|
Провідна педагогічна ідея досвіду.
В сучасному світі ніщо не стоїть на місці : розвиваються нові наукові технології, удосконалюється освіта, і відповідно,змінюються інтереси дітей. Сучасний освітній процес побудований таким чином, що думка дитини така ж важлива,як і думка вчителя. Інноваційні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів : учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкт пізнавальної діяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей.
Актуальність та перспективність досвіду.
Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями,спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас,на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти. Серед важливих педагогічних завдань, які поставило життя перед сучасною школою є розробка нових педагогічних ідей та підходів щодо організації навчально – виховного процесу, в центрі яких - особистість дитини з її потребами, інтересами та життєвими проблемами та її всебічний розвиток. Тому, необхідною умовою повноцінної, практично орієнтованої освіти є її спрямованість на використання сучасних інноваційних форм навчання та форм організації навчання.
Науково- теоретична база досвіду.
Науково-теоретична база актуальності проблеми підкріплена нормативно-правовими документами: Національною доктриною розвитку освіти України , Концепцією розвитку загальної середньої освіти, Указом Президента "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні", Державними стандартами базової і повної загальної середньої освіти освітньої галузі «Мови і літератури», навчальними програмами з української мови і літератури, психологічній теорії творчої особистості та її розвитку . В контексті дослідження основоположним є поняття «активізація навчально-пізнавальної діяльності». Внаслідок аналізу різних підходів (П.С.Атаманчук, Н.М.Звєревої, Л.О. Іванової, В.О. Онищук, Г.І.Щукіної) зроблено висновок, що активізацію навчально-пізнавальної діяльності не можна розглядати в сучасних умовах як процес керування активності учнів, вона є процесом і результатом стимулювання активності школярів.
Значним вкладом в педагогічну науку є дослідження В.В. Давидова, П.Я. Гальперіна, Д.Б.Єльконіна, що виявили можливості підвищення активності у навчально-пізнавальній діяльності.Розробку елементів інтерактивного навчання знаходимо у працях В. О. Сухомлинського, учителів-новаторів 70-80-х років (Ш.Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін..).
Стисла анотація досвіду.
Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із шляхів підвищення ефективності уроку рідної мови є впровадження разом із традиційними методами навчання іноваційних технологій навчання. Ефективними вважають уроки української мови з використання іноваційних технологій та форм інтерактивного навчання, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання й унеможливлюють домінування одного учасника навчального процесу над іншим. Організація навчання учнів на уроках української мови та літератури , використовуючи форми інтерактивного навчання, передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивні методи навчання мають суттєві переваги сприяють формуванню ключових компетентностей. Одночасно дозволяють вирішувати кілька завдань: розвивають комунікативні вміння та навички ,допомагають працювати в колективі, в команді та прислухатися до товаришів. Результативність досвіду.
Використання інноваційних технологій та інтерактивних методів, як показує практика, допомагає переключати увагу на розвиток пізнавального інтересу учнів до предмету. Основні позитивні риси інтерактивних методів – вони створюють комфортні умови для навчання, де кожний учасник повинен зробити індивідуальний внесок в загальну працю. Унеможливлюється домінування одного учасника навчального процесу над іншим, кожен повинен розвивати свої індивідуальні здібності та навички кооперації і співробітництва, відчуття роботи в команді. Слабкі учні почуваються більш комфортно і починають обмінюватися знаннями, ідеями, способами діяльності. Засвоєнню навчального матеріалу, розвитку критичного мислення - використання інтерактивних методів та інноваційних технологій уможливлює фахове вдосконалення, спрямовує учителя та учнів на навчання і сприяє зростанню професійної майстерності вчителя та зацікавленості учнів.
Репрезентація досвіду. Досвід роботи розглядався на засіданні шкільного методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін, педрадах, психолого-педагогічних семінарах.
Посилання на матеріал.
https://drive.google.com/folderview?id=0B22AVcCb3Ylod0hxaFlHMTE4ejQ&usp=sharing
|
