Кривега Анжела Олександрівна
Вчитель початкових класів, спеціаліст ІІ категорії
Запорізький навчально-виховний комплекс «Барвінок» Запорізької міської
ради Запорізької області
Директор Лисенко Альбіна Борисівна,
Адреса: м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 67 а,
Тел.: 222-02-56, 236-56-20,
e-mail: barvinok94@gmail.com.
Провідна педагогічна ідея досвіду
Створення необхідних умов для успішного виконання
найважливішого завдання початкової школи – формування читацької компетентності
молодших школярів.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
Полягає в необхідності створення системного та
цілеспрямованого підходу до формування читацької компетентності молодших
школярів в урочній та позаурочній діяльності: прищепити любов до читання,
переконати у значущості книги, відчути її корисність у повсякденному житті як
неоціненного джерела знань та засобу спілкування між людьми, створення учителем
системи дидактичного супроводу для реалізації означеної проблеми.
Науково-теоретична база досвіду
Аналіз науково – методичної літератури свідчить, що ґрунтовні та
принципово нові підходи до навчання грамоти і формування читацької діяльності
молодшого школяра досліджують багато вчених. Зокрема, академік Едигей В.М.,
автор освітніх технологій, спрямованих не на швидкість, а на техніку читання; Єфросиніна Л.О., Оморокова М.М., що
обґрунтовують проблему літературного читання. У науково – методичній статті В.М.Зайцева «Резерви навчання читанню»
розкрита важливість оптимального
читання. В. Сухомлинський розглядав формування особистості
засобами «живого слова». Сюжетно – змістовні лінії співробітництва вчителя з
учнем – читачем за компетентнісно – діяльнісною парадигмою розглядає В. Шуляр.
Вирішення цієї проблеми представлено також у роботах Н.С. Вашуленко, Б.Д.
Ельконіна, О.Я. Савченко, М.М. Светловської, Т.Г. Єгорова, Т.П. Сальнікова,
М.Р. Львова, Т.Г. Розмаєвої. Нормативною базою під час роботи над зазначеною
темою стали: Закон України «Про освіту»; Закон України «Про загальну середню
освіту»; Державний стандарт початкової загальної освіти (освітня галузь «Мови і
літератури»); Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної
середньої освіти.
Стисла анотація досвіду
Літературне читання – один із основних предметів у
системі початкової освіти. Поруч із рідною мовою він формує функціональну
грамотність, сприяє загальному розвитку і вихованню дитини. Якість читання
забезпечує результативність навчання з інших предметів початкової школи.
Пріоритетною метою навчання читанню у початковій школі є формування
читацької компетентності молодшого школяра, усвідомлення себе як грамотного
читця, здатного використовувати дані навички для самоосвіти. У Державному
стандарті загальної початкової освіти читацька діяльність розглядається як
«комунікативна мовна пізнавальна діяльність, спрямована на сприйняття,
осмислення і відтворення прочитаного». Взагалі, уміючи читати (артикулювати
написане), вони роблять це повільно, з численними помилками і часто без
розуміння прочитаного. Дитині потрібна допомога для зняття психологічних
бар'єрів, викликаних невдачами в читанні, а також для формування навичок читання,
але тільки іншим шляхом, що відрізняється від виконання навчальних завдань чи
виснажливих тренувань. В моєму досвіді запропонований комплекс вправ
спрямований на формування в дитини інтересу до процесу читання, на зняття
пов’язаних із ним емоційної напруги і тривожності, на формування, автоматизацію
та «шліфування» наступних компонентів читання: чіткий по-літерний аналіз (без
прогнозування); прогнозування, що спирається на зміст; швидке розрізнення
схожих за написанням слів і літер, мовнорухальної операції, стійкість уваги,
зорова і слухова пам'ять на слова, а також на тренування вторинної зони
потиличного відділу кори лівої півкулі мозку, відповідальної за здійснення
функції читання. Запропонований комплекс вправ, крім дітей, що мають труднощі у
формуванні навичок читання, корисні і для дітей, що читають на середньому рівні;
вони допоможуть їм навчитися читати швидше, робити це правильно й осмислено.
Результативність впровадження досвіду
З проблеми формування читацької компетентності молодших
школярів розроблено цикли завдань і таблиць для практичного використання на
різних етапах уроку читання. Аналіз
представлених даних показують покращення результатів читацької компетентності
молодших школярів. На ріст вплинули використання квадратів Шульте, таблиць на
розширення кута зору. Таким чином, через системну діяльність учителем досягається зміцнення
навичок читання, підвищення пізнавального інтересу учнів, розвиток зв’язного
мовлення, вміння аргументовано, чітко й образно висловлювати свої думки й
судження. Формуванню читацької компетентності сприяє і позакласний простір,
який надає можливість учням бути не пасивним споживачем даної інформації, а розвиватися
як особистість, спроможна самостійно її
здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого
життя.
Репрезентація досвіду
Відбувалась на рівні навчального закладу – виступи на шкільному
методичному об'єднанні учителів початкових класів, на педагогічних радах, під
час відкритих уроків, як результат роботи над темою самоосвіти та на рівні
району – виступ на районному методичному об'єднанні учителів початкових класів.
Накопичений досвід я використовувала при створенні технологічних карток до
уроків навчання грамоти під час роботи в творчій міській динамічній групі по
розробленню технологічних карт уроків навчання грамоти під керівництвом Перило
Т.М.. Ці розробки увійшли до збірника «Технологічні карти уроків навчання
грамоти в школах з навчанням українською та російською мовами» укладач Т.М.
Перило; за редакцією Р.О. Романчук. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2011. – 148 с.;
розміщений на інтернет-ресурсах
https://drive.google.com/file/d/0B8Ol8Mb-5fCpTnFibXRrMGxyLUU/edit?usp=sharing
