Провідна педагогічна ідея досвіду: реалізація особистісно-орієнтованого підходу з акцентом на необхідність створення комфортних і безпечних умов для ефективного набуття кожним учнем свого власного особистого досвіду, самостійного усвідомлення ним загальнолюдських цінностей, що дозволяють йому проявити ініціативу, творчість, стимулюють його до природного самовираження та самореалізації.
Актуальність досвіду. Мета виховання сучасної молоді – формування морально стійкої та конкурентоспроможної особистості, що забезпечує прогрес людського суспільства. Особливої актуальності набувають проблеми формування інтелектуальної творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури. Основним акцентом Закону України «Про загальну середню освіту» є його спрямованість на особистість.
У процесі розвитку суспільства змінюється система поглядів на виховання як педагогічний процес. Вони відбивають потреби розвитку суспільства і самої людини. Якщо традиційно педагоги намагалися передати учневі необхідну суму знань, умінь і навичок, то нині перед ними ставиться завдання: із цієї суми знань, умінь і навичок підібрати для кожного учня посильні завдання, які постійно б забезпечували його розвиток як особистості і як громадянина та патріота. Суспільство на перший план висуває проблему цінностей людської особистості. Традиційний підхід до учня як до суб’єкта навчання та виховання не вирішує проблем сьогодення.
Перспективність досвіду:
створює оптимальні умови для розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок у сучасних школярів, формує їхню моральну свідомість;
сприяє виконанню положень Закону України «Про загальну середню освіту»;
забезпечує особистісно-зорієнтовану модель виховання;
дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;
створює позитивну мотивацію учнів в їхній пізнавальній діяльності, самореалізації та самовдосконаленні.
Науково-теоретична база досвіду. Окремі аспекти особистісного підходу відображені у працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. З-поміж авторів можна назвати К.Абульханову-Славську, Б.Ананьєва, О.Асмолова, П.Блонського, Л.Божович, Й.Боришевського, Л.Виготського, В.Давидова, Г.Костюка, М.Ланге, О.Леонтьєва, А.Маслоу, В.Моляко, П.Пелеха, К.Платонова, С.Рубінштейна, В.Рибалка, І.Сікорського, В.Сухомлинського, К.Ушинського, Е.Шпрангера, В.Штерна, І.Якиманську та ін. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки в Україні в працях І.Беха, С.Подмазіна, О.Савченко, Г.Назаренко намічено підходи до розробки цілісної концепції особистісно-орієнтованої освіти школярів.
Стисла анотація досвіду. У системі особистісно-орієнтованої освіти підростаючого покоління важлива роль відводиться педагогу, якому необхідно відійти від навчально-дисциплінарної моделі і переорієнтувати педагогічний процес на головне – особистість. Орієнтація на особистість вимагає досконалого знання вчителем особистості кожного учня.
Виховання в нашій школі спрямоване на розвиток всіх дітей, побудовано так, щоб забезпечити оптимальний розвиток кожної дитини, виходячи з неповторності її індивідуальності. Індивідуалізація виховання повинна вести до того, щоб в дітях виявлялися їх кращі риси і якості. Але проблема полягає в тому, щоб знайти найбільш ефективні форми і методи створення та розвитку такої системи виховної роботи в класі, створити умови для розвитку особистості дитини на кожному віковому етапі навчання.
Для здійснення особистісно-орієнтованого виховання навчально-виховний процес організовую таким чином, щоб центром виховання стала особистість дитини, її самобутність і самоцінність. Саме визнання учня головною дійовою фігурою всього освітнього процесу і є особистісно-орієнтованим навчанням і вихованням.
В процесі реалізації особистісно-орієнтованого підходу здійснюю:
постійне вивчення індивідуальних особливостей дітей, зокрема, темпераменту, рис характеру, поглядів, звичок учнів;
діагностику та коректування рівня сформованості особистісних якостей, таких як: світогляд, мотивація, інтереси, життєві плани;
заохочення кожного учня до посильної діяльності з постійно зростаючими вимогами до нього, що дасть змогу особистості йти вперед випереджувальними темпами;
розвиток лідерських якостей;
виявлення та подолання причин, що не дають можливості учням досягти мети особистісного розвитку.
У процесі реалізації досвіду переконалася, що особистісно-орієнтований підхід є дуже важливим для виховання дітей із проблемних сімей. Для роботи з дітьми із проблемних сімей використовую тренінгові заняття, спрямовані на самопізнання, самовизначення та самовдосконалення особистості. Вони сприяють розвитку здібностей пізнавати інших людей, усвідомлювати їх особистісну цінність та суспільну значущість.
Результативність упровадження досвіду. Виходячи з результатів реалізації досвіду, можна зауважити, що особистісно-орієнтований підхід відіграє важливу роль у процесі виховання сучасної учнівської молоді. Завдяки впровадженню особистісно-орієнтованого підходу в організацію виховного процесу в класі класний колектив став більш згуртованим, толерантним, діти почали уважніше ставитись один до одного, підвищився рівень вихованості, громадської активності, у учнів з'явилося бажання приходити на допомогу, також вирішено ряд важливих, життєво значущих проблем щодо формування молодого покоління, його соціалізації і самоутвердження як особистості в сучасному суспільстві.
Репрезентація досвіду. Репрезентація досвіду була проведена на рівні навчального закладу (виступ на методичному об'єднанні класних керівників в листопаді 2013 року на тему: «Особистісно-орієнтована парадигма у сучасному морально-виховному процесі»), а також на обласному (семінар для викладачів та класних керівників Гуляйпільського району на тему: «Уроки доброты» з використанням сучасних технологій) рівнях. Також досвід було представлено під час створення методичного посібника «Сутність, теорія і практика виховних технологій».
Досвід репрезентовано у таких відкритих виховних заходах: виховна година «Моральний вчинок у моєму житті», класна година «Моральні якості, особливості їх вияву в різних сферах діяльності людини»; гра «Ланцюжок висловлювань – «Мій ідеал»; дискусія «Шлях до самореалізації, або Як стати особистістю» та інших.
