Провідною педагогічною ідеєю досвіду є практична спрямованість розвитку мовлення молодших школярів. Ідея орієнтує учнів на успіх, що дає можливість розвивати мовлення в системі, орієнтувати їх на мету навчальної діяльності, виявляти систему учнівського самоконтроля і самооцінки. Замість простої передачі знань, умінь і навичок від вчителя до учня, постає формування вмінь учня самостійно ставити навчальну мету, проектувати шляхи її реалізації, впроваджувати навіть деякі форми і засоби логопедії. Сучасні підходи до розвитку мовленнєвої компетентності учнів з вадами мовлення створюють реальні можливості для реалізації мети сучасного уроку, тому що вони відповідають рівню розвитку дитини.
Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду
Упродовж останнього десятиріччя в центрі уваги є розвиток усного і писемного мовлення у дітей з вадами мови, яких з кожним роком стає все більше і більше. Мовленнєва компетентність виявляється в умінні молодших школярів використовувати мовні засоби для побудови діалогічних і монологічних зв’язних висловлювань.Формування усного і писемного мовлення здійснюється на всіх уроках початкової ланки. Важливе місце в цьому процесі належить урокам української мови, основною метою яких є застосування набутих на уроках мови знань та вмінь для побудови зв’язних висловлювань.
Багато першокласників приходять до школи з порушеннями мови і мовлення. Причинами мовленнєвих проблем учнів є їх недостатній мовленнєвий розвиток, і як наслідок - порушення писемного і усного мовлення. Причини визначаються у логопедичних проблемах: фонетичні порушення мови, фонематичні порушення мови, мізерність словникового запасу, дисграфія.
Програма до мовлення ставить високі вимоги, і дитина з недостатнім мовленнєвим розвитком, потрапляє у складне становище. Виникають труднощі в процесі оволодіння навичками читання і письма, з’являються стійкі специфічні помилки.
Подолання мовленнєвих порушень у сучасній школі, на сучасному уроці припускає відмову від привілей репродуктивних методик і впровадження методик творчої діяльності. Діти з нормою мовлення засвоюють програмний матеріал, необхідний словниковий запас, оволодівають граматичними формами, набувають готовність до оволодіння звуковим і морфемним аналізом слів.
Науково-теоретична база досвіду
Питання мовленнєвого розвитку школярів із загальним недорозвиненням мовлення висвітлені у дослідженнях Л.С. Вавіної, О.М. Гопіченко, Е.А. Данілавічуте, О.Л. Жильцової. У працях цих дослідників звертається увага на недоліки у сприйманні та породженні мовленнєвих висловлювань.
Як зазначають В.В. Кондратенко, О.М. Легкий, у процесі корекційного навчання із застосуванням нових технологій навчання спостерігається значний інтерес та підвищення рівня мотивації учнів. Зокрема зазначається, що використання корекційного потенціалу програмних засобів, створює сприятливі умови для активізації пізнавальної діяльності школярів, розвитку їхнього мовлення.
Одним з найбільш перспективних шляхів досягнення мети є формування загальнонавчальних умінь, що знаходять своє відображення в сучасній концепції розвитку універсальних навчальних дій (УНД). «Програма особистісного розвитку і формування універсальних навчальних дій у тих, хто навчається на ступені початкової освіти», розроблена колективом російських авторів: А.А. Вахрушев, А.В. Горячев, Д.Д. Данилов. УНД- це узагальнені дії, що забезпечують уміння вчитись, тобто здатність суб’єкта до саморозвитку і самовдосконалення шляхом свідомого і активного присвоєння нового соціального досвіду.
Стисла анотація досвіду
В досліді роботи визначено мету роботи: розвивати усне і писемне мовлення шляхом використання сучасних прийомів і форм навчання, подолання педагогічних стереотипів, орієнтуватися в інформаційному просторі, застосовувати знання на практиці.
Визначено, що щоб досягти мети потрібно знати, як можливо її реалізувати. Вирішення проблеми слід почати у першому класі з діагностики логопеда (початок вересня).Далі логопед складає характеристику дітей з логопедичними проблемами, а потім вчитель аналізує свій методичний багаж та особисті ресурси:
-для того, щоб ефективно вирішувати мовленнєві проблеми, потрібно подивитися на ресурси кожного предмета, тобто зробити аналіз розвиваючих ресурсів предмета і уроку;
-щоб допомогти дітям з вадами усного і писемного мовлення, потрібно чесно і самокритично проаналізувати свої професійні можливості, тобто оцінити себе як фахівця і відповісти, які додаткові знання і професійні вміння необхідно освоїти.
Однак, для успішного вирішення проблеми одного тільки аналізу власної педагогічної діяльності недостатньо. Час змінився, тому акцент треба робити на вихованні особистості, людини, відкритої для нового досвіду, готового вчитися і розвиватися все своє життя.
Результативності в роботі з такими учнями можна досягти, якщо розподілити роботу на три частини:
1 частина - усне мовлення;
2 частина - писемне мовлення;
3 частина - розвиток мовлення + художні засоби.
Працюючи над темою використовувала прийоми = дидиктичні + спеціальні.
Зараз я навчаю і корегую мовлення з використанням методів, які організовують діяльність дитини, «запускають» його активність і усвідомленість.
Педагогічні технології
- Ігрові
- Проектні
- Діалогічні
- Тренінгові
- Інтерактивні
+ Проблемне навчання
+ Діяльнісне навчання
+ УНД
Педагогічні інструменти у творчій майстерні
- Цікаві завдання
- Робота з індивідуальними картками
- Вибір тем і планування уроків з розвитку мовлення
- Творчі завдання
- Ігри
- Індивідуальні заняття на ком’ютері
- Інсценізація діалогів
- «Мікрофон»
- «Авторське крісло»
- Робота в групах
Роботу над проблемною темою: « Сучасні підходи до розвитку мовленнєвої компетентності учнів з вадами мовлення» можна уявити у вигляді колеса, яке постійно рухається і в якому працюють усі частини. Специфіка вивчення предмета виражається насамперед через властиві для нього прийоми, різне співвідношення цих прийомів у системі методів. Тому сьогодні посилилася увага дослідників до спеціальних прийомів вивчення предмета як фактора спеціалізації методу та одного з важливих понять у концепції методів навчання. Методи взаємодіють між собою, але не можуть бути частиною один одного, а прийоми, взаємодіючи, поєднуються в різних варіантах можуть входити як складовий компонент до різних методів.
Результативність впровадження досвіду
Всі різновиди роботи, використані у педагогічній діяльності сприяли збагаченню словникового запасу учнів, сформували у дітей мовне чуття, розвили мовленнєві уміння,правильно вимовляти слова, складати презентації, практично не залишилось помилок у словотворі, володіють певним запасом уявлень і понять про навколишній світ, мають достатній рівень пізнавальної активності, у дітей виявляється готовність до рішення пізнавальних і проблемних завдань.
Репрезентація досвіду
Досвід роботи з теми: «Сучасні підходи до розвитку мовленнєвої компетентності учнів з вадами мовлення» було представлено:
- на Обласній педагогічній виставці «Освіта Запорізького краю – 2013»;
- на районому конкурсі «Вчитель року - 2014» - ІVмісце.
Проблемна тема рекомендована до використання в початкових класах загальноосвітніх закладів.
