Провідна педагогічна ідея досвіду
Основна ідея даного досвіду, полягає в тому, щоб узагальнити, привести в систему матеріал, який допоможе працівникам дошкільних навчальних закладів у роботі щодо розвинення у малюків типових рис особистості, розкрити їх творчі можливості, стати неповторними індивідуальностями з власними смаками, інтересами, здібностями; сприяти творчому самовираженню кожної дитини.
Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду
Сучасною ознакою освітньо – виховного процесу в дошкільних закладах України є демократизація, гуманізація виховного процесу, створення умов для всебічного розвитку малюків. Одним з важливих завдань дошкільної освіти є формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду.
Кожна дитина – індивідуальність, що має від природи неповторний комплекс задатків, на основі яких можуть бути сформовані загальні та спеціальні здібності. Завдання педагога полягає в тому, щоб якомога раніше діагностувати перші прояви здібностей і на цій підставі створити умови для повноцінного гармонійного творчого розвитку особистості. Треба допомогти малюкові не лише набути типових рис особистості, а й розкрити творчі можливості, стати неповторними індивідуальностями з власними смаками, інтересами, здібностями; сприяти творчому самовираженню кожної дитини.
Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти .
Особлива увага в нормативно – правових актах вищих органів влади України, Міністерства освіти і науки України у сфері дошкільної освіти, надається формуванню особистості дитини, розвитку її творчих здібностей, яка приділяє увагу своєчасному виявленню ранньої обдарованості, забезпеченню умов для розвитку талантів кожної дитини. У Законі України «Про дошкільну освіту» (стаття 4) визначено, що дошкільна освіта – цілісний процес, спрямований на забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.
Дошкільне виховання є вихідною ланкою в системі безперервної освіти, становлення та розвитку особистості. Воно ґрунтується на спрямованості та всебічній підтримці власної активності дитини, створенні умов для пробудження і розвитку творчих сил, здібностей, талантів малюків, що є синтезом всіх вкладених в дітлахів знань. Естетична і моральна культура кожної дитини є складовою частиною творчої особистості дошкільника.
Базовий компонент дошкільної освіти України (освітня лінія «Дитина у світі культури») вводить дитину у світ практичної та духовної діяльності людини, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, навчає діставати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності.
Спираючись на законодавчу базу: «Базовий компонент дошкільної освіти України», комплексну додаткову освітню програму «Дитина в дошкільні роки» під редакцією К. Л. Крутій, затвердженою Міністерством освіти і науки,молоді та спорту України, Запоріжжя, 2011р., за якою працює наш дошкільний навчальний заклад, довели, що головною проблемою сьогоднішнього дня є гуманізація виховної роботи з дітьми, формування особистості дитини з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей.
Необхідно розкрити в дитині неповторну індивідуальність з усім спектром притаманних їй якостей і на цій основі розробляти стратегію педагогічного впливу.Треба розуміти й приймати прагнення дитини до певної свободи і самостійності, розкрити її творчий потенціал. Цьому сприяє музичний театр, який є синтезом багатьох видів мистецтва, допомагає всебічному вихованню дітей і дає змогу розвитку творчої особистості кожної дитини.
Науково – теоретична база досвіду
У сучасній психології й педагогіці відзначається різнобічний розвиток театралізованої діяльності на психічний розвиток дитини: формування мотиваційно - споживчої сфери, здібностей, ідеального плану свідомості, подолання пізнавального егоцентризму, інтеріоризацію соціальних вимог, моральних норм і правил поведінки, довільності поводження, емоційний розвиток тощо. З усіх видів художньої діяльності саме театралізована ближче всього до дитини, тому що в її основі лежить гра – невичерпане джерело дитячої творчості. Науковці, по-різному називаючи, виділяють сюжетно-рольову гру як провідний вид діяльності в дошкільному віці. У визначенні Д.Б.Ельконіна, гра визначає розвиток всіх сторін особистості дитини, утворюючи «зону найближчого розвитку».
Серед сюжетно-рольових ігор більшість учених: Л.В.Артемова, Л.П. Стрєлкова, Е.Л.Трусова, відзначали особливу роль театралізованих ігор як незвичайно насиченою в емоційному відношенні діяльності, у якій діти припускають керівництво дорослого, не замічаючи його, оскільки бажання пограти в казку величезне.
Роботи психологів і педагогів, таких як, Л.С.Виготський, Б.М.Теплов, Д.В.Менджерицька, Л.В.Артемова, Е.Л.Трусова, Р.И. Жуковська, Н.С.Карпинська, були присвячені виявленню можливостей розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку. Вчені приділяли особливу роль театралізованій діяльності, бо вона обумовлена її спорідненням з театром - синтетичним видом мистецтва, що з'єднує в собі слово, образ, музику, танець, образотворчу діяльність [25. С. 12].
У дошкільній педагогіці для визначення діяльності, що пов’язана з театром, використовують декілька термінів: «театральна діяльність» (Л.В. Артемова), «театралізована діяльність» (А.М. Богуш), «театрально – ігрова діяльність» (О.П. Аматьєва), «театралізована гра» (Л.В.Артемова), «ігри за сюжетами літературних творів» (Ю.М.Косенко), «театрально –мовленнєва діяльність» (Н.В. Гавриш). Вчені Л.В.Артемова, Н.В.Водолага, Н.О.Ветлугіна, Н.І.Михайленко, Л.П.Стрелкова, підкреслюють природність поєднання літературної і театралізованої діяльності, адже дійсність літературного тексту, казковість образів, виразність мовлення спонукає дітей до інсценування, імпровізації й виконання творчих завдань .
В Україні проблему розвитку мовлення в театралізованій діяльності досліджувала Н.В. Водолага. Автор, у структурі театралізованої діяльності видокремлює артистичні й акторські здібності. Н.В. Водолага зазначає, що артистичні здібності – це особливий рівень прояву спеціальних дій, що забезпечує їм успіх у виконанні творів мистецтва різних видів та жанрів (співи, танці, створення і виконання композиції на різних музичних інструментах, декламування, виконання ролей у театральних виставах тощо.
Акторські здібності дітей дошкільного віку досліджувала О.П.Аматьєва. Вона визначили рівень прояву психологічних особливостей індивіда, який забезпечує йому стійкій інтерес та успіх у художньо - мовленнєвій діяльності (виразний переказ художніх творів) та успішне виконання ролей у театрально – ігровій діяльності.
Л.В. Артемова розрізняє театралізовані ігри залежно від виду гри та специфічного сюжетно - рольового змісту.
У програмі А.М.Богуш «Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку» подано таку класифікацію, яка включає і способи організації дітей, і зміст театрально - ігрової діяльності, і розмаїття літературних текстів, за якими можуть розігруватися театральні вистави. Автор виділяє ігри - драматизації, імпровізації, інсценівки художніх творів, ігри за сюжетами літературних творів, розігрування потішок, забавлянок, пісень.
Деякі дослідники розглядають театралізовану діяльність як ігри за сюжетами літературних творів чи творчі ігри ( Т.В.Маркова).
Період дошкільного дитинства має широкі можливості для розвитку творчої уяви дітей у зв’язку з формуванням таких новотворів, як довільність, внутрішній план дій, рефлексія, установлюються найбільш тісні зв’язки фантазування з мовно - розумовими процесами, починає складатися нова функціональна система уяви.
Отже, змістом музично-театральної діяльності дошкільників має бути сприймання мистецьких творів, ознайомлення з особливостями мистецтва, з «мовою» музично-театрального образу та дитяча художньо-практична діяльність у вигляді музично-хореографічного виконавства і виконавської театральної творчості.
Сучасною ознакою освітньо-виховного процесу в дошкільному закладі є використання можливостей музично-театральної діяльності для особистісного становлення дитини, розвитку її творчої особистості
Вважаємо, що шлях до розвитку дитячої творчості лежить через набуття дитиною мистецького досвіду сприймання, виконавства та створення дорослими особливої атмосфери заохочення кожного до творчих дій, підтримки дитячої ініціативи щодо найменших її самостійних проявів тощо.
Стисла анотація досвіду
В описі технології досвіду представлено комплексний підхід до розвитку творчих здібностей дошкільників засобами музично – театральної діяльності.
Музичним керівником розроблено модель щодо розвитку творчих здібностей дошкільників засобами музично – театральної діяльності.
В основу моделі покладено практичні наробки музичного керівника щодо організації роботи театральної студії, систематизація творчих завдань щодо проведення діагностики з дітьми, надання методичних рекомендацій щодо організації театральних занять, виділення основних етапів роботи над виставою, які розвивають творчий потенціал дитини.
Як наслідок роботи музично – театральної студії, створення умов щодо формування у дітей умінь та навичок з театралізованої діяльності, знайомства з талановитими творчими людьми та артистами, екскурсії до запорізьких театрів, накопичування банку дидактичних ігор з розвитку творчої уяви, активізація співпраці з батьками, стали підсумком роботи
колективу і втілені та узагальнені у досвіді роботи.
Впровадження інноваційних технологій: Н.В.Гавриш «Художнє слово і дитяче мовлення» та авторської технології О.П.Аматьєвої «Акторські здібності дітей дошкільного віку», сприяли розкриттю широких можливостей дошкільників щодо творчих проявів дітей: пісенної, танцювальної, поетичної творчості, акторської майстерності, сценічного мовлення, виразності рухів, вміння імпровізувати.
На першому етапі роботи над досвідом було визначено рівень матеріально –технічної та науково-методичної бази дошкільного навчального закладу щодо організації театралізованої діяльності.
Проведено діагостування з метою визначення рівня готовності педагогів, дошкільників до впровадження театралізованої діяльності та вивчено рівень створення в родинах умов щодо зайнятості дітей театралізованою діяльністю.
На другому етапі: створено умови щодо організації театралізованої діяльності в закладі, а саме: збагачено театрально - ігрове середовище; розроблено перспективний план театралізованої студії.
На третьому етапі: створені умови для роботи дітей в театральній студії, розроблені методичні рекомендації щодо організації театральних занять.
На четвертому етапі: активізована робота всіх учасників освітньо - виховного процесу, роботи театральної студії, роботи з художньо-мовленнєвої діяльності, з батьками, артистами Запорізьких театрів, дана робота сприяла створенню в дошкільному навчальному закладі маленької сцени Великого Театру .
Підсумком роботи колективу були узагальненні та втілені де досвіди роботи : «З родини йде життя людини», (щодо роботи з батьками), вихователя-методиста Пархоменко С.О.; «Формування художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників», вихователя – методиста Основи Л.І.
Отже, вивчення і впровадження вищезазначених етапів, які були розроблені та впроваджені в роботу, сприяли не тільки розвитку творчих здібностей засобами театральної діяльності, а. разом з тим, успішно допомогали реалізувати завдання з естетичного виховання, формування комунікативно – мовленнєвих здібностей, підвищення культури дитини, його духовності та моральних цінностей.
Результативність впровадження досвіду
Музично – театральна діяльність розкрила широкі можливості дошкільників щодо творчих проявів дітей: пісенної, танцювальної, поетичної творчості, акторської майстерності, сценічного мовлення, виразності рухів, вміння імпровізувати – критерії розвитку театральних здібностей дитини.
Організація театралізованої діяльності з дошкільниками сприяла не тільки зовнішній демонстрації театралізованих навичок та вмінь дошкільників, а й вплинула на вміння дітей організовувати колективну творчу діяльність в процесі створення спектаклю.
Проведені діагностичні зрізи дітей показали, що з кожним навчальним роком в процесі систематичної та послідовної роботи театральної студії відбувалися позитивні зміни в досягненні дітей з театральної гри, ритмопластики, культури мови, основ театральної культури, постанови казок.
Відмічаємо позитивні умови, що вплинули на розвиток музично – театральної творчості дошкільників:
o створення умов щодо формування у дітей умінь та навичок з театралізованої діяльності, знайомство з талановитими творчими людьми та артистами;
o систематичне та послідовне проведення роботи з дітьми в музично - театральній студії;
o накопичування та впровадження банку дидактичних ігор з розвитку творчої уяви;
o залучення батьків та професійних акторів до спільної постанови вистав;
o виготовлення декорацій, костюмів, відвідування з дітьми різних видів театрів.
o спільна робота батьків та педагогічного колективу по виготовленню декорацій, костюмів;
o знайомство дітей з запорізькими театрами.
Впродовж роботи над проблемою діти збагатили свої знання, вміння та навички, а, головне, вони стали творчими особистостями, які обов’язково знайдуть свій шлях у житті.
Репрезентація досвіду
Досвід роботи «Розвиток творчих здібностей засобами музично – театральної діяльності » приймав участь в обласному конкурсі «Методист року» 2009 році, де посів 1-ше місце, став Лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Інноватика у дошкільній освіті» та одержав диплом Міністерства освіти і науки України за розробку і впровадження інноваційних освітніх технологій (2009р.).
