Розвиток інтелектуальних здібностей особистості досягається шляхом формування навичок розумової діяльності, виявлення і заперечення припущень, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, розгляд контексту; формування дослідницьких навичок (спостереження, опис, порівняння, визначення, асоціювання, узагальнення, прогнозування, застосування).
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
Своєчасне виявлення і розвиток інтелектуальних та творчих здібностей школярів складає одну з головних, завжди актуальних, проблем удосконалювання освітньої системи школи. В основі досвіду Ніколенко Л.П. лежить наступна гіпотеза. Суспільствознавчі дисципліни, зокрема історія, мають широкі можливості для розкриття творчого потенціалу кожного школяра. Застосування елементів технології критичного мислення на уроках історії дозволяє створити максимально сприятливі умови для активізації та розвитку розумових здібностей школярів.
Актуальність педагогічного досвіду визначається суперечністю між вимогами компетентнісної парадигми освіти і реальною педагогічною практикою, недостатньо забезпеченої необхідними для реалізації цього підходу організаційно-педагогічними умовами.
Науково-теоретична база досвіду:
ХХІ століття зажадало якісної зміни змісту освіти, яка має бути направлена на розвиток можливостей і здібностей людської особистості. Завдання школи і кожного педагога створити умови, що дозволяють особистості людини максимально реалізуватися, розвинути свої здібності. Утому числі і інтелектуальні.
Більшість дослідників, а саме Піаже Ж., Холодная М.О., Сухомлинський В.А., відносять ці здібності до загальних, без їхнього розвитку неможливе успішне засвоєння різних видів людської діяльності. Згідно з позицією російського психолога М.О.Холодної, інтелект - це специфічна форма організації індивідуального розумового досвіду, що забезпечує можливість ефективного сприйняття, розуміння та інтерпретації того, що відбувається. Критичне мислення є винаходом американської когнітивної психології. Саме американські дослідники пізнавальних процесів досягли значних успіхів й мають визнаний у світіі пріоритет у цій галузі, зокрема Дж.Андерсон, Р.Солсо, Д.Халперн та ін.
Необхідність розвитку критичної освіченості американський вчений доктор
Ч. Темпл пояснює на прикладі трьох проблем, характерних для всіх країн:
-Ми занурені у мову, частина якої є маніпулятивною і шкідливою;
-Корпорації і політики контролюють значну частину преси;
-Інтернет - це середньовічний ярмарок невідфільтрованих послань.
С.Терно визнає критичне мислення як наукове мислення, сутність якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих і зважених рішень щодо довіри до будь-якого твердження.
Ґрунтуючись на характеристиках поняття критичного мислення, можна визначити, що критично мисляча людина здатна ставити потрібні запитання, виділяти головне; визначити потрібну інформацію; розпізнавати необ′єктивні судження, відокремлювати факти від суб′єктивної думки, відокремлювати помилкову інформацію від правильної; визначити проблему; робити порівняння; виявляти причинно-наслідкові зв′язки; висувати варіанти рішення; передбачати наслідки; знаходити й наводити аргументи; робити висновки та перевіряти їх на практиці.
Стисла анотація досвіду:
Завдання, які були покладені в основу досвіду роботи Ніколенко Л.П.
-створення умов для розвитку аналітичного мислення школярів;
-сприяння формуванню культури читання, що включає в себе вміння орієнтуватися в джерелах інформації, користуватися різними стратегіями читання, адекватно розуміти прочитане, сортувати інформацію з точки зору її важливості, «відсівати» другорядну, критично оцінювати нові знання, робити висновки і узагальнення;
-стимулювання самостійної пошукової, творчої діяльності, запуск механізмів самоосвіти і самоорганізації.
Застосування в навчально-виховному процесі описаної вище технологічної моделі відповідає реалізації особистісно-орієнтованого підходу в навчанні, дозволяє створити на уроках історії умови для успішної самореалізації школярів, розвитку їх індивідуальних інтелектуальних здібностей.
Особливістю даної педагогічної технології є те, що учень отримує можливість самому в процесі навчання конструювати цей процес і відслідковувати напрямки свого інтелектуального розвитку. У цілому ж вибір методів, засобів і прийомів навчання залежить від поставлених на занятті цілей, від особливостей класу та ін.
Сенс освітнього підходу полягає не в суворому дотриманні алгоритму тих чи інших прийомів, а у вільній творчості вчителя та учнів, які працюють з використанням нових технологій навчання.
Якщо досягнуто мету уроку, значить обрана стратегія навчання була ефективної незалежно від того, чи була вона класичною в рамках даної педагогічної технології, або виникла як продукт спільної творчості вчителя і учнів.
Результативність впровадження досвіду:
Використання елементів технології критичного мислення, комплексне застосування прийомів даної технології в навчальній діяльності спрямоване на формування в учнів позитивного ставлення до навчання, покликане забезпечити високу загальну активність учнівського колективу, сприяє розвиткові навичок міжособистісного спілкування, здатності уникати конфліктних ситуацій, приймати продумані рішення, вчить учнів бути демократичними, допомагає формувати компетентну, всебічно розвинену особистість, здатну до навчання, самоосвіти, саморозвитку та самореалізації, створює умови для розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів, розвиває базові навички, включаючи й історичне мислення, що формується на основі критичного, рефлексію, уміння розмірковувати, спілкуватися, спостерігати, розв’язувати проблеми.
Репрезентація досвіду:
І місце у районному турі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2010» в номінації «Вчителі історії».
2012 р. – обласна педагогічна виставка «освіта Запорізького краю».
