Громадянське виховання молодших школярів

Дмитренко Тетяна Іванівна,

вчитель початкових класів, вища категорія, старший вчитель

Афанасьєва Валентина Володимирівна,

вчитель початкових класів, вища категорія, старший вчитель

Запорізька гімназія № 107 Запорізької міської ради Запорізької області

директор: Єрмак Галина Вікторівна 

адреса: пр. 40-річчя Перемоги буд. 59,  м. Зaпopiжжя, 69118 

тел.: (061)2799368

е-mail: zpkrsc107@ukr.net 

адреса сайту: http://planeta107.zp.ua/

Провідна педагогічна ідея досвіду Важливим віковим періодом виховання громадянськості є молодший шкільний вік, коли відбувається зміна соціальної позиції дитини, започатковуються потреби у самопізнанні та рефлексії щодо окремих явищ, людей і соціальних груп, норм, правил, цінностей; спостерігається актуалізація когнітивної та емоційної сфер, які справляють вагомий вплив на мотивацію поведінки.  Нами визначено громадянське виховання як цілеспрямований педагогічний вплив на свідомість і почуття молодших школярів, який має на меті формування у вихованців громадянських якостей, спрямованості особистості та громадянської активності.

У процесі дослідження визначено і обґрунтовано наступні компоненти громадянського виховання: формування національної самосвідомості; правові, моральні знання; патріотизм, гуманність, працелюбність; знання державної мови; поведінка відповідно до прийнятих у суспільстві норм.

Зміст громадянського виховання молодших школярів включає в себе взаємопов’язану діяльність вчителів і учнів, спрямовану на засвоєння системи громадянських знань, формування і розвитку громадянських почуттів і відповідних їм рис поведінки.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду Проблеми громадянського виховання дітей та молоді – одвічні проблеми, які знаходяться у центрі уваги педагогів, вихователів. Тому одним із важливих і невідкладних завдань країни на сучасному етапі розвитку є виховання громадянина.

Актуальність громадянського виховання в Україні зумовлюється водночас процесом відродження нації. Для України, яка є поліетнічною державою, громадянське виховання відіграє особливо важливу роль ще й тому, що воно покликано сприяти формуванню соборності України, яка є серцевиною української національної ідеї.

Науково-теоретична база досвіду До визначення сутності громадянського виховання, окреслення його змісту та провідних напрямів реалізації зверталися І. Бех, М. Боришевський, П. Вербицька, О. Внукова, Н. Дерев’янко, К. Журба, В. Киричок, П. Кензьор, Л. Косарєва, Л. Крицька, Л. Момотюк, В. Оржехівський, В.  Приходько, Л.  Рехтета, О.  Стебна, О.  Сухова, К.  Чорна, Г. Шевченко та інші.

Проблема громадянського виховання завжди привертала до себе увагу філософів, педагогів і психологів: Аристотеля, Платона, Плутарха, Сократа, які з'ясували суть громадянського виховання, обґрунтували шляхи і методи його реалізації. Ці ідеї знайшли свій подальший розвиток у працях українських діячів, як В. Антоновича, М. Драгоманова, С. Русової, І. Огієнка, Г. Ващенка, Б. Грінченка, А. Макаренка, М. Грушевського.

На різних етапах розвитку суспільства зміст громадянського виховання постійно змінювався, але без патріотичних почуттів, переконань, дій людина не може бути справжнім громадянином.

Стисла анотація досвіду Ми формуємо свідомість майбутніх громадян України , готуємо їх до життя у громадянському демократичному суспільстві, взаємопов’язаному світі. Виховуємо якісно нового громадянина, який здатен включитися в демократичні процеси, адаптуватися до вимог сьогодення, готуємо до самостійного життя та використання свого потенціалу в інтересах суспільства.

Основними засобами реалізації методів формування громадянської свідомості учня на уроках є: лекції, розповіді, бесіди, диспути, збори, в основі яких є слово.

Бесіда передбачає цілеспрямовану організацію обміну думками. Тематика, зміст бесід визначається виховними завданнями, які стосуються окремого індивіда чи певної групи школярів.

Це бесіди на такі теми: «Умій себе поводити за столом», «Культура поведінки в громадських місцях», «Про культуру спілкування», «Шануй себе, шануватимуть люди тебе», «Доброта і жорстокість», «Слово – не горобець, випустиш — не спіймаєш», «Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся», «Людина серед людей» та інші. Під час проведення таких бесід учні молодших класів не є пасивними слухачами, вчитель не нав’язує свою думку, а вміло підводить учнів до правильних висновків, щоб вимога стала переконанням кожного. Діти беруть активну участь в обговоренні, сперечаються, жваво доводять свою думку і спільно вирішують, яка поведінка правильна, а яка — ні, що добре, а що погано. Велике значення у вихованні активної життєвої позиції учнів є проведення суспільно-корисної роботи та дитячих свят, де діти в процесі підготовки до них, проявляють максимум активності, творчості, колективізму та індивідуальності. Свято ніколи не повинне зводитися до того, що вчитель роздав слова і ролі. Воно повинно бути завершенням певної роботи, проведеної з учнями напередодні. Наприклад, до свята довкілля повинна проводитися робота по охороні цього довкілля, де проживають діти. Це посадка кущів і дерев, розчищення території, де живуть учні, бесід про те, як довкілля треба берегти і чому. До свята Матері діти повинні більше дізнатися про родинне дерево, про життя своєї мами, про цікаві та прикрі випадки в її житті, про роботу мами, про її уподобання. А ще виготовити для неї подарунок своїми руками і це ж робиться не за один день, а за місяць чи й більше. До свята зими діти повинні виготовити годівнички різних форм, добре пошукати в бібліотеці і вибрати з журналів та газет макети таких годівничок, а потім самим же їх і виготовити. А ще з осені приготувати корм для пташок, які прилетять взимку до них. І так до кожного свята повинні діти готуватися, щоб спочатку зробити щось корисне, важливе, добре, а потім і повеселитися на святі. Згодом до кожного свята діти готують костюми, прикраси, займаються активною пошуковою діяльністю. Вони можуть у кожному віці виконувати посильну для них інтелектуальну роботу: знаходити прислів’я, загадки, скоромовки, вірші на задану тему, народні прикмети та звичаї, що сприяє не тільки виробленню активності, а й підвищенню успішності. Зростає допитливість, цікавість до книжки та інших засобів інформації (комп’ютера, газет, журналів). В процесі пошуку інформації діти спілкуються з дорослими людьми — носіями народних традицій, обрядів.

Виділивши основні ознаки громадянської гідності, ми розробили критерії рівня вихованості особистості. У процесі дослідження ми спиралися на праці психологів із проблем вивчення особистості школяра, мотивації поведінки, самооцінки учнів, їхніх взаємин (І.Бех, О.Бодальов, О.Киричук, В.Крутецький, Б.Мясіщев, К.Платонов та ін.).

Для виявлення рівнів сформованості почуття громадянської гідності були визначені такі критерії: емоційний; пізнавально-світоглядний; поведінково-дійовий.

Результативність впровадження досвіду Формування у вихованців громадянських якостей, спрямованості особистості та громадянської активності. У процесі дослідження виявилось, що низький рівень вихованості особистості має найбільша кількість учнів перших класів але разом з тим і найбільша кількість учнів 1 класу має і високий рівень. Далі, починаючи з 1 класу, низький рівень постійно зменшується. Разом з тим, зменшується і відсоток учнів з середнім рівнем вихованості громадянської гідності. Радує той факт, що у наших класах домінуючим став достатній рівень.

Репрезентація досвіду Шкільний семінар «Громадянське виховання молодших школярів», міський конкурс педагогічної майстерності «Виховання національної самосвідомості і патріотизму».

Посилання на матеріал http://planeta107.zp.ua/index.php/2010-06-16-15-34-58/2011-04-25-16-19-41/2903-------l---r