Провідна педагогічна ідея досвіду є розробка автором власних методичних матеріалів: конспектів уроків з навчання грамоти, дидактичних вправ, діагностичних завдань, таблиць складів, схем, моделей, алгоритмів, які дозволяють реалізувати основну ідею розвивального навчання – формування предметної компетенції як загальної здібності, що сприяє учням у майбутньому самостійно оволодівати знаннями, формує у дитини вже в молодшому шкільному віці основи наукового мислення, стійкий інтерес до знань, цінності співпраці та інші важливі якості.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
З 1 вересня 2012/2013 навчального року початкова школа розпочала роботу за оновленим Держстандартом. Результати навчальних досягнень учнів початкових класів зумовили необхідність поновити зміст Державного стандарту початкової загальної освіти та удосконалити Базовий навчальний план початкової загальної освіти. Як зазначають у Міністерстві освіти і науки України, в процесі розроблення нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти було ретельно вивчено зарубіжний досвід та враховано кращі традиції вітчизняної освіти.
Розвивальне навчання є актуальною педагогічною темою на сьогоднішній день, обумовлено тим, що воно орієнтує дидактичний процес на потенційні можливості дитини та на їх реалізацію, а значить більш ефективно розвиває можливості учня.
Сьогодні в нашій країні відбуваються докорінні соціальні та економічні зміни. Тому постає проблема формування нової особистості. Особистості, яка мала б міцні знання та вміння, широкий кругозір, вміла б користуватися новітніми технологіями, здатна була б приймати нестандартні рішення. Такі завдання суспільство не зможе розв'язати без впровадження інноваційних педагогічних технологій.
Однією з таких інновацій є система розвивального навчання, яка пов'язана з іменами В.В. Давидова та Д.Б. Ельконіна. Вона дозволяє сформувати в дитини вже в молодшому шкільному віці основи наукового мислення, стійкий інтерес до знань, цінності співпраці та інші важливі якості особистості.
Науково-теоретична база досвіду
Уперше ще давньогрецькі філософи сформулювали деякі ідеї необхідності навчання учнів методам пізнання. Великий вплив на розвиток питань розумового виховання дитини мали праці Яна Амоса Коменського.
Значний вклад у розробку психологічних основ розвивального навчання належить дослідженням Л.С. Виготського, який обґрунтував ідею про те, що навчання, яке орієнтується на завершення циклу розвитку, не ефективне для загального розвитку дитини, воно не веде його за собою, а плететься у нього в хвості.
З українських педагогів вагомий внесок у розробку теоретичних основ і практику побудови української національної школи кінця 19 - початку 20 століть зробила Софія Федорівна Русова. Розумовому вихованню школярів С. Русова надавала першочергове значення, оскільки воно є основою для всебічного розвитку особистості, сприяє прогресу науки, техніки, культури.
Стисла анотація досвіду
Технологією передбачено розвиток дитини як суб'єкта навчальної діяльності, формування нового типу теоретичного мислення й оволодіння знаннями у формі понять.
Автор досвіду доводить, що предметний матеріал навчання грамоти дає змогу послідовно розгорнути роботу з формування в учнів навичок навчального співробітництва з учителем та однокласниками.
Навчання грамоти передбачає розгортання роботи з опанування загальних способів читання та письма, охоплює весь навчальний рік і складається з трьох етапів: добукварний період («Початкові уявлення про слово», «Звуковий аналіз»), букварний період («Формування дій читання та письма»), після букварний період («Удосконалення дій читання та письма»). У процесі навчання грамоти учні розв’язують завдання навчально-практичного типу.
Першим завданням, яке доводиться розв’язувати дітям, є визначення функції слова в мові (слова-назви та слова-помічники) та меж слова в потоці мовлення (спосіб розмежування слів: перед кожним словом можна вставити слово, яке розширює чи конкретизує зміст цього слова або висловлювання в цілому). Для вирішення цих завдань автор досвіду розробив дидактичні вправи, представлені в досвіді. Функції слів та їх зв'язок у висловлюванні (реченні) фіксуються в моделях (особливих графічних засобах).
Далі учні переходять до звукового аналізу слова. Особливими типами практичних завдань у процесі навчання грамоти в добукварний період є завдання, спрямовані на формування дій контролю, оцінки та моделювання в роботі з висловлюванням (речення) та звуковим аналізом слова. Наприклад, для формування дії контролю автор досвіду пропонує використовувати такі діагностичні завдання, як перевірка правильності побудови моделі слова або речення, вибір з-поміж кількох моделей тієї, що відповідає певному слову або реченню, вибір з-поміж кількох слів того, що відповідає поданій моделі тощо; для формування дії моделювання – завдання на складання моделей певного слова, що відображають різні його характеристики, на перетворення поданої моделі слова або речення в модель, що відповідає запропонованій, тощо.
Ґрунтовний звуковий аналіз стає підставою для переходу до наступного завдання – виділення співвідношень звукової оболонки слова і його буквеного позначення. Послідовність уведення букв, передбачена програмою дозволяє учням зробити висновок щодо певної закономірності позначення звуків буквами на письмі. Наслідком цього є свідоме виконання дітьми дій читання й письма за певними алгоритмами. При цьому в букварний період дія читання виступає дією контролю щодо дії письма. На цьому етапі доцільно користуватися складовими таблицями, які розроблені автором досвіду.
Результативність провадження досвіду полягає в тому, що учні 1х класів, які навчаються за системою розвивального навчання мають:
високу пізнавальну активність і стійкий пізнавальний інтерес;
спрямованість на пошук загального способу розв'язання широкого класу задач, а не спроби знайти результат вирішення кожної конкретної задачі;
здатність до аналізу і критичної оцінки власних дій і точки зору партнерів, що діють інакше;
ініціативність при зіткненні з новою задачею, яка проявляється в пошуку відсутньої інформації, в експериментальній перевірці власних гіпотез, в самостійній організації взаємодії з учителем та іншими учнями.
Ці здібності і складають предметну компетенцію учнів.
Репрезентація досвіду
Процес впровадження методичних розробок, представлених в досвіді відбувався під час різних форм педагогічної діяльності: на уроках, методичних семінарах, майстер-класах, засіданнях методичних об’єднань вчителів початкових класів, педагогічних звітах та педрадах.
