Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: стрімкі зміни в суспільстві вимагають від людини нових якостей. Перш за все, йде мова про здатність до творчого мислення, самостійності, прийняття рішень, ініціативності, мобільності, конструктивності, вміння вчитися тощо.
Природно, щоформування вищезазначених якостей покладається на освіту, а, в першу чергу, на початкову школу. Саме тут закладаються основи розвитку самостійної особистості, що мислить. Тому обрана вчителем тема «Формування природознавчої компетентності молодших школярів в умовах впровадження Державного стандарту початкової школи та формування загальнолюдських моральних цінностей на духовній спадщині В.О. Сухомлинського» є актуальною сьогодні.
В основі педагогічної праці Цюрюпи С.В. – постійне прагнення розвинути творчість своїх учнів. На заняттях з природознавства вчитель розвиває ціннісні орієнтації у ставленні до природи, створює атмосферу пошуку, відкриття, пробуджує інтерес до вивчення предмета, спрямовує учнів на формування відчуття своєї унікальності та неповторності, виховує почуття обов’язку, відповідального ставлення до навчальної праці, природи та людини.
Науково-теоретична база досвіду: аналіз першоджерел науковців минулого століття свідчить, що проблема розвитку креативного потенціалу знаходить відображення у працях А. С. Макаренка, С. Т. Шацького, В. О. Сухомлинського, І. Я. Лернера. Психологічні аспекти творчої активності досліджувалися Л. С. Виготським. В. А. Крутецьким, А. М. Матюшкіним, Б. М. Тепловим. У своїх дослідженнях В. Д. Богоявленська та С. Н. Бондаренко продемонстрували широкі можливості різних видів діяльності в розвитку творчої активності.
Сучасні науковці В.І. Андрєєв, Г. С. Альтшуллер, М. І. Махмутов, Т.В. Кудрявцев, А. М. Матюшкін, А. В. Хуторський акцентують увагу на визначенні засобів підвищення продуктивності креативної діяльності учнів шляхом створення проблемних ситуацій. О. Я. Савченко в своїх працях підкреслює важливість компетентнісного підходу як чинника модернізації змісту початкової освіти.Т. Г Гільберт та І.В.Грущинська розробили організаційно – методичні підходи до реалізації методу проектів.
Стисла анотація досвіду: Досвід «Формування природознавчої компетентності молодших школярів в умовах впровадження Державного стандарту початкової школи та формування загальнолюдських моральних цінностей на духовній спадщині В. О. Сухомлинського» базується на застосуванні форм, методів, прийомів педагогічної діяльності, які сприяють розвитку пізнавальних процесів та творчих здібностей учнів, удосконалюють мислення й образну пам’ять, виховують ініціативну, інтелектуальну творчу особистість шляхом формування позитивної мотивації та ситуації успіху, активізують навчальну діяльність учнів через використання інтерактивних методів навчання, підтримують прагнення до саморозвитку й удосконалення, виховують почуття обов’язку, відповідального ставлення до навчальної праці, природи та людини. Сутність досвіду полягає в результативності формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально – пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Педагог вміло організовує навчальну діяльність першокласників, використовуючи нестандартні форми проведення занять, інноваційні технології, прийоми рольової гри, диференціації та індивідуалізації в підході до учнів, використовує міжпредметні зв’язки та мультимедійну підтримку.
Вчитель майстерно веде дітей від простого досліду до серйозного проекту, спираючись в своїй роботі на результати моніторингових досліджень. Аналіз теоретичних і практичних матеріалів, представлених Цюрюпою С. В. показав, що за умов відповідної змістової, процесуальної і мотиваційної підготовки її учні цілком спроможні виконувати дослідницькі завдання. Подані матеріали свідчать, що дослідництво допомогло педагогу краще пізнати своїх учнів, розкрити їхню неповторність, різнобічність інтересів та уподобань. Вчитель створив посібник «Любій малечі про цікаві речі», який служить вчителю провідником при підготовці до уроку, допомагає учням згадати раніше отримані знання, в цікавій формі узнати нову інформацію, при цьому спостерігати, уявляти, розвивати мислення, працювати із задоволенням і в парі, і в групі, і самостійно та ще й отримувати насолоду від прекрасних творів Василя Сухомлинського. Обрані форми проведення занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.
Досвід показав, що першокласники, які працюють з цим посібником, мають кращі результатине тільки з природознавства, а і з читання, основ здоров’я.Підвищився якісний показник навчання, рівень розвитку психологічних процесів – відмінна успішність, швидке сприймання і засвоєння нового матеріалу.
Результативність впровадження досвіду: Підґрунтям навчально-пізнавального процесу є компетентнісно орієнтовані завдання із використанням сучасних освітніх технологій: розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології.
Наслідком роботи є:
- уміння дітей спостерігати, аналізувати, використовувати одержану інформацію в різних ситуаціях;
- володіння прийомами запам’ятовування; вміння відбирати необхідний інформаційний матеріал за певними критеріями;
- уміння учнів порівнювати у формі зіставлення і протиставлення як засіб відкриття нових властивостей;
- готувати висновки, поки що, за аналогією;
- виділяти головне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
- формування творчої особистості в атмосфері загального захоплення цікавою справою, стимулювання пізнавальних потреб.
Репрезентація досвіду: Запорізька загальноосвітня школа I-III ступенів №4 Запорізької міської ради Запорізької області, шкільне МО вчителів початкових класів (жовтень, 2013 року).
