Вплив пісочної терапії на збереження і зміцнення психологічного здоров’я дітей дошкільного віку

Інформація про автора досвіду: Черевична Олена Анатоліївна, практичний психолог вищої категорії, керівник гуртка «Психолог і Я» студії пізнавально-евристичного розвитку дітей дошкільного віку «Краплинки».

Контактна інформація про навчальний заклад:

Центр дитячої та юнацької творчості Шевченківського району м.Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 157-в, телефон 67-33-14, charivna_cdut@mail.ua, директор – Щитинина Р.Ю.

Сайт закладу: http://deticentr.zp.ua

Тема досвіду: «Вплив пісочної терапії на збереження і зміцнення психологічного здоров’я дітей дошкільного віку»

Провідною педагогічною ідеєю досвіду: є ствердження того, що створення комфортного, психологічно безпечного середовища для дітей, шляхом впровадження в навчальний процес пісочної терапії, сприяє розвитку впевненості, самоцінності дитини, гармонійного емоційного стану, гарної адаптації до життя, формування гармонійного образу світу.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: На сучасну дитину впливає безліч факторів, здатних не тільки загальмувати розвиток потенційних можливостей особистості, а й призвести до погіршення її фізичного, психічного та психологічного здоров'я. Серед багатьох засобів збереження та зміцнення фізичного та психологічного здоров’я дітей дошкільного віку є ігри з піском. Пісочна терапія – один із найпрогресивніших методів арт-терапії, що сприяє гармонійному емоційному та соціальному розвитку дітей, формуванню навичок саморегуляції, вирішенню багатьох міжособистісних проблем. Окрім терапевтичних завдань, у пісочниці вирішуються деякі корекційні-розвиваючі завдання: удосконалення координації рухів, дрібної моторики, орієнтації у просторі, стимуляція вербальної і невербальної активності у процесі гри, формування навичок позитивної комунікації, розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини, зокрема тактильно-кінестетичної чутливості. Оскільки ігри з піском – одна з форм природної діяльності дитини, їх ефективно можна використовувати під час проведення корекційних, розвивальних та навчальних занять. Саме це стало вирішальним в процесі вибору проблемної теми.

Новизна досвіду полягає у обґрунтуванні інноваційного підходу до організації навчально-виховної діяльності вихованців дошкільного віку шляхом перенесення традиційних занять в комфортне, безпечне пісочне середовище, з метою зміцнення і покращення психологічного здоров’я дітей, розробці і впровадженні методичного інструментарію з метою підвищення розвиваючого і виховного середовища позашкільного навчального закладу.

Науково-теоретична база досвіду: ґрунтується на дослідженнях  І.В. Дубровіної, щодо визначення поняття «психологічного здоров’я», О. С. Васильєва, Ф. Р. Філатова щодо системного підходу до природи психології здоров’я, Г.В. Козловської, щодо соціальної проблеми формування психологічно здорової особистості. М. Ловенфельд, Д. Калфф, К.Г.Юнга, як основоположників пісочної терапії, Г.Єль, як представника динамічної пісочної терапії,  Т.М. Грабенко, Т.Д. Зинкевич-Євстигнєєвої, Л.Д. Сакович як флагманів використання методу пісочної терапії в роботі з дітьми, І.А. Копитіна, Н.А. Лебедєвої, О.В. Тараріної, як методу арт-терапії.

Стисла анотація досвіду: Використання пісочної терапії в роботі з дітьми дошкільного віку передбачає відмову від традиційних занять і перенесення їх у пісочницю з метою підвищення виховного та освітнього ефекту.

Спрямування занять з пісочної терапії:

• створення комфортного і безпечного психологічного середовища для проведення занять з пісочної терапії в умовах позашкільного навчального закладу;

• розвиток пізнавального і творчого потенціалу вихованців, їх тактильно-кінестетичної чутливості і дрібної моторики, підвищення пізнавального інтересу та мотивації до навчання;

• розвиток комунікативних здібностей дітей, створення позитивної комунікації в групі;

• розвиток емоційної стабільності у дітей;

• розробка і впровадження методичного інструментарію щодо проведення тематичних ігрових занять з пісочної терапії та використання морської гальки, як альтернативи піску, з метою підвищення розвиваючого ефекту занять з пісочної терапії.

Заняття з пісочної терапії проходять у формі: колективних ігор – у групових пісочницях з піском або галькою (під час таких занять усвідомлюються морально-етичні норми, розвиваються комунікативні здібності і навички позитивної комунікації в групі, формується бачення гармонійного образу світу) та індивідуальних вправ – у підносах для індивідуальної роботи (працюючи індивідуально, дитина краще пізнає себе, свій внутрішній світ, вирішує особистісні труднощі. Заняття у групових підносах з піском проходять переважно у формі ігор-занять або ігор-казок. Заняття з використанням  індивідуальних підносів проходять у формі ігор та вправ з піском, техніки малювання піском двома руками. З метою укріплення внутрішньої емоційної стабільності вихованців, під час індивідуальної та групової роботи на заняттях з пісочної терапії було впроваджено техніку створення пісочної мандали. Створення мандал відбувається за технологічними картами.

Результативність впровадження досвіду: Практика діяльності доводить, що результатами цілеспрямованого впровадження досвіду використання пісочної терапії в навчально-виховному процесі є:

• успішна адаптація дітей до навчання у студії та подальшого шкільного навчання;

• підвищена мотивація до навчання;

• зниження рівня дитячої агресивності, тривожності, гіперактивності;

• зміцнення психоемоційного стану дитини;

• розвиток творчих та пізнавальних здібностей вихованців;

• розвиток позитивної комунікації в групі;

• удосконалення координації рухів, дрібної моторики, орієнтації у просторі;

• розвивиток сенсорно-перцептивних здібностей, зокрема тактильно-кинестетичної чутливості;

• створення комфортних і безпечних умов для навчання і виховання дітей;

• використання матеріалів досвіду в роботі педагогів студії «Краплинки».

Репрезентація досвіду:

1. Презентація досвіду роботи на міжнародному психологічному фестивалі «Паросток» (квітень 2013, м. Київ).

2. Публікація матеріалів майстер-класу за темою: «Корекція дитячих страхів на заняттях із пісочної терапії» у збірнику  матеріалів міжнародного психологічного фестивалю «Паросток» (квітень 2013, м. Київ)

3. На засіданні творчої лабораторії методистів ПНЗ міста «Технологічні аспекти діяльності» за темою: «Психолого-педагогічна підтримка педагогів позашкілля: тренінгові заняття для керівників гуртків» (червень 2014, ЦДЮТ Шевченківського району)

4. Проведення арт-лабораторії з пісочної терапії на засіданні педагогічної ради за темою «Впровадження елементів арт-педагогіки у навчально-виховний процес дитячих колективів ЦДЮТ» (грудень,.2013)

5. На засіданні психолого-педагогічної лабораторії педагогів студії пізнавально-евристичного розвитку дітей дошкільного віку «Краплинки» за темою: «Впровадження пісочної терапії у навчально-виховний процес студії «Краплинки. Педагогічна пісочниця.» (жовтень 2014)

6. На заняттях лекторію «Школа люблячих батьків» для батьків вихованців студії пізнавально-евристичного розвитку дітей дошкільного віку «Краплинки» за темою: «Вплив пісочної терапії на розвиток дітей дошкільного віку» (вересень2014)

7. Організація та проведення тренінгових занять для педагогів та психологів ПНЗ м.Запоріжжя за темою «Арт-технології в арсеналі психологів позашкілля» (протягом 2015-2016 н.р.).

Практика педагогічної діяльності психолога в напрямку впровадження пісочної терапії в систему навчально-виховної роботи навчального закладу доводить, що цей досвід є інноваційним та актуальним на сьогоднішній час і може бути використаний практичними психологами дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, педагогами позашкільних навчальних закладів та вихователями ДНЗ.

      Посилання на матеріали досвіду: http://deticentr.zp.ua, розділ VII Міськавиставка педагогічних технологій 2015-2016