Провідною ідеєю психологічного супроводу реалізації нових Державних стандартів освіти є створення умов для сприятливого набуття учнями навичок самонавчання, самовиховання та самовдосконалення, що в подальшому забезпечить конкурентоспроможну та громадянськоактивну особистість. Складовими ефективного психологічного супроводу є психодіагностика, психокорекція, консультування, просвіта та психопрофілактика. Звертається увага на формування відповідних компетентностей гімназистів, їх батьків та вчителів, передумовою яких є підтримка та просвіта суб’єктів НВП. Основним напрямом є забезпечення успішної адаптації до системи навчання, збереження здоров'я дітей, створення умов для подальшого особистісного розвитку.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
З введення стандарту зростає значимість психологічних знань в організації НВП. Робота психолога стає нерозривною з професійною діяльністю педагогів. Актуальним стає нове поняття якості освіти. Державні стандарти визначають сучасний погляд на те, яким має бути зміст та результат загальної освіти. Змінюється навчально - методичне забезпечення, вимоги до освітніх програм та навчальних планів а також уявлення про критерії професійної майстерності вчителя нової школи. Робота психолога, стає необхідною складовою системи управління освітнім процесом гімназії, щодо визначення інструментарію оцінки обов’язкових критеріїв якості освіти. Система психологічного супроводу навчально-виховного процесу будується відповідно сучасним вимогам та задачам суспільства.
Система психологічного супроводу навчально-виховного процесу повинна відповідати сучасним вимогам та задачам суспільства. Введення нових Державних стандартів в молодшій та середній школі вимагають від усіх суб’єктів високої психологічної компетентності. Тож, слід переглянути та вдосконалити напрями роботи з метою збереження повноцінного психічного та розумового розвитку учнів. Для цього в Запорізькій гімназії створено супровід реалізації нових стандартів освіти, який передбачає усі напрями роботи для реалізації компетентнісного, діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів до навчання, що є інновацією для України.
Науково-теоретична база досвіду:
Науково-теоретичну базу досвіду складають Державні нормативні документи: Закон України "Про освіту” (ст. 21, 22 Психологічна служба в системі освіти), лист МОН України № 1/9-479 від 08 липня 2013 року "Про діяльність психологічної служби”, Лист МОН України від 19.08.2011 № 1/9-634-д "Інструктивно-методичні рекомендації "Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку”, Постанова КМУ №462 від 20.04.11 року "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти ”, Постанова КМУ від 23.11.2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти ”.
Оновлений Держстандарт освіти базується на трьох підходах до навчання та виховання учнів: компетентнісний, діяльнісний та особистісно-орієнтований. Поняття "компетентнісний підхід” почало активно розповсюджуватися на початку 21 століття. Основою теоретичних знань є роботи І.О.Зимньої та академіка А.В.Хуторського. Діяльнісний підхід засновується на тому, що психіка людини невід’ємно пов’язана з діяльністю. Тож, тепер звертається увага на практичні вміння учнів. Досвід спирається на роботи Л.С.Виготського, П.Я.Гальперина, А.Н.Лєотньєва та ін. Для відстеження реалізації особистісно-орієнтованого навчання необхідно враховувати особливості внутрішньої мотивації учня до навчання, рівень активності та вміння контролювати та оцінювати власну діяльність, тобто навички рефлексії. Даному питанню приділяли увагу В.В.Сєріков, Г.К.Селевко у "Сучасних освітніх технологіях”. Тому створений психологічний супровід базується на теоретичних матеріалах вчених в галузі психології та педагогіки.
Стисла анотація досвіду:
Новий Державний стандарт вимагає зміни педагогічної освіти на психолого-педагогічну для здійснення навчання з урахуванням вікових особливостей, оптимізації НВП в період адаптації та для можливості кваліфіковано підібрати індивідуальний підхід до школярів. Робота психолога стає необхідним елементом системи управління освітнім процесом гімназії, оскільки результати діяльності передбачають оцінку якості освіти за певними критеріями. Система психологічного супроводу розроблена з урахуванням сучасних вимог та завдань освіти і включає наступні напрямки: психологічну просвіту, діагностику, корекцію, консультування. В цей період провідною метою освіти є загальнокультурний, особистісний та пізнавальний розвиток учнів, а також розвиток та підтримка усіх суб’єктів діяльності.
Успішним результатом засвоєння нового Держстандарту є формування компетенцій предметних, метапредметних та особистісних. На перше місце тепер висувається не поінформованість учня, а здатність самостійно організувати власну діяльність. Тобто, слід навчити ставити мету, формувати задачі, оцінювати набутий досвід та контролювати ефективність діяльності. Навчальна діяльність набуває практично-дослідницького характеру. Для реалізації нововведень в гімназії засновано наукове товариство молодших школярів «Совенята», педагогічний проект «Я-дослідник», метою якого є створення умов для успішного засвоєння учнями основ дослідницької діяльності, науково-учнівську конференцію «Сходинки до МАН», готуючись до якої учні вчаться висувати гіпотезу, планувати хід експерименту та робити висновки.
Відповідно провідним напрямкам діяльності в гімназії розроблена система взаємодії з учнями, з педагогічним колективом, з адміністрацією та батьками, яка базується на принципах гуманно-особистісного підходу. Психологічна просвіта розрахована на батьків, вчителів та учнів, відповідно до вікового періоду. Психопрофілактика передбачає попередження проявів дезадаптації учнів, емоційного вигорання педагогів та розробку рекомендацій для батьків. В діагностичній роботі показано, які аспекти вимагають уваги. По-перше, це процес адаптації на відповідних етапах, виявлення психологічного клімату, соціометричного статусу, ціннісних орієнтацій, особливостей мотиваційної, пізнавальної та емоційно-вольової сфер. В п’ятих класах увага додатково звертається на розвиток рефлексивних вмінь учнів, самоконтроль власної діяльності та громадянської активності. Тобто, звична робота з супроводу адаптації учнів зазнала змін та вдосконалення. За результатами діагностик проводиться консультативна та корекційно-розвивальна робота.
Задачі, що вирішуються на різних ступенях психологічного супроводу:
1.Дошкільна освіта – забезпечення готовності до школи на підготовчих курсах, попередження дезадаптації.
2.Початкова школа – забезпечення адаптації до школи, розвиток навчальної та пізнавальної мотивації, розвиток самостійності та самоорганізації, підтримка бажання і вміння вчитися.
3.Основна школа – супровід переходу до основної школи, адаптації до нових умов навчання, допомога в розв’язанні проблем, формування життєвих навичок і компетенцій, збереження психічного здоров’я.
Таким чином, психологічний супровід сприяє розвитку суб’єктної активності, як здатності до саморозвитку, самовдосконаленню та самоосвіти.
Результативність впровадження досвіду:
Підвищення психологічної компетентності всіх суб’єктів освітнього процесу дає можливість підійти до освітнього процесу більш свідомо та правильно підібрати підхід та методи навчання. В учнів підвищується рівень здоров’я, мотивації, самооцінки та самоконтролю, зростають показники пізнавальної сфери, розвивається емоційно-вольова сфера, формуються предметні, мета предметні та ключові компетентності, на основі реалізації компетентнісного навчання.
Репрезентація досвіду: рівень навчального закладу.
