Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Виховна взаємодія [58]
Позашкілля [24]
Психологічний супровід [39]
Сімейно-родинного виховання [8]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 29.03.2024, 06:02

Головна » Статті » 2015 КО: виховання і розвиток » Виховна взаємодія

Соціально-педагогічний патронат, як форма надання дошкільної освіти дітям
Соціально-педагогічний патронат, як форма надання дошкільної освіти дітям

Матвєєва Ольга Іванівна,
соціальний педагог центру розвитку дитини «Надія», лауреат обласної педагогічної премії 2014 року

Дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) «Надія» Запорізької міської ради Запорізької області.
Директор: Кіченко Ірина Володимирівна
Адреса: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого буд. 27 а
Тел.(0612) 68-78-08
Сайт: www.nadiya.zp.ua
e-mail: nadiya165@ukr.net

Провідна педагогічна ідея досвіду:
      Втілення розробленого механізму соціально-педагогічного патронату, як нової форми надання дошкільної освіти дітям, які не відвідують дошкільні заклади в зв’язку зі станом здоров’я, в практику роботи педагогічного колективу. 
      Завдання СПП: 1) організація фахової допомоги сім’ї у вирішенні її соціальних і психолого-педагогічних проблем; 2) допомога сім’ї у створенні доцільних психолого-педагогічних умов розвитку, навчання і виховання дитини відповідно до її віку, індивідуальних особливостей та потреб вчасного і гармонійного розвитку; 3) формування соціально-педагогічної компетенції сім’ї: набуття членами сім’ї соціально-педагогічних знань, умінь та навичок, достатніх для реалізації завдань щодо надання дитині дошкільної освіти та вирішення повсякденних проблем її соціального виховання
      Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: Соціально-педагогічний патронат, як форма надання дошкільної освіти стала нагальною потребою для групи громадян, діти яких не  можуть отримувати дошкільну освіти в традиційних групах дошкільних навчальних закладів з різних причин, в тому числі за медичними показниками.  Ця форма дошкільної освіти не використовується в системі дошкільної освіти України широко, тому що в законодавчому полі відсутні чіткі механізми взаємодії між дошкільним закладом та батьками таких дітей. 
      Визначення проблеми педагогічного досвіду полягало у необхідності розробки чіткого механізму впровадження соціально-педагогічного патронату в роботу дошкільних навчальних закладів. Педколектив центру “Надія” висунув таку гіпотезу її вирішення: в ДНЗ можливо організувати ефективну освітню роботу з дітьми які не отримують дошкільної освіти з причин здоров’я за допомогою соціально-педагогічного патронату, як нової форми її надання за умови впровадження певної системи діяльності соціального педагога та сім’ї.
      Науково-теоретична база досвіду: 
      Статею 11 Закону України “Про дошкільну освіту” визначено, що повноваженнями ДНЗ є задоволення потреб громадян, які проживають на відповідній території в здобутті дошкільної освіти та здійснення соціально-педагогічного патронату (далі СПП). У Положенні про дошкільний навчальний заклад, затвердженому Кабінетом Міністрів України 12 березня 2003 р. № 305, зазначено: «Дошкільний навчальний заклад здійснює соціально-педагогічний патронат сім’ї з метою забезпечення умов для здобуття дошкільної освіти дітьми дошкільного віку, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, але не відвідують дошкільних навчальних закладів, та надання консультаційної допомоги сім’ї (п. 18). Діти, які перебувають у дошкільному навчальному закладі короткотривало чи під соціально-педагогічним патронатом, беруться на облік у цьому закладі (п. 19)».)
      У Листі МОН України від 17.12.2008 р. № 1/9-811 «Про здійснення соціально-педагогічного патронату» зазначено: «Враховуючи необхідність забезпечення вчасного і повноцінного фізичного, інтелектуального, морального, естетичного і соціального розвитку дітей дошкільного віку відповідно до задатків, нахилів, здібностей, психічних і фізичних особливостей, на сучасному етапі здійснення соціально-педагогічного патронату набуває ще більшої актуальності». 
      У Листі МОН України «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку» від 27.09.2010 р. № 1/9-666 рекомендовано: «…активізувати роботу щодо здійснення соціально-педагогічного патронату дітей, які не мають можливості відвідувати дошкільні навчальні заклади із-за їх відсутності, стану здоров’я дітей тощо».
      На жаль, СПП, як форма надання дошкільної освіти, на сьогоднішній день ще не отримала широкого застосування і підтримки на практиці. Окремі ДНЗ в Україні (в Луганській, Івано-Франківській, Дніпропетровський областях) організовують СПП з метою супроводу сімей дітей, які живуть у віддалених районах, але це не дозволяє вирішити увесь спектр проблем щодо надання дошкільної освіти дітям, особливо з вадами здоров’я та групи соціального ризику. 
      Отже, система роботи соціального педагога в напрямі здійснення СПП є новою формою надання дошкільної освіти дітям, які не можуть відвідувати дошкільні навчальні заклади, з урахуванням усіх особливих потреб і стану їх здоров’я, за умови чіткого визначення мети, завдань і форм взаємодії з їхніми родинами. 
      Стисла анотація досвіду: 
      Організація роботи соціального педагога у цьому напрямі відбувається згідно з орієнтовною моделлю здобуття дошкільної освіти на основі СПП, розробленої кандидатом психологічних наук, завідуючої кафедри дошкільної освіти ЗОІППО О.М. Байєр із подальшою апробацією і збагаченням у її співпраці із соціальним педагогом О.І. Матвєєвою та всього педколективу ЦРД «Надія».
      Наведена модель діяльності соціального педагога для здійснення СПП складається з трьох етапів: підготовчого, практичного та узагальнювального, які в свою чергу мають певні складові. Для її реалізації соціальний педагог та інші суб’єкти соціально-педагогічної роботи повинні мати певний обсяг знань про методи і засоби здійснення конкретних дій, сукупність прийомів та операцій, що реалізуються у визначеному порядку та чіткій послідовності.
      ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП. На цьому етапі проводиться робота щодо вивчення сімей, що проживають у мікрорайоні ДНЗ (далі «дошкільний» мікрорайон), діти з яких не відвідують подібні заклади. З цією метою створюється комісія на чолі з соціальним педагогом, яка проводить роз’яснювальну роботу з батьками щодо їх відповідальності за надання дошкільної освіти дитині вдома або в ДНЗ. Також проводиться обстеження умов проживання дитини в сім’ї, складається відповідний акт. Дані про сім’ю заносяться до соціально-педагогічного паспорту сімей, діти яких не відвідують ДНЗ. 
      Вивчаючи сім’ї «дошкільного» мікрорайону, соціальний педагог йде в окрему сім’ю, в якій дитина знаходиться на домашньому режимі перебування, тобто у закритому психологічному просторі. Він намагається сприяти створенню в родині умов із налагодження взаємовідносин між дитиною і дорослими, надає батькам професійну підтримку, організовує за необхідності додаткові консультації, запрошує для співпраці необхідних для родини спеціалістів.
      Після укладання з батьками договору про надання освітніх послуг, оформлення необхідної документації, відбувається зарахування дітей до контингенту ДНЗ і створюється група соціально-педагогічного патронату, яку складають діти різного віку, а іноді – і з окремими фізичними вадами, для яких є характерним: нерівномірний або уповільнений темп розвитку; негативне ставлення до навчання; значні комунікативні труднощі тощо. Тому кількість дітей в соціальній групі не повинна перевищувати 15 осіб. 
      Специфікою роботи соціальної групи є те, що діти перебувають в ДНЗ лише деякий час (2, 4 або 6 годин), тому батьки зобов’язуються приводити дітей за чітко визначеним графіком і вчасно забирати їх додому.
    Підсумками першого (підготовчого) етапу мають бути: 
    • чітке усвідомлення соціальним педагогом ситуації в сім’ї, її особливостей; причин найбільш впливових факторів, які потрібно усунути або змінити; визначення цілей і завдань соціально-педагогічної допомоги; методів і засобів, котрі доцільно застосовувати стосовно дитини, її найближчого соціального оточення для досягнення очікуваних результатів, тобто здобуття дитиною дошкільної освіти;
    • розуміння сім’єю коренів своїх проблем; готовність батьків до співпраці і наявність мотивації до здійснення особистих зусиль; усвідомлення визначених цілей, завдань, методів, терміну і зобов’язань спільної роботи; бажання діяти за визначеним педагогом планом;
    • узгоджений пакет особистої справи дитини (діагностичної, плануючої та погоджувальної документації). 
      ПРАКТИЧНИЙ ЕТАП. Важливого значення на цьому етапі набуває формування співпраці педагога і батьків. Для цього можуть бути використані поетапні «кроки», запропоновані відомим психологом В.А. Петровським.
      Перший крок – демонстрування батькам позитивного образу дитини. Необхідність цього диктується тим, що зосередившись на негативних проявах особистості дитини, батьки іноді зневажають її позитивні риси, не отримують радості від спілкування із нею. Цей етап називається «перестановка акценту». Його значимість полягає у формуванні відчуття довіри до педагога, який сприймає і цінує дитину такою, якою вона є.
      Другий крок – демонстрування батькам знань, яких їм не достає для виховання дитини.
      Третій крок – подальше знайомство педагога з проблемами сім’ї та подальше заглиблення в її життя, де від нього чекають підтримки і поради.
      Четвертий крок – спільне вивчення розвитку і формування особистості дитини, що передбачає поступове зростання активності батьків та сприяє в подальшому наданню допомоги та підтримки власній дитині, незалежно від зовнішніх чи внутрішніх обставин.
      Вихідною складовою діяльності соціального педагога на практичному етапі є проведення комплексної діагностичної роботи з родиною (виявлення ймовірних негативних факторів соціального середовища) та дитиною (вивчення фізичного, психічного, соціального та освітнього рівня розвитку дітей). 
      Після проведення комплексного психолого-педагогічного обстеження дітей соціальної групи, для кожного дошкільника необхідно розробити індивідуальну освітньо-розвивальну програму з урахуванням актуального рівня розвитку дитини.
      У цій програмі визначаються освітньо-виховні завдання за освітніми лініями Базового компонента та розділами обраної в ДНЗ комплексної освітньої програми відповідно до віку дитини. Додатками до індивідуальної освітньо-розвивальної програми є психологічна характеристика дитини; дані про стан її фізичного розвитку та здоров’я; інформація про форму навчання та взаємодію соціального педагога з сім’єю щодо надання дошкільної освіти дитині.
      На основі визначених завдань проводиться відповідна розвивальна та корекційна робота в ДНЗ і вдома, добираються різноманітні методи роботи з дитиною. Освітня робота соціального педагога з дітьми найчастіше будується за двома напрямками:
    – індивідуальні заняття в сім’ї або в дошкільному закладі; 
    – заняття в соціальній групі в дошкільному навчальному закладі.
      Соціальний педагог організовує діяльність таким чином, щоб у ній розвивалися ті психічні функції, які необхідні для майбутнього навчання в школі. Спеціально організований педагогічний процес для дітей соціальної групи повинен базуватися на провідній діяльності дітей дошкільного віку – грі із залученням основних елементів навчально-пізнавальної діяльності, і бути спрямованим на розвиток таких психічних якостей, як: довільність; уміння сприймати навчальні завдання, планувати свої дії, контролювати свою поведінку (самоконтроль).
      У структурі педагогічного процесу, побудованого за особистісно-орієнтованою моделлю, вирізняють такі складові:
    – спеціально організоване навчання у формі занять;
    – спільна діяльність дітей (дитини) і соціального педагога;
    – вільна самостійна діяльність дітей (дитини);
    – спостереження за дітьми (дитиною) та аналіз їх (її) розвитку.
      Основні напрями освітньої роботи соціальний педагог окреслює згідно з вимогами Державної освітньої програми, за якою працює ДНЗ. Зміст занять визначається з огляду на рівень актуального розвитку і наявних знань дітей.
      У своїй роботі соціальний педагог використовує перспективне та календарне планування. Перспективне – це планування всіх розділів освітньої програми на повний навчальний цикл. У плані визначається (щомісячно та потижнево) тематика занять. Щомісячне планування містить в собі всі розділи програми, але їх упровадження обмежується певним терміном. 
      У тижневому графіку соціальний педагог планує роботу з кожною дитиною з окремої сім’ї. Він позначає результати діагностичної роботи, планує корекційну роботу та веде журнал спостережень, в якому відмічає особливості та зміни у поведінці дітей, характер їх взаємовідносин та спілкування з дорослими й однолітками. Навчально-тематичне планування є орієнтовним і не виключає творчої роботи соціального педагога як у доборі тем, так і у виборі мети.
      Консультативна допомога батькам. Робота соціального педагога передбачає тісний зв’язок з сім’ями дітей групи. 
      В арсеналі соціального педагога містяться найрізноманітніші форми роботи просвітницької діяльності з родиною: групові, колективні, індивідуальні. Виходячи із специфіки діяльності за СПП, доцільно використовувати індивідуальні форми роботи: бесіда, консультація, батьківські збори, практикуми, доручення, зустрічі та відвідування родини. Індивідуальні консультації проводяться з ініціативи соціального педагога та за запитом батьків. Приводом для індивідуальної бесіди може бути певний вчинок, особливості поведінки, розвитку, виховання, зовнішнього вигляду дитини. Соціальний педагог проводить індивідуальну роботу з батьками як в ДНЗ, так і вдома, консультування може бути профілактичним та коректувальним. Особливо його потребують так звані проблемні, дисфункціональні сім’ї. Метою консультативної допомоги батькам має бути подолання дефіциту психолого-педагогічних знань щодо виховання та розвитку дитини. Профілактичне консультування спрямоване на підвищення психолого-педагогічної культури батьків, розширення і відновлення виховного потенціалу сім’ї, засвоєння нових практичних навичок конструктивної взаємодії з дитиною, активне включення батьків у процес соціального виховання дітей.
  УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП
      На даному етапі соціальний педагог проводить роботу щодо: виявлення рівня здобутої дитиною дошкільної освіти; визначення динаміки фізичного, психічного, соціального та морально-духовного рівня її розвитку; здійснення аналізу, обробки отриманих даних, підготовки висновків (складання карти розвитку і досягнень дитини; написання психолого-педагогічної характеристики дитини; розробка рекомендацій для батьків щодо подальшої освіти і виховання дитини в ДНЗ або школі; складання списку невирішених проблем у розвитку, навчанні та соціалізації дитини; підготовка пропозицій для адміністрації ДНЗ щодо вирішення існуючих проблем здійснення СПП). Оцінювання рівня здобутої дитиною дошкільної освіти проводиться у відповідності до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти. Готовність дитини до навчання у школі може визначатися за допомогою психолого-педагогічного інструментарію, упорядкованого О.М. Байєр (Комплексное изучение готовности ребенка к школьному обучению: диагностический инструментарий. - Запорожье: ООО «ЛИПС» ЛТД, 2006. – 59 с.)
      Важливим аспектом узагальнювального етапу є написання психолого-педагогічної характеристики, що містить загальні відомості про дитину, рівень засвоєння нею Базового компонента дошкільної освіти, її поведінку, особливості розвитку, емоційно-вольової сфери, а також рекомендації для батьків щодо подальшої освіти дитини в дошкільному навчальному закладі або школі. 
      Отже, соціально-педагогічний патронат може бути ефективною формою співпраці з сім’єю та здобуття дошкільної освіти дітьми, які не можуть відвідувати дошкільні навчальні заклади з різних причин.
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ
      Завдяки впровадженню соціально-педагогічного патронату в діяльність центру розвитку дитини “Надія”, збільшився контингент дітей в ДНЗ. Діти, які не відвідували ДНЗ з причин стану здоров’я, в тому числі діти-інваліди, отримали змогу використати своє право на дошкільну освіту. 
      Як свідчать результати моніторингу у 78% дітей відбулися позитивні зміни соціального розвитку: діти набули позитивний соціальний досвід, навчились співвідносити свої дії з діями дорослого та однолітків, засвоїли певні соціально-культурні навички. 
      Спостерігаються позитивні зміни і у пізнавальному розвитку дітей, які отримували дошкільну освіту в умовах СПП: засвідчено поширення загального кругозору дітей та поглиблення знань навичок та вмінь вихованців. 
      СПП може розглядатись як одна із форм інклюзивної освіти в умовах дошкільного навчального закладу (форма - інтеграція). Залучення дітей з проблемами здоров’я, в тому числі дітей-інвалідів, до дошкільної освіти в умовах загальноосвітніх ДНЗ сприяє поширенню соціального досвіду здорових дітей, формує толерантність у дітей та батьків.
      Аналіз отриманих даних засвідчує, що в результаті системної, послідовної роботи діти набули необхідні знання й уміння для застосування їх у навчанні, грі, повсякденному житті та взаємодії з однолітками і дорослими згідно своїх можливостей та потреб. Більшість випускників (85 %) готові до навчання в загальноосвітній школі Позитивна динаміка збільшення рівня сформованості життєвих компетенцій дітей засвідчує ефективність освітньої роботи в ЦРД «Надія» щодо надання дошкільної освіти дітям в умовах соціально-педагогічного патронату. 
      На результати навчально-виховної роботи вплинуло:
      * створення відповідних умов для успішного виконання завдань з розвитку пізнавальних здібностей соціального розвитку дошкільників;
      * підвищення професійного рівня всіх учасників навчального процесу;
      * тісний контакт і співробітництво з батьками;
      Таким чином, СПП як система роботи, що створена соціально-педагогічною службою ЦРД «Надія», як нова альтернативна форма надання дошкільної освіти - дає можливість дітям різних категорій соціальних груп, які не можуть відвідувати ДНЗ за станом здоров’я, використати своє гарантоване право на отримання дошкільної освіти згідно своїх потреб.
      Результативність впровадження досвіду     Матеріали досвіду роботи з даної проблеми можуть бути використані в дошкільних навчальних закладах для надання  дошкільної освіти дітям які раніше не відвідували ДНЗ. Система роботи за означеною моделлю здійснення СПП має подальші перспективи щодо організації системної коректувально-реабілітаційної допомоги дітям з особливими потребами, в тому числі  дітям-інвалідам. 
      Вважаємо, що матеріали досвіду роботи можуть бути корисними для ознайомлення і використання, як керівниками відділів освіти різного рівня, так і педагогами дошкільних навчальних і соціальних закладів. Технологічна і методична забезпеченість даного досвіду дає можливість соціальним педагогам, практичним психологам, вихователям-методистам та іншим педагогам дошкільних навчальних закладів різного типу будувати власну діяльність згідно презентованої моделі впровадження соціально-педагогічного патронату як в цілому, так і для використання окремих ідей, методів та форм роботи (наприклад у вирішенні проблем впровадження форм інклюзивної освіти).
Репрезентація досвіду 
     Досвід було репрезентовано на районному, обласному і всеукраїнському рівнях: став переможцем ХVІІ обласного конкурсу «Методист року-2014», лауреатом VI Міжнародного форуму-презентації «Інноватика в сучасній освіті-2014» в номінації: «Інноваційні технології професійної діяльності працівників психологічної служби». 
      Посилання на матеріал:
      http://nadiya.zp.ua/docs/
      https://plus.google.com/118428864713233645630/posts
      https://www.youtube.com/watch?v=RDzVNN_f94Q
Категорія: Виховна взаємодія | Додав: shevchenko (21.01.2016)
Переглядів: 3077 | Коментарі: 12 | Теги: Шевченківський район | Рейтинг: 1.0/138
Всього коментарів: 12
8 natashakorpan  
Прочитала ваш опыт работы, узнала много нового  о работе педагогов нашего города и много полезного для себя, как для мамы ребёнка-инвалида  трёх лет. Желаю вам ещё больших достижений в ваше нелёгком труде, а своему ребёнку встретить на своём жизненном пути много таких педагогов.

9 matveevazp  
спасибо, приводите малыша к нам в центр, будем рады, если сможем помочь!

7 Татьяна5386  
Впервые слышу о работе с болеющими детьми и детьми-инвалидами в условиях обычного детского сада и, как видно из материала, неформальной работе. Так держать!

6 andrejgre4ka  
Я давно знаю Ольгу Ивановну и многие годы работала с ней рядом.Уверена в этой работе просматривается лишь малая доля того опыта, знаний, творческих сил и душевных качеств, которые она вложила в свою работу с детьми. Доброго здоровья и долгих лет в профессии.

11 matveevazp  
Спасибо большое за поддержку и приятные отзывы о моей работе. Вам желаю здоровья и благополучия!

5 zapara2007  
На мій погляд, головна цікавинка цієї методики - співпраця із батьками, а фактично їх одночасне навчання із дитиною. Це має передусім допогти їм, батькам адаптуватися до проблемної ситуації та в майбутньому самостійно допомагати дитині. Хороший підхід. Будемо запозичувати досвід. smile

10 matveevazp  
Дякую за підтримку. tongue

4 matveevazp  
дякую за високу оцінку моєї праці.

3 Ольга8608  
Видно не тільки професіоналізм, захоплення своею працею, а й велику любов до дітей, бажання розкрити індивідуальність кожного. Ольга Іванівна своєю роботою об,єднує два важливих інститути сім,ю і ДНЗ.

12 matveevazp  
спасибо, Олечка, за внимание и теплые отзывы.

1 iraganich  
Очень толковая, полезная для практической педагогической деятельности статья, подтверждающая высокий профессиональный уровень и опыт автора. smile

2 matveevazp  
спасибо большое, дело которым мы занимаемся  по работе с домашними детьми, особенно с инвалидами, очень важное, поэтому надеемся, что проблема найдет заинтересованных людей, готовых тоже решать ее.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024