Провідна педагогічна ідея досвіду:
Нині цілі системи освіти відображають не тільки інтереси суспільства, а й інтереси кожного суб'єкта навчання. В останні роки в педагогіці провідною є ідея щодо формування в підростаючого покоління готовності до саморозвитку, що забезпечує інтеграцію особистості в національну і світову культуру.
Реалізація цієї мети вимагає виконання цілого комплексу завдань, серед яких основними є:
- формування мислення через навчання діяльності, а саме: вмінню адаптуватися всередині певної системи щодо прийнятих у ній норм, свідомо будувати свою діяльність по досягненню мети та оцінювати власну діяльність та її результати;
- формування системи цінностей та її проявів в особистісних якостях;
- формування картини світу, яка відповідає сучасному рівню знань.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
В житті нам доводиться приймати різні рішення: економічні, соціальні, політичні, екологічні тощо. Тому сучасна освіта повинна забезпечувати вміння швидко орієнтуватися в потоці інформації, що стрімко зростає, знаходити необхідну та вміти осмислити нову інформацію і застосовувати її. Отримана інформація використовується для створення наших внутрішніх структур знань. Кожна людина вибудовує структури знань, які пов'язують нові ідеї з уже відомими, і таким чином створюються нові знання, тому це особисте явище і до певної міри унікальне. Очевидним є взаємозв'язок знань і рівня розвитку мис¬лення, що в свою чергу визначають інтелект людини. Л. Виготський найкращим показником інтелекту вважав те, як люди засвоюють нове, а не рівень знань, який вони набули до певного часу. У народі інтелект характеризують такими якостями, як розсудливість, широта поглядів. Тож формування і розвиток інтелекту потребує серйозної роботи над розвитком мислення.
Науково-теоретична база досвіду:
У теоретичній науковій думці на проблему формування та розвитку критичного мислення мали великий вплив положення Л.С. Виготського про зону найближчого розвитку, який зазначав, що навчання будується не тільки на завершених фазах розвитку, але, перш за все, і на тих психічних функціях, які ще не дозріли, і рухає вперед їх формування, а також ідеї розвивального навчання Д.Б Ельконіна та В.В. Давидова.
Останнім часом дедалі частіше говорять про критичне мислення. Отже, вчителеві необхідно знати визначення означеного поняття, методичні умови і засоби розвитку.
Психологи пропонують різні визначення цього по¬няття. Критичне мислення — це використання когнітивних технік або стратегій, які збільшують ймовірність одержати бажаний кінцевий результат. Це такий тип мислення, що характеризується контрольованістю, обґрунтованістю і цілеспрямованістю. Для критичного мислення властива побудова логічних умовиводів; прийняття обґрунтованих рішень стосовно того, відхилити певне судження чи пого¬дитися з ним.
Окремі аспекти розвитку критичного мислення в учнів висвітлювалися у роботах С.І.Весклера, А.С. Байрамова, А.І. Липкіної, Л.А. Рибак, В.М. Синельникова.
Стисла анотація досвіду:
Основна ідея, закладена в принцип діяльності, була сформульована О.М. Леонтьєвим і П.Я. Гальперіним в 1964 році в статті «Теорія засвоєння знань і програмоване навчання». На їхню думку, від «організатора навчання, перш за все, потрібне керування навчальними діями учнів у процесі їх виконання, безперервно санкціонуючи і коригуючи їх на основі порівняння з заданою програмою». У наведеній тезі сфокусовані всі основні ідеї діяльнісного підходу.
Використана технологія відображає ідею О.М. Леонтьєва про зміну суб'єкта діяльності в процесі навчання, то є положення про те, що основним механізмом реалізації цілей і завдань розвивального навчання є включення дитини в навчально-пізнавальну діяльність.
В роботі розглянуто теоретичні аспекти розвитку критичного мислення,особливості мислення молодших школярів, основні методи роботи з розвитку КМ, наведено приклади, розглянуто структуру уроку критичного мислення,розроблена система вправ з української мови.
Методичний аспект формування критичного мислення полягає в тому, що дана технологія являє собою систему стратегій, що поєднують прийоми навчальної роботи за видами навчальної діяльності.
Результативність впровадження досвіду:
Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено у навчальний процес систему вправ щодо формування критичного мислення учнів початкових класів. Ця система складає підґрунтя діяльності педагогів початкових класів та вчителів - предметників. Теоретичні узагальнення та методичні матеріали можуть використовуватись у процесі підготовки молодих вчителів початкових класів до роботи з формування критичного мислення молодших школярів. Розроблена та описана система педагогічних умов дозволяє технологізувати процес формування критичного мислення учнів початкових класів у широкому впровадженні.
Практичне застосування розроблених вправ та цілеспрямована робота щодо вдосконалення розвитку КМ в молодших школярів забезпечує такі позитивні зміни в учнів початкових класів: підвищується інтерес дітей до навчання, їх активність у вирішенні поставлених завдань; посилюється прагнення краще осмислити отриману інформацію, замість звичайного задоволення поверхневими поясненнями; відбуваються позитивні зміни у критичному ставленні до власної діяльності та прагнення критично оцінити інформацію, дії інших тощо; розвивається пошукова спрямованість мислення, зникає закомплексованість та боязнь зробити помилку; помітно знижується боязнь не погодитись з групою, некритичне слідування думкам інших; посилюються спроби уважно прислухатися до інших поглядів, спільно шукати інші шляхи вирішення навчальної проблеми тощо.
Репрезентація досвіду: розглянуто на методичному об’єднанні та апробовано вчителями початкової школи, стаття «Розвиток критичного мислення молодших школярів» надрукована в журналі «Початкова школа» № 6, 2011р.