Провідна педагогічна ідея досвіду:
Метод проектів не новий в педагогічній практиці, але його вдосконалення з урахуванням нових інформаційно-комунікаційних технологій, нових завдань сьогодення та особливостей сучасних дітей є процесом довготривалим. Вдосконалення цього методу та його модернізація – мета даного досвіду.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
Метод проектів значною мірою задовольняє сучасним вимогам до шкільної освіти. Він може бути використаний при вивченні будь-якої шкільної дисципліни, та особливо ефективний на уроках, що мають за мету встановлення міжпредметних зв’язків. У затвердженому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету міністрів України від 23.11.2011 №1392) зазначено, що міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей. Проектна діяльність сприяє активізації всіх сторін особистості школяра ? його інтелектуальної й емоційної сфер, а також дозволяє підняти продуктивність навчання, його практичне спрямування; дозволяє вчителю поєднувати всі форми освітньої діяльності: індивідуальну, парну, групову, колективну.
Не зважаючи на популярність і, здавалося б, дослідженість методу проектів, як освітньої технології, все одно залишаються відкритими найбільш складні та значущі питання застосування проектної діяльності у школі. До таких питань можна віднести наступні:
- Наскільки ефективна індивідуальна робота над проектом?
- Яким чином повинна проводитися презентація проекту?
- Яка роль керівника (учителя) в проекті?
- Чи можна проектним способом вивчати весь курс?
- Чи може проект сприяти засвоєнню повного обсягу знань (з урахуванням сучасних вимог)?
- Як треба ставитися до можливості допущення помилок у навчальному проекті?
- Якими мають бути критерії оцінювання проектів?
Науково-теоретична база досвіду:
Метод проектів виник ще у 20-і роки ХХ ст. у США. Його називали також методом проблем. Метод зосновувався на ідеях прагматичної педагогіки американського філософа й педагога Джона Дьюі. Найбільш повну класифікацію проектів запропонували Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркіна. Вона може бути застосована до проектів, що використовуються у викладанні будь-якої навчальної дисципліни. У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти особливу увагу відведено проектно-технологічній компетентності, здатності учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності.
Стисла анотація досвіду:
У даному досвіді представлені різноманітні прийоми організації та реалізації методу проектів на різних етапах навчально-виховного процесу. Групові проекти «Енциклопедія «Обличчя Нового часу», «Стародавній Схід», індивідуальні проекти «Побудувати дім», «Новий час», міні-проект з метою випуску друкарського продукту у вигляді буклету «Культура Нового часу» ? це приклади реалізації методу проектів у позаурочний час. У досвіді також описані прийоми використання цього методу на уроках історії (урок «Античні міста-держави Північного Причорномор’я») та на уроках правознавства (урок «Спадщина»). В представлених розробках представлені всі етапи роботи над проектами від мотивації до презентації та оцінювання. На основі досвіду роботи вчителя за даною темою зроблено висновки:
- Чим неочікуваніше проблемне питання, тим цікавіше та ефективніше проект. Гарне питання – половина відповіді.
- Оптимальний час для реалізації проекту – 1 - 2 місяці. Більш довгі проекти розхолоджують і не дають зберегти цікавість до роботи.
- Міжпредметні проекти завжди цікавіші за монопредметні.
- Завжди існує небезпека переоцінити результат проекту та недооцінити сам процес. Учитель повинен відслідковувати діяльність учнів на всіх етапах роботи над проектом.
- Завжди треба заохочувати до творчості та прояву індивідуальності. Не можна нав’язувати дітям свій смак.
За інноваційним потенціалом досвід є комбінаторним.
Результативність впровадження досвіду:
Як свідчить досвід, метод проектів має значний вплив на формування практичних навичок та вмінь учнів у засвоєнні історичного матеріалу на узагальнюючому, аксіологічному рівнях. Демократичними засобами цей метод дозволяє розвивати цілу низку життєвих компетентностей, практично втілюючи особистісно-орієнтоване навчання. Описані у даному досвіді засоби, форми та прийоми роботи дозволяють вчителю зробити процес історичного пізнання більш глибоким, цікавим, ефективним. У межах узагальнення досвіду було проведено анкетування учнів 8-9 класів, метою якого було виявити ставлення дітей до методу проектів. 84% учнів вважають, що проектна діяльність підвищує зацікавленість до історії. 55% дітей бажають бачити вчителя у ролі консультанта у разі виникнення труднощів під час роботи над проектом, а 23% - ентузіастом, що надихає на досягнення поставленої мети.
Репрезентація досвіду:
Досвід роботи вчителя репрезентувався на рівнях навчального закладу та міському рівні у формі участі в семінарах та майстер-класах. Полтавська І.В. брала участь у Міжнародних семінарах і конференціях, учасник Всеукраїнської асоціації вчителів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба»; брала участь у розробці методичних рекомендацій та дидактичних матеріалів з історії щодо формування предметних компетенцій учнів на уроках історії України, які друкувались у предметних періодичних виданнях.
