Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Виховна взаємодія [58]
Позашкілля [24]
Психологічний супровід [39]
Сімейно-родинного виховання [8]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 29.03.2024, 15:30

Головна » Статті » 2015 КО: виховання і розвиток » Позашкілля

Методи та прийоми роботи в дитячому оркестрі

Методи та прийоми роботи в дитячому оркестрі

Інформація про авторів досвіду: Чеснєйша Людмила Григорівна,керівник «Зразкового фольклорно-інструментального ансамблю «Росяночка», «керівник гуртка-методист», Заслужений працівник культури України.

Контактна інформація про навчальний заклад:

Центр дитячої та юнацької творчості Ленінського району Запорізької міської ради Запорізької області;

директор – Любич Олена Анатоліївна; вул. Академіка Александрова, буд.7;

59-67-20, zposvita@ukr.net

Тема педагогічного досвіду: «Методи та прийоми роботи в дитячому оркестрі»

Провідна ідея педагогічного досвіду: В роботі запропонований авторській підхід до організації дитячого ансамблю українських народних інструментів. Автором використані оригінальні форми роботи з дітьми 3-4 років; адаптовані відомі та розроблені нові музичні твори, які допомогають вихованцям відчувати красу української народної музики; використовуються різні форми та методи інтерактивного навчання; поєднуються інноваційні технології та особистісно-орієнтований підхід під час роботи з вихованцями 3-5- років.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: Музичне виховання дитини є складовою єдиної системи музичної освіти в Україні. Це важливо, адже відомо: найбільш інтенсивно дитина росте і розвивається від народження до п'яти років. Саме дошкільний період має велике значення у закладенні основ музичної культури народу. Наскрізна музична освіта в позашкільному закладі дозволить вирішувати проблему формування музичної культури, яка полягає в умінні сприймати та розуміти мову музичного твору, повніше відчувати красу його змісту і форми, емоційно відгукуватися, отримувати естетичне задоволення від спілкування з таким видом мистецтва як народна музика.

Концептуальні засади змісту музичної освіти дітей дошкільного і молодшого шкільного віку саме в позашкільному закладі співвідносяться з загальними цілями музичної освіти, з необхідністю забезпечення наступності й перспективності. Великі можливості для забезпечення педагогічних умов творчого розвитку дітей засобами фольклору та гри на українських музичних інструментах мають гурткові заняття позашкільного закладу. В процесі виховання та творчого розвитку особистості саме ці заняття допомагають дитині увійти у світ народної музики, залучитися до скарбів музичної культури свого народу, плідно сприяють розвитку її емоційно-чуттєвої сфери, поглиблюють знання, формують загальну та естетичну культуру,формують творчу дитину.

Багаторічна робота з дітьми 3-4-річного віку дає право говорити про власну систему роботи педагога. Це особисте бачення проблеми, що стосується виховання музичної культури в роботі з початківцями, це той шлях у рішенні музичної освіти, який пов'язаний з власним досвідом.

Новизна досвіду полягає у розробці й впровадженні методичного інструментарію раціонального синтезування знань і вмінь дітей з історії свого народу, його традицій, звичаїв, народних музичних інструментів, українського музичного фольклору та навчання гри на народних музичних інструментах.

Науково-теоретична база досвіду: Стрижнем інноваційного процесу в роботі педагога є впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду.

Теоретична база досвіду ґрунтується на основоположних ідеях відомих вчених : В.М.Сухомлинського, Т.І.Сущенко, Н.А.Ветлугіної, Н.Г.Кононової,    К. Орфа, 3. Кодая, Ж. Далькроза, постійної участі в педагогічних та мистецьких заходах різного рівня.

№ з/п

Автор

Основоположні ідеї розробки, що стали підґрунтям досвіду

1

Ветлугіна Н. А

Методика музичного виховання в дитячому  садку:Москва, Просвіта, 1982.

Основні методи і прийоми музичного виховання дошкільників.

2

Кононова Н.Г.

Навчання дошкільників грі на дитячих     музичних інструментах. Москва, Просвіта, 1990.

Специфіка роботи з дітьми дошкільного віку

3

Лаптєв І.Г

Оркестр в класі. Москва: Музика, 1991.

Система формування специфічних інструментально-ансамблевих якостей виконавців, яка ґрунтується на теоретичних положеннях психології діяльності, основні принципи методики формування ансамблевої компетентності музикантів-інструменталістів у процесі спільної діяльності.

4

Скуратівський В.Т

Дідух.   Свята  українського народу-Київ: Освіта, 1995.

Опис календарних свят, традицій українського народу.

5

Гуменюк А. І.

Українські народні музичні інструменти, інструментальні ансамблі та оркестри- Київ: 1959

Історія і етимологія виникнення і розвитку українських народних музичних інструментів. Принципи організації ансамблів і оркестрів.

6

Коган Г.М.

Робота піаніста. - Москва: Держ. муз.

видавництво, 1963.

Метод підтекстовки

7

К. Орф

Провідна педагогічна ідея

Музичний розвиток дитини через елементарне музикування ( гра на дитячих музичних інструментах, творчість, імпровізація, спів, інсценізація).

8

Е. Жак – Далькроз. Провідна педагогічна ідея

Триєдність музики , слова і руху в музичному вихованні дитини.

9

З.Кодай

Провідна педагогічна ідея

Народна музика - першооснова музичного виховання дитини.

10

Теплов Б. М.

Психологія музичних здібностей.-М.:1971

Особливості музичного сприйняття дитини.

Узагальнюючи та комбінуючи теоретичні та практичні доробки вище зазначених авторів, Чеснейша Л.Г. визначила для себе оптимальну і, разом з тим, ефективну технологію організації занять з акцентом на збереження національних традицій.

Стисла анотація досвіду:

Вся робота з дітьми ведеться у трьох напрямках:

- вивчення музичних задатків дитини з метою використання індивідуального диференційного підходу до навчання дітей;

- створення відповідних педагогічних умов;

- використання методів та прийомів, що забезпечували б оптимізацію процесу ознайомлення з українським музичним фольклором, українськими народними інструментами, розвитку творчих здібностей та виховання любові і поваги до національної культури свого народу.

Методичний інструментарій досвіду полягає в:

- створенні комфортних умов для проведення діагностики;

- диагностики наявності ритму у дитини; ритм – це та першооснова, котра дозволяє вівільнити низку музичних задатків дитини, вибудовувати лінію послідовного і доступного шляху музичного розвитку вихованця;

- функціонуванні налагодженої системи творчої співпраці педагога і вихованців;

- створенні оптимального музичного середовища для формування музичної культури засобами фольклору та українських музичних інструментів;

- індивідуально-диференційованому підході до організації освітнього процесу у відповідності до вікових, фізичних і музичних особливостей дітей, їх інтересів та потреб;

- забезпеченні умов для здійснення синтезу знань з українського фольклору, історії народних інструментів та музично-творчої діяльності;

- використанні методів проблемного навчання, коли перед вихованцями ставиться проблема втілення творчого задуму засобом імпровізації (участь у проведенні фольклорних свят);

- вихованні інтересу до народної музичної творчості у батьків;

- поетапності роботи над музичним твором в дитячому оркестрі;

- методі підтекстовки;

- набутті дітьми практичних навиків гри на українських музичних інструментах в ансамблі;

- моніторингу досягнень вихованців дитячого колективу.

Основним критерієм відбору до ансамблю «Росяночка» слугує наявність ритму у дитини. Так, наприклад, відомий педагог - музикант Карл Орф вважав ритм першоджерелом музики, якому не можна навчити, але який можна вивільнити у дитини як живу силу. На наш погляд, ритм - це та початкова ланка, котра дозволяє вивільнити ланку музичних задатків дитини, вибудовувати лінію найпослідовнішого і найдоступнішого шляху музичного розвитку дошкільника.

Практика показала, що в дошкільному віці досить рідко зустрічається дитина з чистою інтонацією, через відсутність координації слуху і голосу. Проявити свої музичні здібності в музично-ритмічних рухах дитина не може ще через не достатньо розвинену моторику. І тільки взявши в руки найпростіший дитячий музичний інструмент - іграшку-брязкальце, дитина, слухаючи простий, добре знайомий їй музичний матеріал, одразу проявить свій природний ритм. Якщо зразу відчуття ритму дитина не проявить, це станеться обов'язково згодом в процесі занять. У когось раніше, а в когось трохи пізніше.

Надаючи перевагу при діагностиці дітей такому музичному задатку як ритм, практика показує, що подальші заняття в оркестрі допомогають формуванню чистоти інтонування і розвитку голосових даних. Заняття в оркестрі дають можливість дітям активізувати музичне сприймання, більш усвідомлено чути й сприймати музичний синтаксис (початок і закінчення музичної фрази), відмічати моменти вступу в звучання оркестру того чи іншого інструменту. Це, в свою чергу, закладає базу для проявлення себе в музично-ритмічній, творчо-імпровізаційній діяльності. Ще один важливий момент в діагностиці музичних здібностей дітей. Проводячи щорічний набір до ансамблю , ми прийшли до висновку: перш ніж проводити діагностування, педагог - керівник повинен чималий час провести в спілкуванні з дітьми: в групі, на прогулянці; особливо доречні спостереження за дітьми на музичних заняттях. І лише тоді, коли педагог для дитини стає знайомою людиною , з якою налагоджені добрі стосунки, непомітно для самої дитини, в абсолютно ігровій формі можна розпочати діагностування.

Діагностування музичних здібностей дітей проводили один раз в півріччя, здійснюючи контроль за їх розвитком.

Результати, отримані на першому етапі, слугують успішній подальшій роботі.

Далі необхідно створити оптимальне музичне середовище для формування   музичної культури засобами фольклору та українських музичних інструментів. Визначили такі завдання:

1. Методично - матеріальне забезпечення.

2. Розширення знань педагогів з музичного фольклору та українських музичних інструментів, методики організації музично-творчої діяльності.

3. Виховання інтересу до народної музичної творчості у батьків.

В результаті творчого пошуку підвищення ефективності навчального процесу розроблені:

- алгоритм (поетапність) роботи розучування музичного твору в дитячому оркестрі ;

- прийом формування поняття про метричні долі, як підгрунття розвитку почуття метру та його усвідомленого сприйняття;

- метод підтекстовки.

В ансамблі «Росяночка» є учасники від 4-х до 18 років. З кожною сім'єю було обговорено, які музичні інструменти - іграшки, а згодом і українські музичні інструменти може придбати родина, звичайно зважаючи на свої можливості. Це давало змогу дитині вдома спочатку займатися самостійним музикуванням, а потім батьки переконувалися в необхідності систематичних занять навчання грі на українських музичних інструментах Слідуючий етап - формування стабільного інтересу до занять в фольклорному ансамблі. Визначені слідуючі завдання:

- набуття дітьми практичних навиків гри на українських музичних інструментах;

- підвищення музичної активності, творчості;

- концертна діяльність.

Цариця успіху - зацікавленість. Форми роботи (фронтальні, групові, індивідуально - групові, індивідуальні) мають домінуючий метод –  ігровий.

Результативність впровадження досвіду: За результатами цілеспрямованого впровадження досвіду передбачається:

- вибір кожним вихованцем свого індивідуального маршруту творчого просування в оволодінні навичками гри на народних інструментах;

- підвищення мотивації до навчання;

- розвиток емоційно-пізнавальної активності вихованців ансамблю, наполегливості у досягненні поставленої мети, почуття колективізму, відповідальності, комунікабельності тощо;

- успішне професійне самовизначення вихованців, їх вступ до музичної школи;

- успішна участь у Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях і конкурсах;

- становлення соціально - активної особистості, виховання патріотизму, любові до рідного краю, свого нроду.

Знайомство з творами народної музичної творчості з дошкільних років закладає основу духовності людини, активно сприяє формуванню її внутрішнього світу, її музичної культури.

З року в рік в результаті проведеної роботи росте виконавський рівень ансамблю. Розширюється репертуар. Якщо в перші роки свого існування ансамбль мав в своєму репертуарі з півдесятка музичних творів, то в останні роки колектив має в своєму репертуарі до трьох десятків музичних творів. Зразковий фольклорний ансамбль «Росяночка» готовий давати не лише окремі виступи, а і самостійні концерти на високому рівні. Про це свідчать нагороди, дипломи, подяки.

Виступи мають досить суттєве значення не лише для учасників ансамблю, а й виконують значиму роль в ознайомленні та популяризації музичного фольклору і українських народних музичних інструментів, вихованні музичної культури у слухача. А переважна більшість наших слухачів - це діти.

Репрезентація досвіду: Даний опит впрваджувався на рівні навчального закладу: проводились консультації для колег, виступи на засіданні методичного об’єднання, виступи на педагогічної раді, проводились відкриті заняття. Друковані матеріали в журналах «Дошкільна освіта» №2, 2006, «Музичний керівник» №10, 2010; №1, 2013, №12, 2015;  №1, 2016

Матеріали досвіду будуть цікавими для музичних керівників і методистів ДНЗ, викладачів музики загальноосвітніх шкіл, керівників музичних гуртків будинків та центрів дитячої творчості, вихователів, батьків.

Посилання на матеріали досвіду: http://cdyut-len.jimdo.com/методична служба, навчально-методичний компонент.

 

Категорія: Позашкілля | Додав: irarotko0708 (29.01.2016)
Переглядів: 2301 | Теги: звукова картина, ансамблеве виконання, підтекстовка, гра дітей в оркестрі, підголосок, музичний твір, ритмічні малюнки. | Рейтинг: 1.0/337
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024