» (спрощене судове слухання;розігрування ситуації за ролями рольова гра, програвання сценки,). Результатом роботи групи може бути презентація. Достоїнством комп'ютерних презентацій є збільшення темпу уроку, вони практично заміняють традиційні крейду й дошку. При створенні учнями комп'ютерних презентацій, формуються найважливіші в сучасних умовах навички:
- критичне осмислення інформації,
- виділення головного в інформаційному повідомленні,
- систематизування й узагальнення матеріалу,
- грамотне подання наявної інформації.
Першим кроком до презентації буде створення конспекту свого питання. Робота з опорним конспектом має сприяти розвитку навичок мислення і переходу від навичок мислення початкового рівня (знання, розуміння, використання) до навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання). Використання опорного конспекту учнями ілюструє, компанує допомагає оцінити внесок кожного члена групи, його можна обговорювати, на його підставі можна робити висновки, а це вже є навички мислення високого рівня.
Інформаційно-педагогічна модель досвіду вчителя історії полягає в проектуванні розвитку життєвої компетентності школярів на уроках історії та зосередження зусиль на виявленні умови ефективного формування в учнів соціальної, комунікативної та інформаційної компетенцій; уміння здійснювати первинну обробку навчальної інформації за вказівкою вчителя; навички вибирати відомі способи дій; навички здійснювати окремі навчальні, інформаційні, самоосвітні операції; навички володіння пошуково-дослідницькою діяльністю
Результативність впровадження досвіду
Використання інноваційних форм і методів навчання, використання комп’ютерних технологій, професійно спрямованих завдань підвищує інтерес до вивчення історії, сприяє глибокому і повному засвоєнню учнями нового матеріалу. Досвід апробовано у ЗНВК №64.
Репрезентація досвіду
- Проведення семінару з даної теми на рівні району для вчителів історії (жовтень, 2013р.);
- Даний матеріал готується для публікації у фаховому журналі з історії;
- Досвід можна використовувати на уроках історії ,правознавства,етики та інших уроках,семінарах,факультативах суспільно-гуманітарного курсу та інших позакласних заходах(інтелектуальні ігри, тижні права та історії).
Кавецька Анжела Семенівна, 
