| Роль засобів наочності у формуванні елементарних математичних уявлень у дітей середнього дошкільного віку
Дорошенко Наталія Кирилівна, Вихователь ДНЗ (ясел-садку) № 205 «Світлиця»,
Має 9-й тарифний розряд та педагогічне звання, «вихователь-методист»
Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 205 «Світлиця» Запорізької міської ради Запорізької області Завідувач ДНЗ: Мельник Тамара Федорівна Адреса: 69097 м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів , 14-А, тел.: 277-06-85, |
|
|
Провідна педагогічна ідея досвіду: • Урізноманітнення форм організації освітнього процесу; використання методів і прийомів, які б забезпечили відповідність віку та рівню розвитку мислення дітей молодшого та середнього дошкільного віку; • Організація умов для полегшеного сприйняття та засвоєння складних математичних понять, оперування знаннями і здобутими уміннями та навичками. • Створення допоміжного засобу для забезпечення переходу від зацікавлення грою до інтересу до навчання. • Розробка посібника на прикладі якого буде реалізовано можливість комбінації ігрових методів і методів прямого навчання. Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: Актуальність ППД визначається змінами , що відбуваються в суспільному та духовному житті України, які викликані необхідністю осмислити та переглянути засоби формування компетентності дітей дошкільного віку.Ефективність освітнього процесу в цьому напрямі дозволить починати шкільне навчання з більш високого рівня. Перед педагогом постійно постають питання щодо практичності та ефективності використання різновиду засобів навчання, актуальних для молодшого та середнього віку. Для міцного засвоєння дітьми відповідного віку знань та підвищення розумової активності необхідне розширення можливостей для використання відповідних прийомів: сюрпризних моментів, ігрових вправ, новизни розумової задачі й наочного матеріалу, ін. Автор ППД працює над збагаченням змісту роботи з дошкільниками шляхом винайдення ефективних форм роботи та поповнення розвиваючого середовища посібниками, які б полегшили процес виконання та засвоєння дітьми програмового матеріалу, розумово не перенавантажуючи і захоплюючи вихованців.
Науково-теоретична база досвіду: ППД ґрунтується на психолого-педагогічних дослідженнях вчених минулого і сучасності (О. В. Запорожця, Л. А. Венгера, Н. П. Н. М. Поддякова, А. П. Усової, М.А.Данилова, І.Я.Лернера, М.Н.Скаткина, Щербакової К.Й., Л.С.Плетеницької, К.Л.Крутій, Дорошенко З.П., ін.), які спирались у своїх дослідженнях на те, що формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку ґрунтується на конкретних образах і уявленнях. Для успішного засвоєння знань, розумового розвитку дитини взагалі важливе значення має не тільки зміст матеріалу, який пропонується дитині, але і форма подачі, яка спроможна або неспроможна викликати зацікавленість та пізнавальну активність дітей. Цікавість – одна з важливих умов успішного і міцного засвоєння дошкільниками елементарних знань та вмінь. За цим принципом була побудована наша поглиблена робота над пошуком таких засобів навчання, які б сприяли швидшому, міцнішому і полегшеному засвоєнню програмового матеріалу та розвитку пізнавальної сфери. Вивчення відповідної психолого-педагогічної літератури щодо існуючих поглядів на використання дидактичних засобів навчання, аналіз практики роботи в нашому ДНЗ призвели до виникнення ідеї об’єднати деякі підходи та використати в освітній роботі дидактичний посібник оновленого змісту для виконання завдань з формування у дошкільників елементарних математичних уявлень.
Стисла анотація досвіду: В досвіді Наталії Кирилівни Дорошенко мова іде про підвищення ефективності процесу формування елементарних математичних уявлень у дошкільників за допомогою винайдення таких засобів навчання, або їх комбінації, які б у співробітництві педагога з колективом, підгрупою та окремою дитиною давали якісний освітній результат. Цінність ППД полягає у вдосконаленні підходів використання демонстраційного та роздаткового матеріалу для формування у дошкільників елементарних математичних уявлень, оволодіння математичними операціями. Використання різновиду дидактичних ігор з дітьми молодшого дошкільного віку акцентувало увагу та допомогло виокремити один з дієвих варіантів виконання дошкільниками дидактичних завдань та вправ на прикладі добре відомої, не нової для педагогів за виглядом та змістом дидактичної гри «Потяг». При цьому Наталією Кирилівною було визначено, що інтерес дітей до виконання завдань за допомогою дидактичної гри «Потяг» був значно вищий, а можливість сформулювати педагогу навчальне завдання та виконати мету декількох освітніх ліній виявилась досить багатогранною і практичною. Створений автором посібник «Чудовий потяг», як демонстраційний, так і роздатковий, спрямований на реалізацію освітніх завдань з сенсорного розвитку дошкільників. Розроблена на його прикладі серія дидактичних завдань та вправ спрямована на виконання завдань щодо підвищення інтелектуальних здібностей, розвитку передумов творчих здібностей дітей, формування логіко-математичної компетенції. Дидактична гра «Чудовий потяг» за виглядом та змістом є загальновідомою, однак автор намагався удосконалити ідею його використання через створення умов в навчальній зоні, які б підвищили інтерес та мотивацію дошкільників до виконання складних навчальних завдань при формуванні у дітей елементарних математичних уявлень, забезпечили ефективність освітнього процесу. За своїм інноваційним потенціалом перспективний педагогічний досвід є комбінаторним.
Результативність впровадження досвіду: Досвід Дорошенко Н.К. має практичне значення. Запропонований автором розвивальний посібник «Чудовий потяг», як роздаткова, так і демонстраційна модель, є ефективним засобом навчання, має доступний зміст і позитивно впливає на процес безпосереднього включення дошкільників в цікаву практичну діяльність. Апробація на практиці «Чудового потягу» у вигляді демонстраційного та роздаткового посібників показала, що запропоновані варіанти дидактичних завдань і вправ підвищують результативність засвоєння програмового матеріалу дітьми середнього дошкільного віку із введення у світ кількості, логіки, простору та часу. Діти з випередженням демонстрували засвоєння параметрів обов’язкового мінімуму показників компетенції даного вікового періоду, була підвищена ефективність засвоєння програми із введення у світ кількості, логіки, простору та часу. Особливо слід відзначити засвоєння таких показників, як: визначення кількості предметів у множині (5-10), перераховуючи кожний елемент сукупності; співвідношення кількості предметів з відповідною цифрою до 10; вміння розрізняти кількісний та порядковий рахунок, навички порядкової лічби у межах 5. Слід відзначити випередження однією третиною групи дітей програми в оволодінні навичками розв’язання прикладів та задач на додавання та віднімання, вмінь порівнювати множини за допомогою знаків <,>,=. Модель «Чарівного потяга» є багатофункціональним засобом навчання. Вихователь на прикладі демонстраційного та роздаткового посібників може спланувати та запропонувати дошкільникам для виконання вправи, спрямовані: на відтворення навчального матеріалу з метою його закріплення, на використання засвоєних знань, умінь та навичок у нових умовах, на виконання нових дій і операцій, якими діти ще не оволоділи. Практичність «Чудового потяга» полягає у тому, що діти із задоволенням виконують завдання біля дошки. «Чудовий потяг» може бути використаний при проведенні занять, які поєднують у собі різні галузі знань і види діяльності, носять інтегрований або комплексний характер. На його прикладі можна виконувати різні дидактичні цілі. Його можна використовувати впродовж будь-якої частини чотири-компонентного заняття. «Чудовий потяг» підвищує ефективність засвоєння програмового матеріалу, як під час фронтальних, так і під час групових і індивідуальних форм організації дітей. Розроблена модель дидактичного посібника пристосована для використання в освітньому процесі широкого арсеналу практичних методів, різновиду прийомів у ситуаціях гри, сюрпризності, пошуку і вибору.
Репрезентація досвіду: Участь у районному конкурсі «Вихователь року», ділилася досвідом з теми на засіданнях районного методичного об’єднання.
| 
