Провідна педагогічна ідея досвіду Формування і здійснення особистісно-продуктивної методичної роботи з педагогічними кадрами, результатом якої є самодостатній творчий колектив, який шляхом педагогічного пошуку постійно покращує якість навчально-виховного процесу.
Актуальність досвіду: Створення умов для професійної самореалізації та вибору індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогів у системі методичної роботи школи, якій притаманні багатоваріантність, творчість, динамізм, гнучкість.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: В останні роки в Україні значно зросли вимоги з боку держави та суспільства до школи: у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указ Президента України від 25.06.2013 № 344/2013) визначено, що стратегічним напрямом розвитку освіти має стати «реформування системи освіти, в основу якої покладатиметься принцип пріоритетності людини»; а одним із основних завдань – «забезпечення сис-темного підвищення якості освіти на інноваційній основі, сучасного психо-лого-педагогічного та науково-методичного супроводження навчально-виховного процесу». Новому тисячоліттю потрібна нова сучасна система освіти, яка б задовольняла вимогам держави і суспільства.
Останнім часом українська освіта зазнає значних змін: істотно зміню-ється зміст освіти; вводяться нові державні освітні стандарти; повсюдно впроваджуються нові методи, засоби і технології навчання, виховання та управління; створюється загальноукраїнська система оцінки якості освіти; вводиться новий порядок атестації педагогічних кадрів.
Сучасному вчителю все складніше розібратися в потоці інновацій: профілізація та інформатизація освіти, ЗНО, дистанційні форми навчання, зміна змісту освіти і нові вимоги до його якості. В умовах модернізації української освіти важливим завданням методичної служби загальноосвітнього закладу стає забезпечення реалізації нових пріоритетів освітньої політики, допомога педагогам у досягненні високого рівня професійної діяльності, науково-методичний супровід інноваційних процесів. Особливої актуальності набуває розробка нових підходів до побудови моделі методичної роботи в школі, спрямованої на підвищення компетентності педагогів.
Орієнтуючись на ідею особистісно-орієнтованої освіти, на формування особистості учня, визнання її цінності і необхідності для сучасного суспільства, перш за все, треба пам'ятати про те, що така особистість формується особистістю самого педагога.
У сучасних умовах потреба в організації методичної роботи в школі зберігається і так само актуальна, як і колись, але відчувається необхідність перегляду змісту і форм діяльності з урахуванням актуальних наукових напрямків. Сучасна методична служба ЗНЗ є якісно новим етапом розвитку в цій галузі.
Теперішні тенденції розвитку освіти обумовили зміни в науково-методичній роботі з учителями, метою якої є:
надання реальної, дієвої допомоги педагогічним кадрам у реалізації актуальних завдань розвитку, вдосконалення і підвищення професійної майстерності та рівня психологічної підготовки педагогічних кадрів, а також активізація творчого потенціалу кожного вчителя.
Основними напрямами підвищення профмайстерності вчителя, що складають зміст науково-методичної роботи, є комплекс методологічних, педагогічних, методичних, культурологічних проблем, які висуваються і розв’язуються шляхом залучення педагогів до практичної діяльності, спрямованої на підвищення рівня майстерності вчителя.
Разом з тим в умовах модернізації освіти, впровадження нових освітніх технологій і принципів організації навчального процесу, реалізації нових моделей і змісту безперервної професійної освіти виникли протиріччя між:
• необхідністю модернізації системи управління методичною роботою в освітній установі і відсутністю теоретичних основ стратегії і тактики цієї модернізації;
• підвищеними вимогами до роботи педагогів і неготовністю до задоволення даних очікувань суспільства в силу недостатності науково-методичної та технологічної підтримки їх діяльності;
• збереженням традиційних підходів в управлінні методичною роботою в школі і незадоволеністю педагогів застарілими формами, методами, змістом методичної роботи.
Науково-теоретична база досвіду: Вивчення науково-педагогічної літера-тури свідчить, що сучасні науковці визначають і певною мірою розкривають сутність, особливості, значення науково-методичної роботи. Ними доведено, що дана ланка сприяє збагаченню педагогічного колективу творчими знахідками, допомагає молодим учителям навчатися майстерності в більш досвідчених колег; спонукання педагога до роботи над підвищенням свого фахового рівня. Такі питання знайшли своє відображення в дослідженнях провідних учених Г. Штомель, Г. Данилової, І. Маслікової, М. Поташника, А. Чернишова, В. Юрисова, Н. Пуцова та інших. Методологію безперервності в системі освіти обґрунтовано українськими науковцями В. Кременем, О. Савченко, І. Зязюном, В. Семиченко, В. Олійником, Н. Бібік, Н. Протасовою, М. Романенком.
Стисла анотація досвіду: За інноваційним потенціалом – комбінаторно-модифікаційний.
Для забезпечення особистісно-орієнтованого підходу до підвищення професіоналізму, розвитку індивідуального творчого стилю діяльності педагога методична робота у школі повинна бути різнорівневою. Форми та методи вибираються відповідно до потреб та запитів кожного педагога.
В організації методичної роботи необхідно спиратися на компетентнісний підхід, а саме: спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу стане формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має сформуватися у процесі навчання і містити знання, уміння, ставлення, досвід, поведінкові моделі особистості.
Традиційні форми методичної роботи, в яких головне місце відводилося доповідям, виступам, втратили своє значення через низьку їх ефективність та недостатність зворотного зв'язку. Сьогодні потрібно використовувати нові, активні, інноваційні форми роботи, яким властиво залучення педагогів у діяльність і діалог, що передбачає вільний обмін думками.
Всі методи і форми методичної роботи діляться на групи:
Цінність інноваційних форм в тому, що вони забезпечують зворотний зв'язок, відвертий обмін думками, формують позитивні відносини між співробітниками . Стрижнем даних форм роботи з кадрами є колективні обговорення, міркування, аргументація висновків, змагання умів і талантів. Значення інноваційних активних методів полягає у досягненні таких найважливіших цілей, як: стимулювання інтересу і мотивації до самоосвіти, підвищення рівня активності і самостійності, розвиток навичок самостійності та рефлексії своєї діяльності, розвиток прагнення до співробітництва.
Їхня перевага: підвищується мотивація професійної діяльності педагогів, реалізуються ті сторони людини, які в повсякденному, досить одноманітному житті, не знаходять застосування, набувається досвід колективної діяльності, взаємної поваги, підтримки, співпраці, розвивається креативне мислення, вміння знаходити нестандартний вихід із проблемних ситуацій.
Результативність впровадження досвіду полягає у тому, що системне удосконалення методичної роботи та комплексне втілення нових і новітніх її форм у практику роботи школи дає змогу педагогічному колективу підвищити професійний рівень педагогів, а через це і рівень навченості школярів, результативність роботи з обдарованими та здібними учнями.
Репрезентація досвіду: рівень репрезентації – державний, шкільний.
Форми репрезентації:
• стаття Румянцевої Н.І. «Портфель учителя» (журнал Відкритий урок: розробки, технології, досвід» № 6, 2010р.);
• стаття Румянцевої Н.І. «Система підвищення кваліфікації вчителів» (журнал «Директор школи. Україна» № 7-8, 2010р.);
• статті Румянцевої Н.І.: «Урок в умовах модернізації шкільної освіти» (журнал «Відкритий урок» № 7-8, 2010р.), «Анкети для вчителів і учнів» (журнал «Відкритий урок» №9, 2010р.), «Мониторинг как технология управления качеством образования учащихся в профильной школе» (журнал «Відкритий урок» № 11, 2010р.);
• спецвипуск електронного журналу Всеукраїнського порталу «Початкове навчання» від 15.08.2013.