Формування інформаційної та комунікативної компетентностей учнів на уроках інформатики та в позакласній роботі  Коваленко Ольга Дмитрівна, вчитель інформатики, вчитель вищої категорії
Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 97 Запорізької міської ради Запорізької області
директор – Цинкуш Павло Володимирович
69118, м. Запоріжжя, пр.. 40-річчя Перемоги, 27. Телефон (0612) 18-69-73.
Провідна педагогічна ідея досвіду: Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом використання ІКТ для формування інформаційної та комунікативної компетентностей школярів, підвищення рівня навчальних досягнень учнів. Оскільки сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації я спрямувала свою діяльність на вирішення наступних задач: -забезпечити високий інструментальний рівень знань випускників, -розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи; -залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності; -формувати навички дослідницької діяльності, -розвивати критичне мислення; -формувати в учнів цілісну картину світу; -грамотно працювати з інформацією.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: Одна з найактуальніших проблем нашого часу — перехід від постіндустріального суспільства до інформаційного. Перед системою освіти постає принципово нове завдання — підготувати молоду людину до життя і діяльності в умовах інформаційного світу. Найважливішою умовою, яку висуває сучасне інформаційне суспільство до школи, є конкурентоспроможність випускника, набуття ним таких якостей: самостійно, критично і творчо мислити; грамотно працювати з інформацією (вміти збирати певні факти, аналізувати їх, робити ґрунтовні об`єктивні висновки; вирішувати певні задачі), тобто актуалізується проблема формування інформаційної компетентності старшокласників, адже на сьогодні — це один із найважливіших чинників успішності молодої людини. Важливою складовою нової парадигми освіти є ідея неперервного навчання, реалізація якої спрямована на подолання головної суперечності сучасної освіти — стрімкі темпи збільшення обсягів інформації у світі та обмеження можливостей їх засвоєння людиною. Ця суперечність спонукає загальноосвітні навчальні заклади формувати в учнів уміння вчитися, знаходити інформацію, критично її оцінювати і творчо використовувати, тобто формувати в старшокласників інформаційну компетентність, яка у майбутньому забезпечить їм можливість успішно навчатися впродовж усього життя; підготуватися до обраної професійної діяльності та постійно вдосконалювати свою професійну майстерність; жити і працювати в інформаційному суспільстві. У Державних стандартах і програмах уміщено вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, вказано на уміння учнів самостійно здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати, оцінювати її, творчо підходити до роботи. Але цю проблему не можна вважати повністю вирішеною у зв`язку зі швидкими змінами в суспільстві та щорічним збільшенням потоку інформації. Навчити учнів раціонально працювати з інформацією, формувати їхню інформаційну компетентність — ця проблема повинна хвилювати весь педагогічний колектив сучасної загальноосвітньої школи, мета якої — дати суспільству всебічно розвинену, інформовану, освічену людину, яка має жити і працювати в ХXI столітті. Отже, справді актуальними сьогодні є слова Натана Ротшильда: «Хто володіє інформацією — той володіє світом».
Науково-теоретична база досвіду: У вітчизняній педагогічній літературі є поняття «компетенція» і «компетентність». Великий тлумачний словник української мови так трактує ці поняття: - компетенція — добра обізнаність із чим-небудь; коло повноважень якої-небудь організації, установи чи особи. - компетентний — той, що має достатні знання в якій-небудь галузі, який із чим-небудь добре обізнаний, тямущий; який має певні повноваження, повноправний, повновладний. Вітчизняні та зарубіжні дослідники (А.Ахаян, Н.Баловсяк, С.Брандт, О.Іонова, В.Кремень, О.Матвієнко, О.Падалка, Г.Почепцов та ін.) інформаційну компетентність називають однією з ключових компетентностей. Інформаційна компетентність у вузькому значенні пов`язана з умінням використовувати інформаційні технології, засоби і методи. Як зауважують А.А.Ахаян, О.О.Кизик, - це власне компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. У широкому значенні — з умінням переосмислювати інформацію, розв`язувати інформаційно-пошукові задачі, використовуючи бібліотечні та електронні інформаційно-пошукові системи, тобто здійснювати інформаційну діяльність із використанням як традиційних, так і нових технологій. До значущих ознак інформаційної компетентності (за М.Головань) відносять: знання інформатики як предмета; використання комп`ютера як необхідного технічного засобу; сукупність знань, умінь та навичок пошуку, аналіз інформаційних даних; ціннісне ставлення до інформаційної діяльності; наявність актуальної освітньої чи професійної задачі, в якій актуалізується та формується інформаційна компетентність. Сьогодні інформатизація освіти відбувається за допомогою цілого комплексу заходів, пов`язаних із перетворенням педагогічних процесів на основі впровадження в навчання інформаційних технологій. Використання в навчальному процесі сучасних технічних пристроїв та інформаційних технологій призводить до нового розуміння дидактичного процесу, його аналізу, встановлення нових принципів навчання. Так, принцип доступності за традиційного навчання реалізується з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей школярів, за комп`ютерного навчання «відбувається перехід від принципу всезагальної доступності до принципу індивідуальної доступності» Використання інформаційних технологій у навчальному процесі має свої переваги та недоліки. С.У.Гончаренко визначає такі позитивні риси використання інформаційних технологій у навчальному процесі: - зростання мотивації навчання, самоосвіти; - наближення процесу навчання до індивідуального типу; -прискорений доступ до практично необмеженої кількості якісної інформації; - ефективне навчання через імітацію дій чи явищ; - ефективне навчання на основі вправ і тренувань; - допомога учням у формуванні об`єктивної оцінки своїх знань; - зняття психологічного бар`єру при вивченні дисципліни (зокрема іноземної мови); -формування інформаційної та комп`ютерної грамотності, інформаційної компетентності Негативні наслідки використання інформаційних технологій у навчальному процесі: - сприймання комп`ютера не як засобу навчання, а лише як форми розваги; - відсутність взаємодії із джерелом інформації; - певні втрати у сфері комунікативних умінь, оскільки «реакції» комп`ютера в достатній мірі передбачувані і не потребують гнучкості та інших рис, які проявляються під час спілкування; - широкий доступ школярів до будь-якого виду інформації.
Стисла анотація досвіду: На мою думку, найбільш ефективно інформаційна компетентність учнів формується при поєднанні проблемного навчання, інформаційно-комунікативних технологій, технології розвитку критичного мислення, інтерактивних технологій і методу проектів. Нетрадиційні уроки, зокрема метод проектів, допомагають не тільки сформувати певний набір знань, але і збудити в дітях прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей. Фундаментом роботи є опора на активне впровадження використання комп’ютерів та мультимедіа, що забезпечує формування навичок роботи з інформацією, дослідницьких навичок, умінь приймати оптимальне рішення; розвиває комунікативні здібності та дозволяє дати дитині стільки інформації, скільки вона потребує. Основною частиною роботи є напрям на індивідуалізацію навчання та розвиток творчої особистості. Ця частина роботи спрямована на розвиток індивідуальних пізнавальних та творчих здібностей кожної дитини, сприяє самовизначенню, самореалізації та самовдосконаленню кожної особистості. А кульмінація роботи – це впровадження проектної технології, яка є фінальним акордом в поєднанні усіх залучених технологій та дозволяє зробити висновки про дієвість всієї роботи. Людина, яка володіє технологіями та інформацією, має інший, новий стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінювання проблеми, що виникла, до організації своєї діяльності. Інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості. На практиці використовую інформаційно-комунікативні технології на різних етапах уроку. Безумовно електронні засоби навчання дають унікальну можливість продемонструвати процеси , алгоритми. За допомогою програм - конструкторів учні розробляють різноманітні тести, створюють слайди малюнків, схем, діаграм, таблиць. Також створюю презентації для конкретного уроку, де матеріал викладаю в певній послідовності. Крім того, широко використовую програмні засоби навчання, відеоролики, комп’ютерні програми. Використання Інтернету є невід’ємною частиною навчального процесу. Учні користуються Інтернетом при підготовці доповідей, повідомлень, рефератів. Завдяки інтерактивним формам навчання, учень з пасивного слухача перетворюється на активного учасника навчального процесу. Як відомо, навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання у співпраці. Проблемне навчання сприяє розвитку мислення та творчої пізнавальної діяльності учнів. На практиці використовую кілька типів проблемних уроків: уроки з окремими проблемними питаннями; уроки – диспути; уроки –семінари. Для формування та розвитку критичного мислення методичні прийоми (мозковий штурм, асоціативний кущ, сенкан, есе, розминка, ключові слова, метод прес) застосовую на різних етапах уроку. Вважаю, що найкращими видами навчальної діяльності, в яких формуються навички критичного мислення, є письмова робота (наприклад: конспектування, складання планів, схем, таблиць). При написанні процес мислення стає видимим, формується логічна послідовна думка, робиться висновок і прогнозування явищ чи процесів. З метою формування творчої особистості розробляю посібники для самостійного опрацювання матеріалу учнями, дидактичні матеріали до уроків, завдання для перевірки знань. Домашні завдання намагаюсь урізноманітнювати, додаючи творчість. Так, починаючи з 6-го классу, учні готують повідомлення з різних джерел інформації, збирають добірки фотоматеріалів. З кожним роком ці завдання ускладнюються відповідно до вподобань і здібностей учнів. Це можуть бути рекламні проекти, ребуси, кросворди, складання задач, проблемних запитань, створення відео та аудіозаписів. Невід’ємною частиною формування інформаційної компетентності учнів є проектна діяльність. Метод проектів тісно пов'язаний з такими методами особистісно орієнтованого підходу, як навчання у співпраці, рольові ігри, дискусії тощо. Він дає можливість проводити бінарні уроки, здійснювати інтегрований підхід. Проектна діяльність вимагає продуманого підходу: ретельно розробити план проекту, критерії оцінювання діяльності учня й готового продукту, підібрати методичний матеріал на допомогу учневі, проробити варіанти усунення можливих утруднень, спланувати форми проміжного оцінювання й самооцінювання учня. У практиці використовую дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані проекти. Велике значення надаю тестам, саме тому планую представити на Виставці «Банк тестів для 5-го класу в середовищі тестової оболонки TEST-W2» (за новими Державними стандартами)
Результативність впровадження досвіду: Застосування на уроках інформатики методів проектного навчання в їх взаємозв’язку з інноваційними технологіями сприяє активізації навчально-виховного процесу, удосконалення форм і методів уроку, відкриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів, дозволяє залучити всіх учасників навчального процесу до активного набуття знань, до творчої діяльності. Творче використання інформаційних технологій дозволило підвищити інформаційну культуру учнів, активізувати учнів в процесі навчання, що призвело до виникнення стійкого інтересу до предмета. У процесі роботи над проектами учні з’ясували як застосовуються їх знання для вирішення проблем. Навчились систематизувати матеріал, виділяти головне, суттєве. При роботі в групі у них виховується почуття колективізму, співпереживання,взаємодопомога, взаємовиручка. Учні набули навичок роботи з Power Point, Word, Exсel, навчились знаходити необхідну інформацію в світовій мережі Інтернет. За допомогою моніторингу навчальних досягнень встановлено, що показники якості знань підвищились до 80%, зріс рівень навчальних досягнень, якість вмінь та навичок. Успішність100% . Відстежуючи рівень сформованості ключових компетентностей учнів, виявлено зростання показника основних груп компетентностей. Учні Коваленко О.Д. посідають призові місця на олімпіаді з інформатики та у Міжнародному конкурсі «Бобер», вміло створюють мультимедійні презентації, беруть активну участь у шкільних, районних та міських заходах.
Репрезентація досвіду: навчальний заклад, РМЦ (семінари, конференції)
| 
