Провідна педагогічна ідея досвіду: А.Н.Толстой стверджував: «Ніколи ніякими силами ви не примусите читача пізнати світ через нудьгу. Читати має бути цікаво». Однак проблема формування інтересу до читання у молодших школярів залишається невирішеною повною мірою. Ведуча педагогічна ідея досвіду полягає у створенні умов для розвитку інтересу до читання на уроках та в позаурочний час при роботі з молодшими школярами.
Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду: У сучасних умовах ще більш активно заявляє про собі проблема безперервної освіти й самоосвіти. У значній мірі ефективність самоосвіти, як і освіти в цілому, залежить від розвитку навички читання, оскільки книжка й досі є однією з основних форм передачі людського досвіду, обміну інформацією. Сучасний стан навчання читання, де більшість дітей залишається пасивними, потрібно перетворити так, щоб кожен учень прагнув до успіху, адже відомо, що радісна дитина біжить, сумна - плентається, а сердита – розмірковує про інше. Інформаційно-ціннісна система навчання має на меті реалізацію саме таких вимог. Науково-теоретична база досвіду: Сучасний підхід до виховання читача засобами формування інтересу до читання і розвитку читацьких умінь склався на основі дидактичної та методичної традицій. К. Д. Ушинський, основоположник методики класного читання , висував дві вимоги при читанні художніх творів : «перше, щоб діти зрозуміли твір, і друге, щоб вони його відчули ». Питаннями свідомого читання також займалися: М.П. Воюшина , М.І.Оморокова , Т.А.Ладиженська та інші. При автоматизації читацьких умінь молодших школярів одні автори на перше місце висувають необхідність розвитку оперативної пам'яті та уваги учнів ( І.Т.Федоренко ), інші - систему особливих вправ і їх багаторазовий повтор ( В.Н.Зайцев ), треті - врахування особливостей розвитку різних якостей навички читання ( М.І.Оморокова ), четверті - інформаційно - ціннісний підхід (А.М.Кушнір ). Основна мета роботи вчителя – це підготовка кваліфікованого читача, учня, який володіє навиками, необхідними для продуктивного читання. Щоб виховати такого читача треба вирішити наступні задачі:
Сформувати в учнів навик читання на рівні, що дозволяє успішно навчатися в основній та середній школі;
Сформувати вдумливого читача, що вміє працювати з навчальною та дитячою книгою, люблячого книгу;
Розвивати у дітей здібності до повноцінного сприйняття літературного читання.
Для досягнення мети і вирішення задач у навчальному процесі вчитель спирається на технологію О.М.Кушніра «Інформаційно-ціннісний підхід у навчанні читанню».
Стисла анотація досвіду: В досвіді представлено систему роботи педагога з розвитку в учнів навичок читання завдяки використанню інформаційно-ціннісного підходу до навчання. Вчитель розкриває шляхи вдосконалення читацьких навичок, показує методичні прийоми, які впливають на формування мотивації. Педагог урізноманітнює роботу з текстом (колективна, індивідуальна, робота в групах, в парах), використовує цікаві види роботи (словесне малювання, читання за ролями, складання лічилок, загадок, віршів тощо). Досить змістовно працює вчитель над аналізом емоційного забарвлення творів. Вдало використовуються презентації, розроблені педагогом, що підвищує ефективність уроку.
Результативність впровадження досвіду: Дана система роботи отримала високу оцінку колег. За рахунок цілеспрямованої, систематичної, інтерактивної роботи досягається такий рівень сформованості навички читання, що діти читають в більшості швидко, розуміють текст, передають настрій твору, стан героїв, дотримуються інтонаційних засобів. Уроки з аудіювання проходять на високому рівні, що говорить про високий показник в роботи з читання. На уроках проходить процес становлення особистості: навчання, розвиток, виховання.
Репрезентація досвіду: Упровадження передового педагогічного досвіду здійснювалось на методичному об’єднанні вчителів початкових класів, педраді гімназії та на сайті «Презентації для дітей», в «Учительському журналі он-лайн», що підтверджено сертифікатами.
