Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: Злиття різних видів діяльності, їх узгодження, аби викликати та підтримати творчу реакцію дитини, активізувати її пізнавальні можливості, досягти органічного поєднання логіко-понятійного та емоційно-образного компонентів у процесі пізнання.
На перспективу: укладаю зошит з української мови «Українська мова – легко і доступно» 4 клас.
Науково – теоретична база досвіду:
Мета сучасної школи полягає в тому, щоб виховувати дитину, яка вміє самостійно та творчо працювати і жити. Основна засада мого досвіду ґрунтується на загальну орієнтацію навчальної роботи – скерованість на розвиток особистості. Це означає, що центром педагогічних проблематик є не школа як навчальний заклад, не навчальні програми і навіть не вчитель, а учень. Система навчальної та виховної роботи спрямовується на те, щоб виявити буттєвий потенціал особистості учня, створити сприятливі умови для його розгортання в школі та подальшому самостійному житті.
Особливо виразно можна побачити продуктивність застосування фразеологізмів молодшими школярами в мовленнєвої діяльності, яка в умовах початкового навчання відграє провідну роль на всіх без винятку уроках, однак найвиразніше виявляється на заняттях з рідної мови і читання.
Володіння фразеологічним мінімумом забезпечує нормальне спілкування українською мовою, знання та розуміння творів художньої літератури, які вивчаються. Оскільки програмою вивчення фразеологічного матеріалу у початковій школі не передбачається, то й фразеологічний мінімум залишається не визначеним. Взяти за основу цього мінімуму я пропоную фразеологічні одиниці, з якими учні будуть зустрічатися протягом навчального року на сторінках підручників. Аналіз чинних підручників з української мови та читання для початкових класів дав можливість виділити усі фразеологічні одиниці, які слід вважати фразеологічним мінімумом для певного класу. На відображеному матеріалі побудовано систему вправ для розвитку пізнавальних інтересів.
Технологія діяльності вчителя:
Розвиток комунікативно необхідних умінь і навичок забезпечується ефективними способами реалізації у навчальному процесі принципу диференціації мовних явищ і створює передумови для створення та запровадження у практику викладання системи фразеологічної роботи, яка забезпечує вивчення і засвоєння мовних одиниць та фактів у єдності їх смислових значень, морфологічної будови, синтаксичної ролі у реченні, стилістичної функції.
Беручи до уваги специфіку початкової школи щодо вивчення фразеологічних одиниць, а також характер фразеологічних вмінь і навичок, я виділяю умовно два комплекси вправ.
Перший комплекс вправ має на меті формувати навички сприйняття фразеологічних одиниць при аудіюванні та читанні. Сприйняття фразеологічних одиниць у процесі читання і аудіювання являє собою складну дію, яка передбачає не тільки сприймання, але і розуміння почутого чи прочитаного. Даний комплекс включає такі різновиди вправ:
– пояснення значення підкреслених словосполучень;
– запам’ятовування і вживання фразеологізму як одного слова;
– заміна виділених словосполучень близькими за значенням (користуючись довідкою);
– заповнення пропусків відповідними словосполученнями;
– знаходження відмінностей у значеннях підкреслених словосполучень;
– вживання словосполучень як фразеологізмів, і як вільних;
– знаходження відмінностей у близьких за структурою фразеологізмах (тримати себе – тримати себе в руках);
– знаходження у тексті фразеологічних одиниць;
– вправи з використанням фразеологічних словників.
Призначення другого комплексу – формування навичок вживання фразеологічних одиниць в усному і писемному мовленні, навичок ситуативно – спрямованого вживання фразеологічних одиниць.
Як показує експериментальне дослідження, основні труднощі розуміння і вживання фразеологічних одиниць носять семантичний характер. Виходячи з характеру труднощів та спрямованості (спрямована на формування пізнавального інтересу учнів), пропоную системи вправ, які включають такі типи:
– вправи на знаходження фразеологізмів у тексті та розрізнення фразеологічних словосполучень від вільних;
– вправи на визначення лексичного значення фразеологічних одиниць;
– вправи на підбір синонімів та антонімів до поданих фразеологізмів;
– вправи на визначення джерела походження фразеологізмів;
– вправи на використання тлумачних та фразеологічних словників;
– ігри;
– вправи у формі тестових завдань;
– вправи на вживання фразеологічних одиниць у мовленні молодших школярів.
Авторська технологія проведення практичних занять є наступною:
Вищезазначене дозволило укласти методичні рекомендації для роботи із фразеології у початкових класах:
1. Формування комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не є самоціллю і повинно бути спрямоване на розвиток усного та писемного мовлення учнів.
2. Робота над фразеологізмами має здійснюватись, починаючи з 1-го класу на всіх етапах філологічної освіти.
3. Проведення системної фразеологічної роботи необхідно здійснювати з урахуванням принципів наочності та доступності викладеного матеріалу для дітей кожної вікової групи.
4. Процес збагачення фразеологічним матеріалом повинен будуватися на основі приблизного фразеологічного мінімуму, який потрібно укладати з урахуванням наступних критеріїв: комунікативної цінності і семантико-тематичної обумовленості.
Про результативність:
На мою думку, проведене дослідження дозволило:
– проаналізувати стан фразеологічної роботи на уроках української мови в початковій школі;
– виявити види вправ, які пропонуються в навчальній літературі для засвоєння фразеології української мови;
– визначити вміння і навички, якими повинні оволодіти учні початкової школи під час вивчення фразеології;
– описати фразеологічний мінімум для вивчення учнями початкових класів, за основу якого пропоную брати ті фразеологічні одиниці, які трапляються учням на сторінках шкільних підручників;
– визначити ефективність вправ, поданих у підручниках, щодо рівня знань, умінь і навичок учнів з фразеології;
– розробити систему вправ, яка б сприяла розвитку пізнавального інтересу учнів, а також була спрямована на формування фразеологічних вмінь та навичок;
– перевірити ефективність запропонованої системи вправ.
У теорії і практиці навчання рідної мови проблема збагачення мовленням учнів лексичними та фразеологічними одиницями, на змісті яких формується і удосконалюється пізнавальний інтерес молодших школярів, займає значне місце. Необхідність її розробки та рішення обґрунтована у працях українських, російських та зарубіжних методистів, мовознавців, педагогів, психологів. Однак розвиток пізнавального інтересу шляхом збагачення словникового запасу учнів фразеологізмами, формування в них комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не були до цього часу предметом спеціальних досліджень і докладно не розглядались у психолого-педагогічній та методичній літературі. Володіння фразеологічним мінімумом забезпечує нормальне спілкування українською мовою, знання та розуміння творів художньої літератури, які вивчаються. Злиття різних видів діяльності, їх узгодженості, аби викликати та підтримати творчу реакцію дитини, активізувати її пізнавальні можливості, досягти органічного поєднання логіко-понятійного та емоційно-образного компонентів у процесі пізнання.
Відсутність науково обґрунтованих даних про удосконалення пізнавального інтересу шляхом збагачення образного мовлення учнів фразеологізмами, формування фразеологічних умінь та навичок негативно впливає на практику навчання українській мові у загальноосвітній початковій, а згодом середній школі.
Правильно організована фразеологічна робота на уроках рідної мови та читання забезпечить міцніше засвоєння учнями фразеології мови та оволодіння навичками роботи з фразеологічним матеріалом, як основою розвитку пізнавального інтересу до вивчення мови.
Репрезентація досвіду: публікація у інтернет - виданні електронному журналі «НАВЧАЄМО РАЗОМ!» № 4 від 2012р. від Всеукраїнського Порталу «Початкове навчання» «Комплекс вправ для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами» http://www.nachalka.com.ua 
