- висвітлити питання ознайомлення старших  дошкільників з природнім довкіллям та формування елементів екологічної культури, методи й прийоми надання дітям наукових знань про основні фактори  розвитку живої та неживої природи, очевидні взаємозв’язки і залежності природних явищ;

-  розвивати вміння класифікувати живу  та неживу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак,  визначати спосіб взаємодії із середовищем; стимулювати дитячу допитливість та інтерес до пізнання природи  засобом опису  її об’єктів та явищ,   через народну творчість: легенди, прислів’я, загадки, приказки, прикмети, вірші, повір’я, пісні, читання авторських творів  В.О.Сухомлинського, В.В.Біанкі,  М.М.Пришвіна інших авторів; 

- активізувати знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності в природі (пізнавально –перетворювальна , ігри, праця, експериментально-дослідницька діяльність); 

- ознайомити дітей з перлинами народної мудрості про дбайливе ставлення до природи.

Досвід роботи відповідає сучасним вимогам навчання та виховання дітей старшого дошкільного віку, сприяє розвитку особистості вихованців, реалізації мети та завдань Базового компоненту дошкільної освіти.   

Поняття екологія, екологічна небезпека, екологічна криза стали звичними для кожного з нас. Загальновідомо, що екологічний стан довкілля за останні десятиріччя істотно погіршився, що значною мірою позначилося на здоров’ї людини, яке, як відомо, є високочутливим природним індикатором на будь-які екологічні зміни. Тому запорукою збереження життя на планеті стає життя людини в гармонії з природою.

Сьогодні природну взаємодію порушено, і наслідки цього дисбалансу ми відчуваємо на собі, зокрема дедалі більше людей потерпає від алергії, зростає кількість вроджених патологій, для багатьох з нас – дорослих і дітей – нормою життя стало постійне вживання ліків.

 Система  виховання ґрунтується на творчому використанні фундаментальних досліджень в області  екологічного виховання  дітей старшого дошкільного віку в умовах дитячого садка.

Змістовне наповнення  узагальненого досвіду роботи стосується проблем пізнання дітьми природи, виховання у дітей інтересу, любові та бажання піклуватись про збереження природного оточення,  проблем  збереження та зміцнення здоров’я засобами природи, безпеки поведінки у природному середовищі, культури догляду за об’єктами природи.

Однією з інноваційних технологій, яку використовує Земляна О.Ю. на своїх заняттях, є  впровадження ТРВЗ.   Під час ознайомлення дітей з природою вихователь використовує ідеї С.Русової, педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського.  Прилучає дітей до природи за допомогою різних методів і прийомів: спостереження, досліди, гра, праця,розглядання картин, розповіді та бесіди, читання художніх творів. Щоб дошкільнята любили і розуміли природу, вона дотримується таких рекомендацій видатного педагога: «Діти повинні стояти близько до природи і цінувати її», «Хай дитина саме п’є з природи». Головне, на чому вихователь акцентує увагу, це те, що підготовка  вихованців з екологічного виховання – це не ремесло, а мистецтво, яке потребує творчості від педагога.

Свою перспективно означену діяльність Земляна О.Ю. спрямовує на пошук наукових новинок, на створення власних методичних рекомендацій, модернізацію форм, методів та засобів екологічного виховання дітей.

Результативність роботи під час розв’язання обраної проблеми відстежувалася методом вивчення життєвої компетенції дітей, експертної оцінки батьками і вихователями знань дітей та за допомогою методу спостереження за дітьми у різних видах діяльності під час занять та в повсякденному житті; спостереження проводились також за емоційним відгуком дітей на літературні твори, на поведінку та вчинки однолітків і свої власні. В період цієї роботи ми бачимо позитивні зрушення: діти стають більш чуйними та турботливими до природи. У дітей формується гуманний  погляд на природу, вони розуміють що людина і природа тісно пов’язані між собою, тому турбота про довкілля є водночас турботою про людину, про її майбутнє. Діти добре розуміють, що той, хто завдає шкоди природі, шкодить сам собі.

Методом експертної оцінки були оцінені такі вміння дітей: вміння оберігати природу, вміння бачити красу в природі і ділитися з оточуючими цією красою, знання правил поведінки в природі, знання про живу і неживу природу, знання про природні ресурси.

- Вміння оберігати природу сформовано на високому рівні у 65% дітей, на достатньому – 25%, на середньому – 10%, низького рівня немає.

- Вміння бачити красу в природі і ділитися з оточуючими – на високому рівні – 72%, на достатньому – 28%, низького рівня немає.

- Знання правил поведінки в природі на високому рівні – 58%, на достатньому – 31%, на середньому – 11%, низького рівня немає.

- Знання про живу і неживу природу на високому рівні – 38%, на достатньому – 54%, на середньому – 8%, низького рівня немає.

- Знання про природні ресурси на високому рівні – 28%, на достатньому рівні – 50%, на середньому – 16%, на низькому – 6%.

На засіданні педагогічної ради закладу, на рівні дошкільного  навчального закладу, на РМО об’єднанні вихователів ДНЗ.