Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Початкова освіта [98]
Дошкільна освіта [29]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 20.04.2024, 15:18

Головна » Статті » Початкова та дошкільна » Початкова освіта

Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом розвитку і підвищення мотивації навчання молодших школярів
Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом розвитку і підвищення мотивації навчання молодших школярів


Адамович О.В., вчитель початкових класів, перша категорія.
 
Запорізький колегіум «Елінт»

директор  Зайковська О.А.

м. Запоріжжя, вул. М. Чуйкова, 29

телефон - 283-60-40




Провідна педагогічна ідея досвіду: Успішність та мотивація навчання тісно взаємопов’язані, оскільки мотиви навчання визначають активність, дієвість учнів на уроці. Від особливостей сформованості мотивації залежить ставлення учнів до запланованих та включених в структуру уроку завдань, до вимог вчителя щодо організації навчальної діяльності учнів на уроці, до оцінки вчителем результатів навчальної діяльності школярів. Формування уже в початкових класах мотивів, які б сповнювали подальше навчання дитини значимим змістом, є дуже необхідним, бо без нього подальше навчання школяра може просто виявитись неможливим.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
Традиційна українська школа розглядає кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації до навчання. Теорія мотивації випливає з необхідності будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалася на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, мала на меті пробуджувати і розвивати в ній здібності й нахили. Тому основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати.
Така система передбачає позитивну аргументацію методів і засобів впливу на дитину, за якою майстерність учителя виявляється в тому, що він стимулює учня робити все з власної волі, з бажанням і радістю. Отже, в основі теорії й практики мотивації лежить оптимістична гуманістична концепція, складова проблемного питання нашої школи, зорієнтована на великі потенціальні здібності й можливості самих дітей. Вона ґрунтується на тому положенні, що саме спонукальна, а не примусова сила навчання й виховання здатна перетворити дитину з об’єкта впливу педагогів на суб’єкт особистого розвитку.
Проблема як досягти того, щоб учні тривалий час бажали вивчати певний предмет (саме бажали, а не мусили), тобто мотивація учнів до навчання, є надзвичайно актуальною в наш час.

Науково-теоретична база досвіду: Мотиваційному аспекту навчання уже порівняно давно приділяли велику увагу в психологічній і педагогічній літературі (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Л.І.Божович, О.Г.Ковальов, Г.С.Костюк, В.С.Мерлін, В.О.Сухомлинський, М.І.Алексеева, І.О.Синиця та інші). У роботах видатних психологів та педагогів засуджувалося учіння з-під палиці, як малопродуктивне. Дослідження використання різних прийомів формування позитивної мотивації навчання у молодших школярів проводились багатьма науковцями (О. Акуліна, В. Білов, І. Волкова, Л. Даниленко, М. Іванчук, Л. Ільєнко, О. Міщенко, Н. Островерхова, О. Савченко, В. Сидоренко, М. Соловйов та ін.). У їх працях висвітлюються теоретичні та методичні засади формування позитивної мотивації навчання.

Стисла анотація досвіду: в даному матеріалі вміщено практичні розробки, в яких представлені прийоми діяльності вчителя, що сприяють формуванню мотивації в цілому. Вони спрямовані на створення сприятливої психологічної атмосфери, що підтримує пізнавальну активність учнів, а саме: цікавість викладу навчального матеріалу; включення учнів у групові форми діяльності; залучення учнів до оцінної діяльності й формування адекватної самооцінки; співробітництво учня та вчителя, створення творчої атмосфери. Також представлено формування мотивації на окремих етапах уроку: етап «викликання» вихідної мотивації (спонукати до нової діяльності, підкреслити попередні досягнення, викликати відносну незадоволеність чимось із попередньої діяльності); етап посилення й підкріплення мотивації, що виникла (інтерес до форм співробітництва, різних видів діяльності, підтримка різного рівня складності завдань, підключення учнів до самоконтролю); етап завершення уроку (підкреслити позитивний особистий досвід кожного учня, підкріпити ситуацію успіху, визначення труднощів і вибір шляхів їхнього подолання).

Результативність впровадження досвіду: використання даних методів і прийомів підвищує мотивацію учнів та інтерес до навчання, завдяки цьому покращується рівень знань учнів. В той же час відбувається творчий розвиток дитини, у вчителя з’являється можливість підтримувати оптимальний рівень пізнавальної активності учнів.

Репрезентація досвіду: проведення відкритого уроку української мови у 4 класі колегіуму "Елінт".
Категорія: Початкова освіта | Додав: LeninRMO (19.01.2014)
Переглядів: 1178 | Коментарі: 1 | Теги: Українська мова, початкові класи, Ленінський пізнавальна діяльність, мотивація | Рейтинг: 3.2/49
Всього коментарів: 1
1 Оленка  
Це добре, що вчитель підтримує рівень пізнавальної активності учнів

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024