Провідна педагогічна ідея досвіду: проблемно-цільовий і компетентнісний підхід до вирішення професійних проблем формування і розвитку педагогічних кадрів; формування єдиного інформаційного, навчально-методичного середовища комплексу, що має на меті забезпечення широкого доступу педагогічних працівників до освітніх ресурсів на основі використання сучасних інформаційних технологій.
Актуальність і перспективність проблеми обумовлюється розвитком цивілізації ХХІ століття, що вимагає нового типу педагога, який володіє новими якостями, забезпечує продуктивність професійно-компетентнісної діяльності. Національна доктрина розвитку освіти України, Концепція загальної середньої освіти визначають головний принцип та мету сучасного освітнього процесу – освіта впродовж всього життя. Цей принцип передбачає формування потреби в постійній освіті та самоосвіті, безперервність освітнього процесу, постійне підвищення життєвої та професійної компетентності особистості: «Освіта впродовж усього життя» - головний методологічний принцип організації методичної роботи з педагогічними кадрами. Запорізький навчально-виховний комплекс № 77 розвивається як освітня система, адаптована до навчання, виховання і розвитку учнів з різкою розбіжністю щодо рівня навчальних можливостей, природних здібностей, потреб та інтересів, вимагає від педагогічного колективу комплексу постійного підвищення своєї професійної майстерності на засадах створення інноваційної моделі методичної діяльності.
Посилення ролі методичної служби в умовах зміни освітньої парадигми, розширення інноваційного простору сприяють підготовці педагогічних кадрів зі сформованими потребами до професійної самоосвіти. Ці процеси відбуваються на основні зміни методологічних орієнтирів, переходу від технопрактичної до гуманістичної освітньої парадигми та акмеологічної моделі навчання, оновлення змісту післядипломної освіти, форми, методів, технологій, які забезпечують непереривний процес не лише професійного, а й особистісного розвитку фахівців.
Виходячи з того, що в освітніх закладах міста навчаються учні різних навчальних можливостей, то означений досвід актуальний і перспективний у своєму розвитку, бо є відповідні умови щодо його впровадження.
Науково-теоретична база досвіду:
* Психолого-педагогічні теорії провідних учених (Я.Вигодский, С.Шацький, В.Максимова, В.Бех, В.Бондар);
* Наукові положення про сутність становлення і розвитку педагогічних систем (А.Макаренко, В.Сухомлинський, Ш.Амоношвілі);
* Методологічні та теоретичні аспекти управління організацією методичної роботи висвітлені в дослідженнях Ю.Бабанського, Л.Поздняк, М.Поташника, П.Худолінського, Т.Шамової;
* Використання різноманітних форм методичної роботи системно відображені в роботах Є.Березняка, М.Бочкарьової, Л.Кулакової\.
Досвід за інноваційним потенціалом – комбінаторний, що передбачає нові конструктивні поєднання відомих ідей та методик навчання.
Анотація досвіду
Методичну роботу з педагогічними кадрами у комплексі спрямовано на реалізацію методичної проблеми: «Створення системи компетентнісно-орієнтованого підходу у навчально-виховному процесі в умовах переходу на нові стандарти освіти та профілізацію старшої школи»
Науково-методична робота в школі організована згідно Закону України «Про загальну середню освіту», рекомендацій МОНУ «Про організацію роботи з педагогічними кадрами», Положення про методичний кабінет загальноосвітнього закладу, наказів територіального відділу освіти Шевченківського району. В школі розроблена відповідна структура методичної роботи з урахуванням умов організації навчально-виховного процесу та потреб педагогічних працівників щодо підвищення їх наукового,професійного та загальнокультурного рівнів. Структура методичної роботи комплексу включає заходи по створенню та покращенню навчально-методичного забезпечення освітнього процесу, формуванню методичної культури педагогічних працівників, дослідно-експертну та аналітично-моніторингову діяльність педагогічного колективу.
В школі діє 7 методичних об`єднань, з них м/о класних керівників та 6 предметних м/о вчителів гуманітарного напрямку, іноземної мови, математики, інформатики та фізики, суспільно-природничого циклу, початкових класів, фізкультурно-оздоровчого циклу. Засідання м/о відбуваються не менше 4 разів на рік, під час яких розглядаються нормативні документи з питань організації навчально-виховного процесу, актуальні проблеми викладання навчальних дисциплін, ознайомлення з науково-методичною літературою, стан та ефективність організації самоосвітньої діяльності вчителів, впровадження сучасних освітніх, інфомаційно-комунікативних технологій, проведення предметних тижнів, організація та результативність роботи з обдарованою молоддю, аналіз результатів моніторингу якості навчально-виховного процесу та пошук шляхів піднесення якості знань учнів.
Згідно перспективного та річного плану роботи школи педагогічний колектив завершує роботу над єдиною науково-методичною проблемою.
Робота над проблемною темою спланована на кілька років та включає поетапну ії реалізацію що висвітлює напрямки діяльності педколективу по діагностиці, теоретичному обгрунтованню та практичному дослідженню проблеми, систематизації, узагальненню та пропагуванню перспективного педагогічного досвіду. Плануванням передбачено поєднання індивідуальних, групових та колективних форм роботи, їх модернізації на інноваційній основі. Питання ефективності роботи по реалізації методичної проблеми розглядаються на засіданнях шкільних м/о, методичної та педагогічної рад. У 2013-2014н.р. педагогічний колектив працює на етапі функціонування, що характеризується всебічним застосуванням особистісно-зорієнтованих технологій у навчально-виховному процесі та формування передового педагогічного досвіду за результатами роботи над науково-методичною проблемою школи.
З метою підвищення якості та результативності навчально-виховного процесу в умовах особистісно-орієнтованого навчання в школі впроваджена педагогічна технологія портфоліо як одна із ключових складових вирішення науково-методичної проблемної теми закладу.
Впровадження даної технології на різних рівнях функціонування закладу – портфоліо учня, портфоліо вчителя та портфоліо методичного кабінету дозволяє спроектувати стратегічний і тактичний план дослідження перспектив розвитку окремих учасників освітнього процесу та комплексу загалом, активізувати творчу взаємодію всіх його структур з метою вдосконалення спільного прогнозованого успіху у справі навчання та виховання творчо розвиненої особистості, готової до самовдосконалення та саморозвитку.
З метою здійснення системного підходу до організації методичної роботи, пропагування кращого педагогічного досвіду та підвищення рівня фахової майстерності в школі стало традиційним проведення предметних тематичних тижнів, єдиного методичного дня, під час яких відкриті уроки та позакласні заходи відвідують батьки, молоді та малодосвідчені вчителі. Крім участі в шкільних педагогічних та методичних заходах, вчителі школи беруть активну участь в роботі районних м/о та творчих груп, районних та обласних семінарах, що проводиться на базі школи, конкурсах фахової майстерності районного та обласного рівнів, що позитивно впливає на розвиток їх педагогічної майстерності. Так за останні 3 роки 7 вчителів стали учасниками районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року», «Класний керівник року». 3 вчителя посіли призові місця, 3 вчителя – відзначені дипломами та 4 грамотами обласного департаменту освіти і науки. 3 вчителі прийняли участь та отримали Сертифікат Всеукраїнського інституту інноваційних технологій «Творчий вчитель – обдарована дитина».
Обгрунтування моделі науково-методичної роботи
Реформування освітньої галузі ототожнюються сьогодні з інноваційними процесами, а відтак суспільству потрібні педагоги, що мають високий рівень професійної компетентності та здатність до запровадження інновацій. Актуальним в наш час залишається також визначення в школі стратегії й тактики управлінської діяльності, активізація вчительської творчості, стимулювання самоосвітньої діяльності педагогів,упровадження інноваційних педагогічних та методичних технологій, до яких серед інших належить і педагогічне проектування. Саме тому в основу моделі науково-методичної роботи закладу було покладено проектно-цільовий підхід, спрямований на розробку плану дослідження перспектив, створення діяльнісно-цільового образу взаємодії з учнями та вчителями в умовах особистісно-орієнтованого освітнього процесу, кінцевим результатом якого має стати перетворювання цього образу на об’єктивну реальність.
Успішний учитель сьогодні – це справжній професіонал і творча особистість, який вміє проектувати як маршрут власного професійного розвитку, так і успіх своїх учнів. Адже загально відомо, що ключовими постатями всіх реформаційних змін і відповідальними за тих, хто проводить ці зміни були саме вчителі, освіта завжди вважалась платформою та основною рушійною силою будь-якого реформаційного процесу у суспільстві. Тому для досягнення справжнього педагогічного успіху, який заклечається у перетворенні знань нашої молоді на спільне майбутнє з міцним соціально-економічним добробутом, політичною стабільністю та почуттям національного задоволення вчителю сьогодні необхідно практично оволодіти інноваційними видами педагогічної культури, проектною та гностичною компетенція ми, навичками саморозвитку, само оцінювання та самовдосконалення. Задля досягнення такої мети необхідним стало проведення змін в умовах функціонування закладу та перехід до демократичної системи управління освітнім процесом, орієнтованої на як особистісний розвиток кожного вчителя, так і на підвищення рівня самоорганізації та самовираження професійного потенціалу педагогічного колективу загалом.
Проектно-цільова модель науково-методичної роботи в школі направлена на реалізацію науково-методичної проблемної теми закладу «Формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та самореалізації з метою створення соціально-адаптивної та конкурентоспроможної моделі випускника комплексу».
КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТА реалізації моделі науково-методичної роботи – систематична колективна діяльність педагогічного колективу, спрямована на розробку моделі професійно компетентного педагога освітнього закладу нового типу та формування особистісного вектору розвитку професійної майстерності вчителя.
ПРІОРИТЕТНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ:
* Створити інформаційне і програмно-методичне забезпечення процесу підвищення професійної майстерності вчителя та покращення якості надання освітніх послуг;
* Забезпечити умови для реалізації науково-методичної проблемної теми школи, району;
* Організувати впровадження та забезпечити супровід реалізації управлінсько-методичних проектів «Портфоліо учня», «Портфоліо методичного кабінету»;
* Досягти оволодіння вчителями та широкого впровадження в навчально-виховний процес ефективних сучасних технологій особистісно-орієнтованого навчання, компетентнішого підходу та інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечить створення нового комунікативного простору, який буде зразком якісно нових стосунків «учитель-учень»;
* Створити умови для формування, виявлення та поширення кращого педагогічного досвіду вчителів школи, розвитку іміджологічнох культури, зростання мотивації до постійного самовдосконалення та самореалізації.
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: професійна діяльність педагогів.
ПРЕДМЕТ ПЕРЕТВОРЕННЯ: зміст, умови та напрями формування професійних компетенцій педагогічних працівників.
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ:
* Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу
* Формування методичної культури педагогічних працівників
* Дослідно-експертна діяльність
* Аналітико-моніторингова діяльність
УМОВИ ПЕРЕХОДУ ШКОЛИ В РЕЖИМ РОЗВИТКУ
* Впровадження інноваційних технологій управління з метою зміни управлінських відносин.
* Створення освітніх програм розвитку, нових критеріїв ефективності навчання та виховання.
* Формування інформаційної культури педагогів.
* Підготовка кадрів, здатних до проектування розвитку власної педагогічної діяльності та успішної реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня.
РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА МОЖЛИВОСТІ.
* Наявність власної нормативної бази (Статут школи, Концепція розвитку закладу, Програма впровадження профільної освіти в школі, перспективний та річний плани роботи тощо.)
* Наявність необхідного науково-методичного, інформаційного, навчального та матеріально-технічного забезпечення.
* Досвід реалізації шкільних інноваційних управлінських проектів.
* Досвід участі у Всеукраїнських та міжнародних освітньо-культурних та громадських проектах.
* Наявність досвідчених професійно компетентних навчальних і управлінських кадрів.
* Досвід використання інформаційно-комунікаційних та проектних технологій у сфері навчання, виховання та управління.
ПРОГНАЗОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
* Підвищення професійного рівня педагогів та збільшення кількості творчих вчителів-новаторів.
* Напрацювання рекомендацій та поширення досвіду з проблеми формування власного вектору професійного розвитку вчителя.
* Програми і практичні розробки формування порт фоліо вчителя за рівнями(вчитель-початківець,вчитель-практик,вчитель-новатор) та предметними напрямами (порт фоліо вчителя початкових класів,порт фоліо вчителя математики, вчителя іноземних мов тощо).
* Функціонування електронних портфоліо вчителів на сайті школи.
* Перехід взаємодії учасників освітнього процесу з режиму функціонування в режим розвитку.
* Створення здорового мікроклімату в школі,сприятливих умов для навчання і виховання,співпраці вчителя і учнів.
* Підвищення якості та ефективності навчально-виховного процесу в закладі.
* Збільшення результативності участі учнів школи у Всеукраїнських олімпіадах з базових дисциплін,науково-дослідницьких та творчих конкурсах районного,обласного,національного та міжнародного рівнів.
* Підготовка конкурентоспроможних та соціально-адаптивних випускників,здатних до постійного самовдосконалення та саморозвитку.
* Підвищення рейтингу школи серед закладів району та міста.
Репрезентація досвіду:
Досвід схвалено на засіданні методичної ради ЗНВК № 77 й рекомендовано керівникам шкільних методичних об’єднань до впровадження за умов їх фахової, професійної компетенції з означеної проблеми.
Богатченко Галина Василівна, 
