Перехід до особистісно-орієнтованої моделі навчання і виховання спрямував на пошук нових шляхів і засобів, які б забезпечили повноцінний розвиток здібностей, потреб та інтересів учнів в усіх сферах їхньої діяльності. Педагог стає на позицію кожного учня, щоб відстежувати хід його міркувань зрозуміти логіку суджень, знаходить такі виходи з мінливої навчальної ситуації, при яких кожен учень відчуває свій успіх і стає переможцем.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
У "Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті" визначена головна мета освіти – створити умови для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України. Пріоритетами державної політики в розвитку освіти є особистісна орієнтація освіти, формування національних та загальнолюдських цінностей, створення рівних можливостей для здобуття якісної освіти.
Основним освітнім орієнтиром виступає повага до особи, сприяння розвитку та збагаченню її духовно-творчого потенціалу, складовими якого є природні задатки та набуті в процесі соціалізації знання та вміння, вольові передумови до активної діяльності. Творчий потенціал особистості розглядається сьогодні вченими як складна, нелінійна, відкрита й самоорганізована система, яка визначає гуманістичну спрямованість світосприйняття, дій і вчинків, високу адаптивність, здатність до творчої самореалізації і духовного саморозвитку в просторі соціального й професійного життя. З огляду на такий зміст творчого потенціалу особистості в сучасних умовах, саме ціннісно опосередкований творчий потенціал має стати головним об’єктом уваги в процесі розвитку особи.
Науково-теоретична база досвіду:
В досвіді роботи узагальнено теоретичні підходи та методичні розробки з проблем розвитку творчих здібностей, творчого і нестандартного мислення, спираючись на науково-дослідницьку діяльність вчених та психологів і методичні розробки вчителів-новаторів. Методичне підґрунтя досвіду спирається на цілеспрямоване і систематичне використання перспективного досвіду О. Савченка, В. Сухомлинського, В. Дружиніної, Л. Виготського, О. Митника, О. Саган.
Стисла анотація досвіду:
За інноваційним потенціалом досвід пов'язаний із систематизацією, удосконаленням та раціоналізацією вже відомих методик та ідей, а також із створенням орієнтовного планування системи уроків авторського курсу "Крок до творчості".
Технологія досвіду полягає в:
використанні методів та прийомів, спрямованих на розвиток критичного мислення;
диференційованому підході до організації навчального процесу відповідно до вікових особливостей дітей;
створенні атмосфери співпраці, взаємодії;
наданні кожному з учнів оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширенні можливостей самовизначення;
використанні методів інтерактивного навчання.
З метою психолого-педагогічної діагностики дитини сьогодні використовують чимало методів і прийомів. Вчитель взяв до практичного застосування деякі з них. Ті, які відповідають напрямку діяльності і дають змогу об'єктивно оцінити креативність або творче мислення учнів.
Для розвитку творчої уяви використовуються наступні завдання:
Складання творів-мініатюр за опорними словами і словосполученнями .
Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі.
Придумування казок і віршів .
Домальовування незакінченого зображення .
Скількирізних предметів можна домалювати з цією фігурою?
Скількирізних дій можна виконати з відомим предметом?
Що ми не бачимо? Пропонується висловити припущення щодо зображення на тій частині картини, яка закрита папером. Потім відповіді зіставляються зі змістом картини.
Словесне малювання.
Припущення щодо використання невідомого об'єкта та ін.
Критичне мислення - це не тільки здатність помічати помилки та недоліки у чужій роботі, але й більш широкі здібності: аналізувати, виявляти позитивне і негативне. Ключові елементи критичного мислення - це знання, вміння, цінності, відношення. У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями і навичками, особистий досвіт культури поведінки в соціальному та природному оточенні співпраці у різних видах діяльності.
Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати творче і критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити ''відкриття'' формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчають співробітництву.
Результативність впровадження досвіду (за показниками вступного і кінцевого моніторингів)
Розширюються пізнавальні можливості учня ( здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел).
Залучення учнів до участі в олімпіадах та інтерактивних конкурсах.
Готовність для подолання будь-яких перешкод у навчанні.
Учитель легко може проконтролювати рівень засвоєння знань учнів.
Учитель має змогу розкритись як організатор, консультант.
Партнерство між учителем і учнями.
Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їх інтерес до самостійного отримання знань.
Підвищення особистісної ролі вчителя - він виступає лідером.
Стійка динаміка якості знань учнів.
Репрезентація досвіду:
Досвід роботи представлено на:
Всеукраїнському конкурсі проектів використання персональних комп’ютерів учнів в умовах навчального середовища « 1 учень – 1 комп’ютер» ( 2009);
районному конкурсі методичних розробок з історії культури Запорізького краю ( 2010).
Публікація за результатами участі у конкурсі газети «Миг» ( березень 2007 р.) Виставка малюнків «Моя матуся».
Розробка уроку позакласного читання для 4 класу в журналі « Відкритий урок, технології, досвід» ( № 1/ 2013( січень). Тема «Види казок. Складання казки за опорною схемою»;
газета « Горожанин – информ» ( № 15 (203), 18 квітня 2013). Стаття « Затишна оселя для першокласників».
Навчання— це праця, і праця нелегка, вона потребує багато часу, наполегливості та терпіння вчителя. Дякую Вам, Марино Федорівно, за навчання онуки Аліни!
