Ознайомлення учнів з функціями, природою усного і писемного мовлення, умовами його сприймання і породження створює підґрунтя для більш успішного формування комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок, а також впливає на інтелектуальний, естетичний і моральний розвиток особистості.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
Опанування мови – необхідна умова формування соціально-активної особистості. Освітня галузь " Мови і літератури " передбачає опанування молодшими школярами української мови як засобу спілкування і пізнання, прилучення до скарбниць духовності і культури, літературних надбань українського народу і народів світу, виховання, патріотизму, національної самосвідомості.
Усне і писемне спілкування значною мірою визначають: хід мисленнєвого процесу, характер міжособистісного спілкування, добір елементів мовного коду в конкретній мовленнєвій ситуації. Важливого значення набувають знання школярів про елементарні ознаки усної і писемної форм мислення.
Науково-теоретична база досвіду:
Аналіз лінгво-дидактичної літератури свідчить, що проблема формування культури усного і писемного мовлення школярів на сучасному етапі є надзвичайно актуальною. Вчені О.М.Біляєв, Л.О.Варзацька, М.С.Вашуленко, І.П.Гудзик, Т.К.Донченко, С.О.Караман, В.Я.Мельничайко, М.І.Пентилюк, О.Я.Савченко, М.В.Сокирко, О.Н.Хорошковська, розробляючи шляхи оновлення змісту і структури системи мовної освіти, вважають, що вся робота з розвитку зв’язного мовлення має спиратися на понятійні знання учнів (лінгвістичні і мовленнєвознавчі), екстралінгвістичні (мета й умови спілкування, підпорядкованість їм мовних засобів) і операційні (правила і способи побудови тексту).
Стисла анотація досвіду:
За інноваційним потенціалом досвід – модифікаційний.
В роботі «Розвиток мовленнєвої діяльності в усній та писемній мові» розкриті шляхи розвитку усного мовлення школярів, які вчитель використовує у своїй діяльності, розглянуто різноманітні методи (спостереження, аналогії, словесні - бесіда, розповідь, міркування), використання яких сприяє підвищенню результативності навчання учнів. У роботі запропоновано дидактичне та методичне забезпечення розвитку мовленнєвої діяльності учнів початкових класів, використано методику мовленнєвого розвитку, що передбачає роботу над словом, словосполученням, реченням, побудовою зв'язних висловлень, а саме: розповіді, опису, міркування. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мовленнєвих навичок (високий, достатній, середній, початковий). Робота з формування мовленнєвої діяльності спрямована на формування мовленнєвої компетенції особистості учня.
Результативність впровадження досвіду:
Учні навчилися додержуватися правил усного і писемного спілкування, використовувати інтонацію відповідно інтонаційній спрямованості речень, міміку, жести з метою змістовнішого , емоційнішого оформлення своїх думок, поповнювати свій словниковий запас. Спостереження, аналіз, продукування текстів різних стилів розвинули уявлення учнів про такі найважливіші функції мови, як пізнавально – репрезентативну, інформаційно – вольову, дидактичну, естетичну, пізнавально – контактну.
Репрезентація досвіду: навчальний заклад. Форми репрезентації: МО початкових класів № 69- січень 2012 рік, виступ на курсах підвищення кваліфікації за темою «Розвиток мовленнєвої діяльності в усній і писемній мові» - серпень 2012 р.
