Провідна педагогічна ідея досвіду: забезпечити найбільш повний розвиток дитини - дошкільника, впливаючи на формування національно свідомої особистості через залучення дітей до джерел народного мистецтва, засобами поєднання мовленнєвого та художньо-естетичного розвитку. Завдяки образотворчій та пізнавальній діяльності залучити дітей до національних традицій, звичаїв. обрядів, а це дає змогу дитині розширювати свій світогляд, накопичувати соціальний досвід, знання про рідну країну, культуру та народне мистецтво.
Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду: культурна ситуація початку ХХІ століття характеризується складністю та багатозначністю, минуле та сучасне існують поруч у культурному просторі сучасності. Дані соціологічних досліджень засвідчують, що рівень патріотизму українських громадян є недостатньо високим. За даними опитування проведеного Українським центром економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова на запитання «Чи вважаєте Ви себе патріотом України?» 44,2 % респондентів відповіли «так», 35,6 % «скоріше так», 9,7 % «скоріше ні», 4,3 % «ні», 6,2 % «важко відповісти».
Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета - виховання свідомого громадянина, патріота, набуття соціального досвіду, високої культури, формуванні у дошкільнят потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності, моральної, художньо-естетичної, трудової культури, мовленнєвої компетенції.
У Концепції національного виховання зазначено, що "… головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, своєрідності на основі формування особистісних рис громадянина України, що передбачають національну самосвідомість, духовність, моральну, художньо-естетичну, розвиток індивідуальних здібностей і таланту." Засвоєння у дошкільному навчальному закладі українозавства є однією з найважливіших умов успішної реалізації мети і завдання національного виховання. Опанування вихованцями системи наукових знань, що містить українознавство, сприяє пробудженню в них глибоких патриотичних почуттів і переконань, стійкості національного виховання. Дуже важливим є розкриття того, що наш народ з давних-давен виховував своїх дітей рідною мовою, засобами міфології, мистецтва національних традицій, звичаїв і обрядів.
Науково-теоретична база досвіду: сучасні умови освітньої модернізації потребують нових підходів до освіти і виховання підростаючого покоління. Виховні цілі, завдання і способи їх реалізації повинні забезпечувати розв’язання проблем виховання і розвитку патріотизму в дошкільному навчальному закладі. У Законі «Про освіту» зазначено, що освіта в Україні повинна здійснюватися з урахуванням національних традицій та звичаїв, історичних, культурних цінностей України , що дасть змогу звертатися до історії українських традицій та сприяти спадкоємності поколінь.
Культура створюється національними шляхами і засобами, вона має національний зміст і характер, гуманістичний потенціал і втілює у собі та розвиває національні, загальнолюдські цінності. Чим більше ми дбаємо про розвиток національної культури, тим більше дбаємо і про розвиток загальнолюдських цінностей, що так необхідні нам на сучасному етапі становлення суспільства. Дуже важливим є розкриття того, що наш народ, як і інші, з давніх-давен виховував своїх дітей рідною мовою, засобами міфології, мистецтва, національних традицій, звичаїв і обрядів. Виховання у кожної дитини правильного ставлення до культури, мистецтва, особистості - одне з найважливіших завдань сучасної національної системи виховання. Самобутня особистість - це найбільше багатство нації. Чим більше буде яскравих, самобутніх особистостей, тим кращі умови створюватимуться для поглиблення, розвитку самобутності нації. Сучасна педагогіка базується на відродженні духовності українського народу, його менталітету. Тому дошкільне виховання має ґрунтуватися на засадах родинного виховання, надбаннях народної педагогіки, народної творчості, фольклору.
Стисла анотація досвіду: в досвідівикористовуються інтерактивні форми роботи, результатом яких є активізація діяльності дітей, яка відбувається у три етапи:
1. На першому подаються узагальнені поняття про побутову культуру наших предків. Діти підводяться до усвідомлення природного розуму, таланту., працьовитості, естетичного смаку наших пращурів.
2. На другому етапі необхідно сформулювати уявлення про різновиди українського декоративно-прикладного мистецтва, його регіональні особливості.
3. Узагальнюючий етап. Надаються знання про види народних ремесел, народні звичаї, традиції, обряди.
Результативність впровадження досвіду: проведена робота з національно-громадянського виховання через продуктивну діяльність дітей позитивно вплинула на розвиток патріотичних рис особистості, виховання загальної та естетичної культури та формування навичок образотворчої діяльності. Аналіз вивчення рівня компетенції дошкільників показав стабільне підвищення високого та достатнього рівня з розділу «Образотворче мистецтво».
Результатом роботи також є підвищення культури, самоосвіти вихователів; активізація роботи з батьками; ріст мотивації дітей до навчальних занять.
Репрезентація досвіду: досвід впроваджено в роботу дошкільного навчального закладу; проведено консультації для педагогів «Методика використання народної творчості як умови виховання патріотичних почуттів», «Сутність морально-виховного потенціалу українських народних традицій та обрядів», «Родинне виховання на засадах народної педагогіки».. консультації для батьків «Традиції – неоціненна спадщина українського народу. Сімейні традиції та обрядовість» ; проведено семінари «Зародження та розвиток етнопедагогіки, українська народна педагогіка як педагогічна система та засіб виховання особистості», «Принципи і методи використання народної педагогіки та малих форм українського фольклору», впроваджено проект «Сімейна творчість», в рамках якого проведено виставки малюнків та виробів «Наш щирий рідний край», «Талановиті батьки - талановиті діти», «Великодній віночок», «Зимові фантазії в паперопластиці», свята: «Там, на ярмарку», «Свято писанки», «Повертайтеся, пташки»; розваги: «Дівочі посиденьки», «На Івана, на Купала», «Відлуння старини».
