Психокорекція та психотерапія як напрямки діяльності практичного психолога
Сємібратова Тетяна Володимирівна,
практичний психолог вищої категорії
Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 Запорізької міської ради Запорізької області
Директор: Ман С.В.
Адреса школи: м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 18.
тел.: 224-77-60
email: school2264@ukr.net
http://vk.com/club67642514
Провідна педагогічна ідея досвіду:
Основним завданням, визначеним Державним стандартом середньої загальної освіти, є спрямування системи освіти на особистість дитини, її розвиток. На сучасному етапі головна мета школи полягає у створенні сприятливих умов для забезпечення інтелектуального, соціального, морального та фізичного розвитку кожної особистості.
Мета психологічної корекції визначається розумінням закономірностей психічного розвитку, як активного діяльнісного процесу, реалізованого у співробітництві дитини з дорослим. Процес цей відбувається у формі засвоєння суспільно-історичного досвіду шляхом інтеріоризації, і формується як результат в особливих новоутвореннях на кожній віковій ступені розвитку.
В своїй практиці я використовую основні філософські та практичні цінності гештальт-підходу: спонтанність, творче пристосування, автономія, повага до унікальності особистості, до особистих кордонів, віра в те, що у дітей є вроджена тенденція і прагнення до цілісності. Гештальт підхід відкриває шлях до формування та зміни меж «Я».
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
У Концепції загальної середньої освіти підкреслено самоцінність дитинства, що у школі учень не готується до життя, а повноцінно живе. Школа - це життєвий простір дитини. Тому психологічний супровід повинен сприяти становленню особистості учнів, як творців і проектувальників власного життя. Для реалізації цих завдань психологічна корекція та розвиток дітей є одним із основних напрямків роботи практичного психолога. Принципи психологічної корекції базуються на ідеях гуманістичної психології. Основною метою психологічної корекції – є забезпечення системи психологічних умов позитивного особистісного розвитку дитини.
Науково-теоретична база досвіду є: роботи таких видатних психологів як Виговського Л.С., Піаже Ж. Ельконіна Д. Б., сучасних психологів: Абрамової Г.С., Дубровіної І. В., Овчарової Р. В.
Розкриття основних принципів та напрямків роботи в гештальт-підході висвітлюється в роботах Ф. Перлза, Гудмана, О.В. Немеринського, І.С. Булюбаш.
Щодо роботи з дітьми в гештальт-підході, в більшості літератури висвітлені лише окремі аспекти:
- роботі з агресією, інтроєктами, снами - присвячені матеріали В. Оклендер, П. Ван Дамма, Н. Кедрової, О. Петрової, Р. Шоттенлоера;
- контекст дитячо-батьківських відносин в гештальт-підході - розкриває І. С. Захарян;
- розвиток дитини в контексті кривої теорії контакту - розглядає в статті «Гешталь– теорія розвитку» М. Спаньоло-Лобб
Стисла анотація досвіду
Спираючись на науково-теоретичні дослідження психологів та психотерапевтів, мною були розроблені програми психологічного супроводу та корекції учнів: «Корекція розвитку учнів класів інтенсивної педагогічної корекції», «Психокорекція загального психологічного стану учнів молодшої ланки методом малювання», «Індивідуальна та групова психокорекція методом пісочної терапії». Ці програми використовуються в повному обсязі в класах Інтенсивної педагогічної корекції, де навчаються діти з різними затримками темпу психічного розвитку, та також для індивідуальної корекції учнів загальноосвітніх класів, які мають проблеми розвитку емоційно-вольової сфери та поведінки.
Проведена діагностична робота з дітьми показала, що розумова діяльність дітей, які навчаються в класах ІПК характеризується стрибкуватістю її динаміки. У них страждають власне не розумові функції - узагальнення, порівняння, аналіз, синтез, - а передумови інтелектуальної діяльності. До них належать такі психічні процеси: увага, сприйняття, сфера образів-уявлень, зорово-рухова координація, фонематичний слух та інші. Поведінка цих дітей відповідає більш молодшому віку (менш активні, безініціативні, у них слабо виражені пізнавальні інтереси). Вони значно відстають по сформованості регуляції і саморегуляції поведінки, в результаті чого не можуть хоча б відносно довго зосередитися на якому-небудь одному занятті. Відзначається недорозвинення емоційно-вольової сфери, яке проявляється у примітивності емоцій і їх нестійкості. На основі отриманих результатів я дійшла висновку, що з дітьми необхідно проводити комплексну психокорекційну роботу, з використанням основних принципів гештальт-підходу, а сааме усвідомлення того, що відбувається зараз на різних, нерозривно пов'язаних між собою рівнях: тілесному, емоційному та інтелектуальному. Те, що відбувається «тут і зараз», є досвідом, який повноцінно відбувається, впливаючи на дитину у всій цілісності; і досвідом який може переноситися у повсякденне життя.
Результативність впровадження досвіду:
Треба відмітити, що оцінка ефективності корекційної роботи може залежати від того, хто дає цю оцінку. Для дитини ступінь ефективності виражається в емоційному задоволенні від занять, у зміні емоційного балансу в бік позитивних переживань. Що в повному обсязі реалізується на психокорекційних заняттях. Для психолога критерієм є досягнення поставлених цілей і позитивна динаміка результатів діагностичних досліджень. Для батьків і педагогів - ступінь задоволення їх запиту. За моїми спостереженнями ефективність психологічної корекції в навчальних закладах також залежить від узгодженості дій всіх учасників корекційної роботи (психолога, педагогів, логопеда, а також зацікавленості батьків). Від того, чи збігаються їхні думки про результати і наслідки корекції та розвитку дитини, ці результати зможуть втілитися в реальність. Важливо пам'ятати про охорону інтересів дитини, необхідності ампліфікації, всілякому збагаченню та гармонізації її розвитку.
Е статистичні показники ефективності впровадження досвіду, які фіксуються за результатами психодіагностичної роботи з учнями на початок і кінець року. Ці результати не стабільні по показникам розвитку уваги, але відзначається в усіх класах ІПК підвищення рівня розвитку пам’яті, мислення, мовлення. Також важливо відзначити, що всі учні класів ІПК, які перейшли в п’ятому класі до загальноосвітніх класів пройшли адаптацію до навчання у середній ланці і навчаються за програмами загальноосвітньої школи.
Як основний результат своєї роботи я розглядаю можливість дитини або підлітка зробити перші кроки назустріч саморозумінню, самоприняттю та відповідальної поведінки.
Досліджувалися наступні питання:
теоретичні основи психокорекційної роботи та використання гештальт-підходу у психокорекції;
методи арт-терапії у роботі з дітьми;
практичне використання арт-терапевтичних технік у роботі з дітьми.
На основі отриманих результатів я дійшла висновку, що використання комплексних заходів психологічної корекції на теоретичній базі гештальт-підходу дає можливість дитині розвивати емоційну регуляцію поведінки, попереджати й знижувати страхи та тривожність, підвищувати впевненість у собі, активізувати пізнавальну активність, підвищувати рівень розумового розвитку учнів, впливати на недоліки емоційно-особистісного та соціального розвитку.
Репрезентація досвіду:
Психокорекція та психотерапія у роботі практичного психолога викликає зацікавленість у психологів дитячих садків та шкіл району, міста. В цьому я переконалась на засіданнях методичних об’єднань психологів району, міських семінарах, присвячених даній темі, індивідуальних консультаціях психологів міста.
Посилання на матеріал: http://psy7br.com/
|