Тема досвіду: «Продуктивність педагогічної діяльності в формуванні класного колективу через ефективне пізнання класним керівником особистості учня»

Інформація про автора досвіду:

Шишова Вікторія Василівна, вчитель російської мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, класний керівник 8-А

Контактна інформація про навчальний заклад:

Запорізька гімназія №47 Запорізької міської ради Запорізької області

69106 м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, 9,   тел. 236-56-06

gymnazy47@rambler.ru

Директор: Коваль Валентина В’ячеславівна

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у створенні умов, що сприяють становленню учня як особистості, так і громадянина, спеціаліста, готового до самостійних роздумів, пошуку і діалогу в процесі вирішення фундаментальних і прикладних життєво важливих проблем.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: потреба в дослідженні особистості учня, як феномену реальної дійсності і як продукту педагогічної діяльності, виникла в зв’язку з вимогами шкільної практики, нової парадигми виховання «від соціального до індивідуального», і, безперечно, має серйозні підстави і глибокий зміст. В нашому випадку необхідно врахувати, що людина – це, перш за все, суб’єкт соціального розвитку і, що не менш важливо, активний суб’єкт саморозвитку, в тому числі, і самовиховання. Отже, проблема пізнання педагогом особистості учня в процесі продуктивної педагогічної діяльності традиційно актуальна в практичному відношенні, а тому знайти форми і методи її вирішення було не зовсім просто. Значущість даної проблеми полягає в тому, що проблема пізнання особистості учня безпосередньо пов’язана з гуманістичними тенденціями, які є основними в навчально-виховному процесі та зв’язані з кардинальним переходом від системи відношень «суб’єкт → об’єкт» до системи «суб’єкт ↔ суб’єкт», а саме від одностороннього процесу аналізу до двостороннього, що передбачає паралельний процес міжособистісного пізнання.

Науково-теоретична база досвіду: ідея саморозвитку і самореалізації є основною і надзвичайно важливою для багатьох сучасних концепцій про людину. Вона знайшла своє відображення в працях вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме: ідея «самості» (самореалізація, саморозвиток, самовдосконалення) займає центральне місце в контексті акмеологічного підходу (Б.Г. Ананьєв, Н.В. Кузьміна та ін.); особливості процесу взаємодії суб’єктів спілкування, які побудовані на взаємосприянні і спрямовані на досягнення мети (А.В. Брушлинський,  Я.А. Коменський, М.М. Бахтін, І.Г. Фіхте, В.В. Краєвський та ін.); особистість учня в педагогічному процесі, розвиток особистості в сім’ї і психолого-педагогічній діагностиці (А.А. Реан, А.С. Макаренко, Ж.-Ж. Руссо, В.О.Сухомлинський та ін.); ціннісні і цільові орієнтири в вихованні і самовихованні людини, способи виховного впливу на людину; стилі і види виховної діяльності (Арістотель, Сократ, Дістервег, Песталоцці, М.Н. Скаткін та ін.); індивідуалістична спрямованість виховання (С.К'єркегор, А. Шопенгауер та ін.);  створення сприятливого психологічного клімату, формування певних міжособистісних відносин, як джерела саморозвитку колективу (А.А. Леонтьєв, В.В. Занков, І.О Зимня, Б.Ф. Ломов).

Стисла анотація досвіду: проблема пізнання класним керівником особистості учня набуває особливої значимості, оскільки висока об’єктивна складність цієї проблеми пояснюється цілим комплексом факторів, які впливають на кінцевий результат педагогічної діяльності (продуктивність), а, що стосується суб'єктивної складності її вирішення, то вона пов’язана, в основному, з багаточисленними, часто суперечливими підходами до аналізу та до вибору прийомів, засобів, форм і методів її вирішення. Тому предметом дослідження представленого досвіду є форми і методи ефективного пізнання особистості учня, а об’єктом дослідження - продуктивність педагогічної діяльності класного керівника у формуванні колективу. У досвіді розроблена та обґрунтована модель моніторингу результативності діяльності класного керівника; розширені межі використання традиційної педагогіки з врахуванням світового та вітчизняного інноваційного педагогічного досвіду; визначені педагогічні орієнтири для сучасної людини, наведені приклади засобів, форм та методів роботи з учнями в різних умовах: у сім’ї, гімназії, на вулиці, у колі друзів.

Результативність впровадження досвіду: в процесі  пізнання кожного учня класний керівник бачить, як  формується ставлення до навчання, фізичної праці, спорту, громадських справ, тощо у кожного з вихованців, а значить може добирати такі методи, прийоми, форми роботи, які будуть спрямовані не лише на формування, а й на коригування вже набутих навичок та вмінь. Вивчення особистості і її виховання здійснюються одночасно і взає­модоповнюються. Пізнання учня здійснюється у взаємозв'язку з колективом, у системі колективних взає­мин;  його поведінка залежить не лише від особистих якос­тей, а й від характеру стосунків з колективом, специфіки життя колективу, його впливу на учня. Аналіз реагування учня, вплив колективу на певний виховний (педагогічний) процес допомагають дібрати способи (формування та коригування) подальшої роботи класного керівника з усіма, хто хоч якось пов’язаний з вихованцем.

Репрезентація досвіду: досвід був репрезентований в навчальному закладі на засіданні кафедри виховної роботи перед класними керівниками 1-11-х класів. В подальшому представлений до участі у II (районному) етапі конкурсу «Класний керівник – 2015», де посів 1 місце.

Теги: Заводський, продуктивність, педагогічна діяльність, класний колектив, класний керівник, особистість учня.

Посилання на матеріал http://allajulia47.blogspot.com/p/blog-page_4.html