|
Провідна ідея досвіду- виховати особистість, яка здатна будувати життя, гідне сучасної людини, яка живе в центрі Європи. Зрозуміло, що основним об’єктом педагогічної діяльності стане ставлення учнів до життя, до його найвищих цінностей, бо сенсом буття людини є самореалізація, яка розкриє творчій потенціал та подарує радість життя, допоможе креативно і толерантно щодо інших вирішувати свої життєві проблеми, які неминуче постають перед нею.
Актуальність та перспективність досвіду. Згідно Концепції громадянського виховання дітей та молоді в Україні актуальність формування громадянськості учнівської молоді зумовлена низкою суперечностей, а саме: між декларуванням пріоритетності громадянського виховання особистості у нормативно-правових документах і відсутністю реалізації теоретичних положень на практиці; між зростанням рівня поінформованості учнівської молоді в умовах сучасних інформаційних технологій і рівнем розвитку її громадянської культури; між потребою розвитку демократичного суспільства й відсутністю ефективної системи громадянського виховання у навчальному закладі, належного кадрового, методологічного та технологічного її забезпечення; між суспільними запитами щодо підготовки громадян та недостатнім рівнем соціального партнерства навчального закладу з різними суспільними інституціями; між існуючим досвідом організації громадянського виховання і недостатнім його науково-методичним опрацюванням, систематизацією і впровадженням у практику.
Необхідність громадянського виховання особистості в сучасному українському суспільстві великою мірою зумовлюється потребою державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здібностей, досягнення суб’єктивно привабливих і водночас соціально значущих цілей як умови реалізації найголовнішої соціально-психологічної потреби особистості – потреби в самовизначенні та самоствердженні.
Науково-теоретична база досвіду. Різні аспекти проблеми висвітлені в працях Вишневського О., Гонського В., Снігура Л., Чорної К., Тараненко І., Оржеховського В., Савченко О., Львова М., Пилипів І. Проблеми і перспективи громадянської освіти розглянуті Красниковою Є., Мокрогузом О.
Аспекти інтерактивного спілкування досліджували також Богомолова М., Ломов Б., Немов Р., Петровська Л., Уланова Л.. Микицей Б. та Кияк Б. пропонують розглядати Інтернет як трибуну для громадянської освіти та виховання.
Стисла анотація досвіду. Практичної цінності виховної системи вдається досягти за допомогою вдало обраних стратегії та методів роботи, різноманітних організаційних форм: індивідуальні бесіди з учнями, батьками; групові та колективні проекти; масові шкільні та позашкільні заходи. Виявлено, що інтерактивні форми спілкування є більш ефективним способом формування у вихованців життєвих компетентностей, їхньої громадянської позиції.
Учні активно задіяні в роботі дебатного клубу та клубу «Що? Де? Коли?». Вирішення спільних проблем вдається за участі в ліцейському проекті «Ліга Справедливості». Роботу класного самоврядування було представлено на міському майстер-класі «Школа лідерів».
На думку батьків і учнів, класний керівник – дуже важлива постать у школі. Від нього певною мірою залежить бажання або небажання дітей вчитися, їхні успіхи в навчанні, стосунки з однокласниками, вчителями. Він створює умови захищеності, підтримки, нормальних взаємостосунків у колективі. Від нього залежить, цікавим або нецікавим буде життя класу. Тому учням і батькам хочеться, щоб «класна» була «хороша».
Коли мене запитують про те, як я співпрацюю та взаємодію з дітьми, відповідаю коротко: «Спілкуюсь з ними, як з рівними», «Знімаю маску вчителя», «Постійно порівнюю свою позицію с дитячою», «Працюю з класом, як з живим організмом, - він росте, розвивається, а разом з ним росту і розвиваюсь я».
Якщо учитель-предметник вводить дітей у науку, то класний керівник як педагог вводить дітей в життя, здійснює професійне дослідження особистісного розвитку вихованця: спостереження, педагогічний вплив, корекцію, діагностику.
У роботі дотримуюсь демократичного керівництва. Намагаюсь оцінити факти, а не особистість, підтримую прагнення дітей брати участь в обговоренні справ та їх організації, постійно використовую такі методи впливу як порада, прохання, оптативні форми оцінки. Хочу відмітити також, що в деяких ситуаціях, як виключення, можу зайняти більш рішучу позицію, застосовуючи осуд та заборону. Як результат в учнів розвиваються впевненість у собі, стимулюється самоврядування, вони охоче виконують доручення.
При створенні досвіду надано перевагу технології проектів, тренінгів. Створено та продовжує реалізацію інтерактивний проекту «Блог класу» http://pozitiv7kl.blogspot.com.
Аналізуючи результативність застосування виховних прийомів та методів, слід зазначити, що саме завдяки обраній системі виховання вдається забезпечувати умови для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів; формувати національну свідомість, любов до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати; забезпечувати духовну єдність поколінь, виховання поваги до батьків, старших за віком, культури та історії рідного народу; формувати мовну культуру; утверджувати принципи загальнолюдської моралі – правди, справедливості, милосердя, патріотизму, доброти та інших чеснот; культивувати кращі риси української ментальності – працелюбність, індивідуальна свобода, глибокий зв’язок з природою, толерантність, повага до жінки, любов до рідної землі; прищеплювати глибоке усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.
Резервом в роботі є:
- створення та прикріплення до блогу електронного
журналу та сторінки з домашніми завданнями;
- покращення роботи в напрямках «Ціннісне ставлення до культури, мистецтва», «Ціннісне ставлення до природи»;
- пошук шляхів підвищення мотивації до навчання в учнів класу тощо.
Результативність впровадження досвіду. Результатами застосування досвіду є:
* суттєве поліпшення психологічного клімату в класному колективі,
* позитивне ставлення до навчання і необхідності особистісного розвитку, підвищення рівня розвитку громадянської вихованості,
* підвищення рівня самоаналізу та самоствердження в учнів, задоволеність батьків організацією НВП у ліцеї.
* робота класного блогу «Історичний 9В»
* http://pozitiv7kl.blogspot.com
Репрезентація досвіду. Розповсюдження педагогічного досвіду:
* участь класу у міському майстер – класі «Школа лідерів»,
* досвід з теми «Розвиток самоврядування Запорізького ліцею № 34 – шлях до успіху, добра і справедливості» був представлений на міській педагогічній виставці перспективного досвіду – 2014 (25.03.14р.),
* на VIII Міжнародній науково-практичній конференції з питань патріотичного виховання молоді «Формування патріотизму в умовах співробітництва та конфронтації в сфері трансграничних взаємовідносин країн» (28.11.14р.),
* на Обласному Форумі Запорізької інтелігенції (27.02.15р.),
* на Міжнародній науково-практичній конференції «Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи» (Запоріжжя, 20-27.04.15р.)
* у Всеукраїнському педагогічному конкурсі «Класний керівник року - 2015» (І місце в обласному, ІV місце в ІІІ етапі).
Посилання на матеріали
https://drive.google.com/folderview?id=0BwnmPndO6Mt3ajBTb21tWWZTNzg&usp=sharing
|
