АЛГОРИТМ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ НАВИЧКИ ГРАМОТНОГО ПИСЬМА  Хмель Наталя Дмитрівна , вчитель початкових класів, «спеціаліст першої категорії»; Кривонос Алла Вікторівна , вчитель початкових класів, «спеціаліст другої категорії»; Литвиненко Світлана Іванівна, вчитель початкових класів, «спеціаліст другої категорії»; Понятенко Лілія Володимирівна, вчитель початкових класів, «спеціаліст»; Гаценко Ольга Володимирівна, вчитель початкових класів, «спеціаліст».
Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 Запорізької міської ради Запорізької області
Директор: Озеров Олександр Дмитрович
69059 м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 6а Телефон: (061) 769-80-27 (приймальня)
Провідна педагогічна ідея досвіду: Дослідження психологів (П.Я. Гальперіна і Н,Ф, Тализіної) показали, що поетапне формування розумових дій допомагає дітям оволодівати ними на потрібному рівні. Доведено (психологи Л. В. Занков, Т. І. Зінченко), що запам'ятовування під час виконання мислительних операцій є найпродуктивнішим, мимовільним, ефективним. Шкільна практика свідчить, що порушення орфографічних норм під час письма молодшими школярами пояснюється нерозумінням (а звідси — незнанням) орфографічних правил, з одного боку, а з другого — невмінням розпорядитися правилом, що навіть завчилося. Відомо, що знання правила саме собою ще не веде до грамотного письма, воно лише організує процес мислення: допомагає визначити той обсяг знань і вмінь, оволодіння яким за допомогою вправ забезпечує успішне формування орфографічної навички. Вправляючись у застосуванні правописних норм, учні мають не тільки запам'ятати послідовність орфографічних кроків, а й осмислювати саме такий порядок їхнього слідування. Такому осмисленню сприятиме опрацювання правила у вигляді алгоритмів. Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: Система освіти орієнтує сучасного вчителя на використання у роботі різноманітних технологій, які дають можливість оптимізувати, інтенсифікувати навчально-виховний процес. На даний час їх існує ціла низка, тому кожен педагог має змогу підібрати саме ті, які б сприяли ефективності навчання школярів, розвивали в них пізнавальну активність, стимулювали продуктивне мислення. Використання найрізноманітніших методів і методичних прийомів, як традиційних, так і нових, важливе на всіх уроках, адже вони сприяють формуванню цілісної особистості. Не є винятком і уроки української мови, на яких також відбувається розвиток інтелектуальної, творчої, комунікабельної, національно свідомої людини. На даний час уроки мови мають бути зорієнтовані на розвиток в учнів аналітико-синтетичних умінь, уміння порівнювати, узагальнювати, класифікувати, систематизувати, визначати причинно-наслідкові зв’язки. Всі ці уміння дадуть поштовх до формування у школярів комунікативної компетентності. Разом з тим, учнів варто вчити визначати головне і другорядне, проводити елементи дослідження, виявляти залежність явищ і фактів. Здобуті знання, уміння й навички у подальшому нададуть можливість школярам менше часу витрачати на засвоєння матеріалу. Отже, учителю варто так організувати навчальний процес, щоб учні могли узагальнювати та структурувати інформацію. Крім того, кожен педагог стикається на уроках з проблемою участі в уроці всіх учнів. І ми неодноразово переймалася питанням - як оживити урок, підтримати інтерес до предмету? Одним із видів такої роботи може бути подання навчального матеріалу за допомогою опорних схем та алгоритмів. Використання опорних схем та алгоритмів на уроках вважаю важливим моментом у нашій роботі. Чому ми звернулися до цієї теми? На наш погляд, одне з найважливіших сучасних умінь учня - це вміння кодувати великий обсяг інформації, вибудовувати логічні ланцюжки для міркування, а значить, оволодівати новими способами діяльності, чого так не вистачає в сучасному, багатому великим об'ємом інформації освіті. Достатня кількість різного роду «підказок» гальмує як мовленнєвий розвиток, так і грамотність школяра і далі не розвиваються такі вміння як здатність самостійно мислити, виражати свої почуття, доводити свою точку зору. Важко домогтися результатів при вивченні мови, якщо школярі не активні на уроках. Отже, у них пропадає мотивація до вивчення предмета, що веде до зниження якості знань. Як допомогти дітям? Як полегшити сприйняття теоретичного матеріалу і сприяти швидкому його запам'ятовуванню, осмисленому і більш міцному? Як змусити їх мислити, розмірковувати, зіставляти і, більше того, самостійно робити певні висновки? Тож роль учителя бачимо в тому, щоб допомогти учням активізувати свою діяльність, формувати вміння використовувати теоретичні відомості в практиці. Науково-теоретична база досвіду: Все нове - це добре забуте старе. Ми з колегами зацікавилася методикою великоблочної подачі матеріалу, розробленої Ю.С. Меженком, і вирішили використовувати її на своїх заняттях. Введення великих блоків теоретичного матеріалу здійснюється за допомогою опорних сигналів. Опорний сигнал за Шаталовим - це «асоціативний символ, який замінює якесь смислове значення; він здатний миттєво відновити в пам'яті відому і раніше зрозумілу інформацію». Під опорним конспектом розуміється «система опорних сигналів, які мають структурну зв'язок і представляють собою наочну конструкцію, що заміщує систему значень, понять, ідей як взаємопов'язаних елементів». Стисла анотація досвіду: Під час проведення уроків української мови варто використовувати такі опорні схеми та алгоритми, що містять головні теоретичні відомості і факти, об’єднують у систему розрізнені поняття та явища і подають їх учням у сконцентрованому вигляді, активніше включають зорову пам’ять. Це полегшує розумову діяльність, сприяє об’ємному і швидкому засвоєнню теоретичного матеріалу, вказує шлях до практичного його застосування. Робота за схемами дає змогу забезпечити стислий виклад і зображення основних положень нового навчального матеріалу, чітке визначення основних його ідей, допомагає школярам зорієнтуватися у процесі самостійного вивчення окремих тем. Такий вид навчання по опорних схемах та алгоритмах вимагає активної розумової діяльності учнів. Вони повинні володіти навичками сприйняття інформації, співвіднесення її з раніше засвоєною, умінням виділяти головне. Схеми та алгоритми являють собою прийом, який полегшує сприйняття теми та її розуміння. Як відомо, у кожної людини працюють у різній мірі всі три механізми пам'яті: * слухова, * зорова, * рухома. І якщо в процесі навчання всі вони цілеспрямовано використовуються, то рівень засвоєння нового матеріалу підвищується. При поясненні нового матеріалу за допомогою опорних сигналів працюють зорова і слухова пам'ять, причому спосіб запам'ятовування не механічний, а заснований на встановленні смислового розуміння сигналів. При відтворенні опорних схем як контрольному моменті засвоєння знань підключається рухома (моторна) пам'ять. Алгоритми та опорні схеми на наш погляд, не тільки урізноманітнюють форми проведення уроків, роблять їх такими, що легше запам’ятовуються, емоційними, а й розвивають логічне мислення учнів, сприяють глибокому і послідовному засвоєнню матеріалу, служать підмогою в практичній діяльності учнів для закріплення умінь і навичок, розвитку мовлення.
Результативність впровадження досвіду: Використання даної методики при вивченні мови , безсумнівно, дає певні результати. по - перше: значно збільшується обсяг досліджуваного на уроці матеріалу, формується навичка самостійної роботи, дослідницькі та проектні вміння, учні показують більш міцні знання і вміння з предмету. по - друге: використання даної технології сприяє підвищенню творчого потенціалу учнів, розвитку мовлення, мислення. по - третє: На думку самих учнів, використання даної технології набагато урізноманітнило уроки, їм легше сприймати досліджувані мовні явища, орфографічні та пунктуаційні правила. Відповідно покращилась і успішність учнів . У свій час В.Сухомлинський давав поради учителеві: «Ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення, розуміння численних фактів, речей, явищ, предметів. Не допускайте запам’ятовування того, що не усвідомлене, неосмислене. Шлях до осмислення фактів, речей, явищ, до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, висновки) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодіння знаннями» . Саме керуючись цією порадою, потрібно активно впроваджувати у процес викладання української мови опорні схеми та алгоритми. Таким чином, якщо вчитель на уроках української мови буде постійно використовувати алгоритми, то це сприятиме проведенню багаторазового повторення матеріалу й водночас підводитиме дітей до узагальнення всієї теми. Також внаслідок систематичного застосування вищезазначених схем досягається економія навчального часу, активізується пізнавальна діяльність школярів. Опорні конспекти з певної теми спрямовані на розвиток учнівської пам’яті й мислення, що забезпечує високу ефективність засвоєння програмового матеріалу. Репрезентація досвіду: загальноосвітня школа №23, круглий стіл, семінар, засідання шкільного методичного об’єднання.
| 
