Провідна педагогічна ідея досвіду: є визначення перспектив розвитку навчального закладу на засадах соціально-педагогічного та соціально-психологічного підходів.
Обґрунтування актуальності та перспективності педагогічного досвіду обумовлено тим, що з кожним роком зростає конкуренція між загальноосвітніми закладами.
Необхідність формування іміджу освітньої установи визначається: складною демографічною ситуацією в системі загальної середньої освіти; диференціацією та варіативністю освітньої системи; складністю вибору напрямів і перспектив самовизначення школярів; численними запитами соціальної практики; потребою освітньої й управлінської практики у формуванні уявлень про школу; наявністю досвіду роботи освітніх установ у даній галузі.
Керівники загальноосвітніх закладів змушені замислитися над тим, у чому перевага їх закладу освіти над іншими. Більшість із них приділяють увагу сприятливому соціокультурному середовищу в школі, комфортним умовам навчання, доцільному соціальному партнерству.
Створення позитивного іміджу підвищує ефективність діяльності навчального закладу, дає можливість більш повно задовольнити потреби учнів, педагогів. Водночас, як свідчить практика, керівники навчально-виховних комплексів психологічно не готові до вибору оптимальних шляхів формування позитивного іміджу навчального закладу, ефективної презентації напрацьованих освітніх інновацій.
Науково-теоретична база досвіду: В останні роки багато говорять про унікальність навчального закладу, особливості його життєдіяльності. Частково це вирішується через розробку та документальне оформлення концепцій освітньої установи, освітніх програм і програм розвитку закладу освіти. Однак вони необхідна, але не достатня умова формування зовнішнього інформаційного поля школи як відкритої соціально-педагогічної системи для потенційних замовників і споживачів освітніх послуг. У зв'язку з цим з'являється необхідність розробки оригінальних, індивідуалізованих інформаційних документів для кожного освітнього навчального закладу.
У зв'язку з цим необхідність формування іміджу освітньої установи визначається: складною демографічною ситуацією в системі загальної середньої освіти; диференціацією та варіативністю системи загальної середньої освіти; складністю вибору напрямів і практики; потребою освітньої й управлінської практики у формуванні уявлень про школу; наявністю досвіду роботи освітніх установ у даній галузі.
Цілеспрямовано створюваний імідж освітньої установи являє собою не набір випадкових компонентів, а струнку систему взаємозалежних якостей, інтегративну сукупність характеристик.
Стисла анотація досвіду: Формування позитивного іміджу сучасного навчального закладу відноситься до галузі управління освітніми установами і, як будь-яке управлінське нововведення, містить мотиваційно-цільовий, змістовний і технологічний компоненти.
Мотиваційно-цільовий компонент включає вивчення потреб усіх суб'єктів педагогічної практики у формуванні іміджу закладу освіти, як усередині, так і за її межами; психологічну готовність керівних кадрів до процесу формування іміджу закладу освіти; формування мети та завдань даного управлінського нововведення, результатів його впровадження.
Змістовний компонент розкриває сутність поняття «імідж закладу освіти», структурні елементи та особливості певного оформлення презентаційних заходів.
Технологічний компонент припускає послідовність реалізації формування іміджу начального закладу, яка має дві складові: інформаційну та технологічну.
Мета процесу формування позитивного іміджу сучасного навчального закладу - сформувати імідж сучасного навчального закладу як відкритої соціально-педагогічної системи.
Основні наукові ідеї: діяльнісний, соціально-педагогічний, соціально-психологічний та системний підходи у процесі розробки заходів з формування позитивного іміджу сучасного навчального закладу.
У процесі формування позитивного іміджу навчального закладу висвітлено наступні аспекти проблеми:
- визначено освітню структуру навчально-виховного комплексу, яка включає всі особливості змісту освіти - оригінальні предмети, навчальні курси, факультативи, гуртки, секції тощо, новизну освітніх послуг, які пропонує заклад освіти, їх конкурентноздатність;
- проаналізовано освітній простір закладу, встановлено науково-практичні зв'язки школи для продовження професійного самовизначення випускників;
- узагальнено традиції колективу навчально-виховного комплексу (свята, олімпіади, конкурси, змагання), результати, досягнення в діяльності навчального закладу (призові місця, перемоги на конкурсах, конференціях, олімпіадах; особливості соціальної адаптації учнів до умов навчання; вступ до вищих навчальних закладів);
- визначено перспективи розвитку навчального закладу, обґрунтовано вартість освітніх і додаткових послуг.
За інноваційним потенціалом досвід є комбінаторним, що передбачає оригінальне поєднання традиційних психолого-педагогічних технологій й методів освітнього маркетингу.
Результативність впровадження досвіду:
проаналізовано формування зовнішнього інформаційного середовища навчально-виховного комплексу як відкритої соціально-педагогічної системи для потенційних замовників і споживачів освітніх послуг;
- розроблено алгоритм документального оформлення концепції навчально-виховного комплексу, освітніх програм і програм розвитку закладу;
- здійснено презентацію впровадження та використання педагогічних нововведень (презентація інноваційних процесів може виступати як характеристика життєдіяльності навчального закладу та, при порівняльному аналізі, як перевага даного закладу перед іншими).
Репрезентація досвіду: досвід схвалено на засіданні кафедри менеджменту освіти та психології КЗ «ЗОІППО» ЗОР (протокол №3 від 18.03.2013 р.) і рекомендовано до впровадження в закладах освіти області. Даний матеріал увійшов до збірки антологій перспективного педагогічного досвіду закладів освіти Запорізької області «Здобутки освітян Запорізького регіону» (Запоріжжя, видавництво «Акцент», 2013)
