Провідна педагогічна ідея полягає в тому, що школа ХХІ століття – школа самореалізації особистості, школа творчості.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
У «Концепції розвитку загальної середньої освіти» зазначено: освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвивальна культуро творча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до творчого розв’язання проблем, критичного мислення, вміння опрацьовувати різноманітну інформацію, прагнення змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
В стратегії модернізації змісту загальної освіти в Україні в якості орієнтира освіти зазначена спрямованість на розвиток ключових компетентностей учнів в умовах стрімких змін соціальної, інтелектуальної та технологічної сфер суспільства.
Наукова-теоретична база досвіду: проблематика компетентнісно - орієнтованої освіти є в наш час дуже актуальною. Її розробляють відомі міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку.
Проблема компетентнісного підходу в середній освіті в Україні набула ґрунтовного розв'язання. Ідеї її вирішення знайшли відображення в роботах видатних психологів і педагогів: Макаренко А.С., Сухомлинського В.О., Бондар С., Хуторського А., Шишова С., Якиманської , Подмазіна С., Родигіної І.В. та інших.
Стисла анотація досвіду: мета проекту – узагальнення і висвітлення результатів роботи з даної теми для подальшого використання і розповсюдження досвіду.
Поганий вчитель підносить істину, а хороший вчитель навчає, як її знаходити. А для цього хороший вчитель повинен сам володіти педагогічною компетентністю, тобто бути заповзятливим, відповідальним, комунікабельним, творчим, самостійним, готовим і здатним постійно вчитися новому в житті і на роботі.
Оскільки початкова школа є найвідповідальнішим періодом в житті кожної людини, в якому закладаються базові знання, головною метою нашої роботи є формування ключових компетентностей молодших школярів.
Тому актуальною задачею школи є формування конкурентоспроможного випускника, який може не тільки засвоювати і розвивати вміння і навички, а й використовувати їх у вирішенні різноманітних життєвих ситуаціях, тобто володіючого цілим рядом життєвих компетентностей, серед яких неможливо виділити пріоритетну.
Вирішення даної задачі неможливе без забезпечення необхідних умов, а саме:
> забезпечення кожного учня необхідним рівнем знань;
> відбір методів, засобів навчання і виховання в навчальному процесі;
> урізноманітнення форм роботи у відповідності до змісту навчального матеріалу;
> створення творчої атмосфери спілкування;
> взаємозбагачення особистості вчителя та учня.
Звернемо увагу на те, що в школі дитина навчається і існує (живе) в шкільному середовищі. Навчання хоч і важлива, але частина життя дитини, яка надає можливість засвоїти лише одну компетентність – учня. Реальне життя ставить перед дитиною купу проблем, і задача школи – змоделювати навчання так, щоб «мертві знання», отримані дитиною на уроці, були затребувані.
Виходячи з вище зазначеного, необхідно формувати ключові компетентності в різних сферах діяльності:
> самостійно-пізнавальної;
> суспільно-громадської;
> соціально-трудової;
> культурно-дозвіллєвої;
> побутової.
Так, з перших днів перебування в школі, для учнів складаються умови, в яких діти самостійно, через гру, обговорення ситуацій, оповідань, дискусій та вправ відкривають закономірності та особливості взаємовідносин, спілкування і поведінки в світі людей, а також розвивають важливі для цього якості та навички.
Формуючи ключові компетентності, вчителі
> створюють проблемні ситуації, навчають дітей їх розв’язувати;
> використовують інтерактивні методи навчання: «мозковий штурм», «мікрофон», «акваріум»;
> проводять екскурсії для вивчення історії країни та рідного міста: «Вулицями рідного міста», «Духовне життя Запоріжжя», «Історія Дніпрогесу», «Хортиця – колиска запорізького козацтва», «Підприємства рідного міста», «Петриківка», «Новомосковськ», «Кам’яна могила», «Асканія Нова»;
> організовують тематичні вечори, ділові та інтелектуальні ігри, круглі столи, дискусії: «Та земля мила, де мати народила», «Що я знаю про свою державу», «Рушник-оберіг дому», «Великодні дзвони», «Масляна», «Вечорниці», «Як не любити зими сніжно-білої…», «В гостях у книги», «Поле чудес», «Розумники і розумниці», «День здоров’я», «Веселі старти», «У світі професій»;
> проводять нестандарті та бібліотечні уроки: «Урок ХХІ століття», «В гості до Країни книг»;
> створюють і демонструють презентації: «Великодні дзвони», «В гостях у Торопижки», «Зимові свята українців», «Зима очима художників», «Вогонь на службі людини», «Дзвони Чорнобиля», «Права дитини», «Ніхто не забутий, ніщо не забуте», «Моя Україна», «Подорож містами України», «У світі професій», «Історія мого міста»;
> стимулюють пізнавальний інтерес учнів;
> вчать дітей користуватися картами, таблицями, складати плани, використовувати малюнки, алгоритми, маршрутні листи;
> практикують диференційовані домашні завдання та прийоми випереджального навчання;
> залучають дітей до творчих та інтелектуальних конкурсів: «Квітневі дзвони», «Відгук про прочитану книгу», Імені Петра Яцика, до гурткової роботи (на базі працюють гуртки «Юні друзі природи», «Веселий пензлик», «Ярославна», «Умілі ручки», «Колосок», «Кенгуру», «Русский медвежонок», «Соняшник»;
> проводять усні журнали та бесіди з правового виховання та безпеки життєдіяльності: «Вікторина з прав дитини», «В гостях у світлофора Моргайчика», «Вогонь буває різним», «Вогонь-друг, вогонь-ворог», «Знай правила дорожнього руху, як таблицю множення», «Світ без насилля та жорстокості»;
> використовують елементи театралізації: інсценування казок, розігрування діалогів, відновлення історичного минулого, декламування віршів;
> залучають дітей до участі в акціях: «Допоможи пташкам взимку», «Четвероногі друзі», «Краса врятує світ», «Від серця до серця», «Дай лапу, друг», «Книжкова лікарня»;
> методичні тижні та декади: «Традиції та звичаї українського народу», «Безпека життєдіяльності», «Здоров’я – наше багатство», «Сказка – лож, да в ней намек», «Дорога до зірок», «Збережемо природу», «Як не любити зими сніжно-білої», «Шевченківські вечори»4
Результативність впровадження досвіду: В результаті вирішення поставлених задач в формуванні ключових компетентностей молодших школярів ми спостерігаємо:
> високу учбову мотивацію більшості дітей;
> виявлення ініціативності учнів під час вивчення навчального матеріалу;
> високу працездатність школярів на уроках;
> залучення учнів до самостійного вирішення навчальних проблем і бажання відкривати нові знання, реалізувати їх на практиці;
> підвищення рівня загально інтелектуальних вмінь та знань дітей;
> сформованість навичок розумових операцій та дій, навичок перенесення знань;
> розвиток уваги, волі, творчої уяви.
> підвищення інтересу до навчання, задоволеність його результатами;
> бажання дітей до самостійної роботи;
> підвищення рівня морально - ціннісних запитів, вимог до себе, відповідальності за свої знання;
> збагачення мовлення дітей, розвиток вміння спілкуватися;
> збільшення кількості учнів у творчих та інтелектуальних конкурсах.
Репрезентація досвіду. Даний досвід пропонується для широкого розповсюдження в методичній роботі педагогами початкових класів загальноосвітніх шкіл на районному рівні. Може бути представлений у вигляді публікацій у фахових та інтернет-виданнях.
Бура Оксана Борисівна – вчитель початкових класів, 
