Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Виховна взаємодія [58]
Позашкілля [24]
Психологічний супровід [39]
Сімейно-родинного виховання [8]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 24.04.2024, 03:46

Головна » Статті » 2015 КО: виховання і розвиток » Позашкілля

Формотворення як засіб розвитку об'ємно-просторового мислення в гуртках з архітектури та дизайну

Формотворення як засіб розвитку об'ємно-просторового  мислення в гуртках з архітектури та дизайну

Інформація про автора досвіду: Зайченко Олена Вікторівна, керівник гуртка  «Архітектурний», керівник гуртка-методист  Станції юних техніків

Контактна інформація про навчальний заклад: Станція юних техніків Запорізькох міської ради Запорізької області, вул. Українська, 29;

тел.:  787-56-94;  email: zapsut@ukr.net

Сайт закладу: http:zapsut.wix.com/zapsut;  

 директор - Запотоцька Г.В.

Тема педагогічного досвіду: «Формотворення як засіб розвитку об'ємно-просторового  мислення в гуртках з архітектури та дизайну». 

 

Провідна педагогічна ідея досвіду: створення сприятливих умов навчання з використанням засобів формотворення для розвитку об'ємно-просторового мислення, в ході якого створюються просторові образи і відбувається оперування ними.

Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду: На сучасному етапі, коли відроджується розуміння перетворювальної ролі культурного середовища в становленні особистості і суспільства в цілому, особливої актуальності  набуває розвиток художнього об'ємно-просторового мислення. Цей тип мислення є специфічним різновидом розумової діяльності людини, без розвитку якої, багато професійних задач не можуть бути вирішені. Художнє об'ємно-просторове мислення - професійне поняття, воно визначає здібність мислити про предмет, або об'єкт проектування в об'ємі та просторі.

Науково-теоретична база досвіду: Н.Д. Бартрам, Р. Бернс, Дж. Дьюі, В.Е. Пестель, А.Н. Смирнов та ін. відмічали важливість роботи в об'ємі, для розвитку просторових уявлень у дитини. В своїй педагогічній практиці вони намагались "зв'язати воєдино навчання, забаву і творчість". Проблему цілісного художнього розвитку дитини досліджував психолог А.А. Мєлік-Пашаєв. Б.П. Юсов та Б.М. Неменський (1981 та 1989 рр.). запропонували програму "Образотворче мистецтво та художня праця". В ній є суттєві передумови для розвитку у школярів художнього об'ємно-просторового мислення.

Стисла анотація досвіду: Навчально-виховний процес організовано за двома взаємопов'язаними напрямками:

І напрямок - формування художніх уявлень про особливості об'ємно-просторових видів мистецтва.

         Комплекс творчих завдань на перевтілення образу, використовуючи засоби пантоміми (розвивають здатність "висловлювати свої почуття, думки, уявлення через комунікативну діяльність в образах, оптимально зрозумілих іншим людям").

Залежно від об'єкта зображення завдання групуються наступним чином:

- зображення скульптур, об'єктів предметно-просторового середовища;

- зображення об'єктів природи: рослин, риб, птахів, тварин та людини;

- зображення конструктивних елементів споруд та просторових композицій архітектурного ансамблю.

ІІ напрямок - формування навичок практичної діяльності в об'ємі з використанням паперу, пластиліну, вторинної сировини та інших матеріалів.

         Комплекс творчих завдань у відповідності з існуючими  у професійному середовищі типів просторової композиції:

- припускає осмислення гуртківцями особливостей створення та функціонування фронтальної композиції у процесі виготовлення рел'єфних і аплікаційних робіт;

- функціонування об'ємно-просторової композиції у процесі виготовлення об'ємних зображень;

-функціонування глибинно-просторової композиції у процесі виготовлення макетів художньо організованого простору.

Результативність впровадження досвіду:

- засвоєння загальних архітектурних та дизайнерських понять, термінів;

- сприяє розвитку об'ємно-просторового мислення та уяви;

- оволодіння основами та засобами вираження: композиції (площина – поверхня, об’єм та простір), засобів передачі проектованого простору (лінія, штрихування, тонування аквареллю, використання кольору); передачі середовища (об’єм – макет, компонування, ситуація, антураж);

- формулювання та творче відображення дизайнерської, архітектурної концепції та ідеї;

- використання різних творчих підходів до вирішення поставленого завдання (наприклад: раціонально-логічного або чуттєво-емоційного);

- вміння захищати свою ідею та доводити її до завершення.

         Також вихованці отримують знання з навчальних дисциплін - креслення, історії мистецтв, геометрії, географії. Знання, здобуті на заняттях у гуртках, дозволять приймати участь у конкурсах, змаганнях, виставках.  Саме такі напрямки готують вихованців  до їх можливої майбутньої професійної діяльності, спонукають до творчої, дослідницької, самостійної роботи. Результати узагальнення  досвіду можуть бути використані керівниками гуртків з технічного моделювання, дизайну, архітектури  для пояснення тем і проведення занять.

Репрезентація досвіду: перспективний педагогічний педагога було успішно презентовано:

  • на рівні міста: участь у міському етапі Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості», засіданнях міської творчої лабораторії «Скарбниця педагогічного досвіду»;
  • на рівні  закладу: виступи на засіданнях  методичного об’єднання керівників гуртків СЮТ,  на засіданнях педагогічних та методичних рад; участь у фаховому конкурсі «Сучасне заняття. Яким йому бути?» в 2015 році, проведення відкритого заняття - мікс «Портрет товариша»;
  • на рівні області:  презентовано  для курсантів ЗОІППО в лютому 2014 року в межах відкритого уроку.  

Посилання на матеріали досвіду: https://drive.google.com/folderview?id=0B7EPyWy0FPR3OXU2ajFBak9wYzQ&usp=sharing

 



Джерело: https://drive.google.com/folderview?id=0B7EPyWy0FPR3OXU2ajFBak9wYzQ&usp=sharing
Категорія: Позашкілля | Додав: irarotko0708 (29.01.2016)
Переглядів: 900 | Теги: дизайнерське рішення., просторове мислення, формотворення | Рейтинг: 1.0/38
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024