Провідна педагогічна ідея досвіду: Соціально – економічні зміни, що мають місце в умовах переходу до ринкових відносин, вимагають нових підходів у формуванні особистості школяра. Дедалі гострішою стає залежність місця держави в цивілізованому світі від її можливостей у створенні умов для вільного самовизначення громадян, набуття ними доступних знань і професійної майстерності, самореалізації в тій галузі, де найповніше можна проявити свої обдарування. Успішне вирішення цієї проблеми в основному залежить від позитивних результатів у формуванні особистості майбутнього працівника на всіх етапах його шкільного життя.
Обґрунтування актуальності та перспективності:
Вироблення у школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей та з урахуванням вимог ринку праці є однією з головних проблем сучасної школи. Її актуальність обумовлена сучасними економічними і політичними обставинами, які пред’являють все більш високі вимоги до індивідуальних психофізичних особливостей людини. Ринкові відносини кардинально міняють характер і цілі праці: зростає його інтенсивність, посилюється напруженість, потрібен високий професіоналізм, витривалість,відповідальність.
Науково-теоретична база досвіду:
У структурі професійної орієнтації чотири основні компоненти:
повідомлення учням знань про професії, що цікавлять;
глибоке і все стороннє вивчення школярів;
професійні консультації;
допомога учням в оволодінні вибраною професією.
Отже професійна орієнтація має два аспекти: ії вплив на формування професійних інтересів людей, насамперед позитивних мотивів вибору професії, які забезпечують узгодження інтересів особистості і суспільства; другий – виявлення професійних вимог і психологічний аналіз професії, з одного боку, та оцінка психофізіологічних властивостей і якостей учнів з урахуванням проб їх сил в обраній діяльності, з другого.
Стисла анотація досвіду:
За своїм змістом і за поставленим цілям традиційна освіта орієнтована, перш за все, на засвоєння учням знань, умінь і навичок. Крім того, з освіти стала декламуватися мета всебічного і гармонійного розвитку кожного учня, що, втім, в силу інертності системи освіти і особливостей методів традиційної педагогіки досягається лише побічно.
В умовах систематизації профорієнтаційної роботи, як і в традиційному, визначається важливість всіх цих же функцій, проте дещо змінюється розстановка акцентів, ієрархія освітніх цілей:
розвиток інтелекту, пізнавальної самостійності і творчих здібностей учнів;засвоєння учнями системи знань і способів розумової практичної діяльності;
формування всебічно розвиненої особистості;
розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей;
виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення;
формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією.
Результативність впровадження досвіду:
Визначимо переваги системної профорієнтаційної роботи з учнями:
