Пожарська Світлана Миколаївна, учитель української мови та літератури, спеціаліст   вищої  категорії, старший учитель    Запорізький багатопрофільний ліцей «Перспектива» Директор: Саміло Костянтин Миколайович Адреса: м. Запоріжжя, вул. Уральська, 3Б Телефон: (0612) 65-16-25     е-mail: zbl_zbr@mail.ru  Сайт:  nashaperspectiva.zp.ua

Провідна педагогічна ідея досвіду:

вивчення наукових основ активізації пізнавальної діяльності учнів, узагальнення й обґрунтування психолого-педагогічних та методичних основ формування інтересу до знань, виявлення педагогічних умов стимулювання пізнавальної діяльності; розробка уроків та системи вправ, перевірка їх ефективності на практиці.
 

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: 
Ключовою проблемою в рішенні задачі підвищення ефективності і якості учбового процесу є активізація навчання учнів. Її особлива значущість полягає в тому, що навчання направлене не тільки на сприйняття учбового матеріалу, але і на формування відношення учня до самої пізнавальної діяльності. Перетворюючий характер діяльності завжди пов'язаний з активністю суб'єкта. Знання, отримані в готовому вигляді, як правило, викликають труднощі учнів в їх застосуванні до пояснення спостережуваних явищ і рішення конкретних завдань. 
Отже, актуальність даної теми полягає в тому, що активні методи навчання дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від відтворюючої діяльності до творчо-пошукової. Творчо - пошукова діяльність виявляється ефективнішою, якщо їй передує відтворююча і перетворююча діяльність, в ході якої учні засвоюють прийоми навчання 
 

Науково-теоретична база досвіду:  
Значну увагу розвиткові пізнавальної активності приділяли Л. П. Арістова, Г. І. Шамова. У цьому аспекті виняткова заслуга належить українським педагогам: Г. С. Сковороді, Б. Д. Грінченку, С. Ф. Русовій.  Вагомий внесок у розвиток проблеми активності учнів внесли В.О. Сухомлинський, П. М. Груздєв, Н.О. Половнікова. Психологічні аспекти проблеми висвітлювались в працях Б. Г. Ананьєва, Д. М. Богоявленського, Л. С. Виготського, В. В. Давидова,  Г. С. Костюка, С. Л. Рубінштейна та інших. Важливу роль у розробці принципів, методів і форм навчання відіграли праці Ю. К. Бабанського, М. О. Данилова, М. М. Скаткіна, І. Ф. Харламова, М. І. Махмутова. Проблемі формування пізнавальної активності велика увага приділяється і сьогодні. Шляхи підвищення активності учнів на уроках словесності розглядаються у працях сучасних методистів: Л. В. Скуратівського, В. О. Онищука, О. Я. Савченка, В. І. Лозової. 
В основі мого досвіду лежить теоретичне положення про те, що активна пізнавальна діяльність учнів має два аспекти: внутрішній (психолого-педагогічний) і зовнішній (організаційний). Внутрішній аспект активної навчальної діяльності школярів – це створення відповідного емоційно-психологічного налаштування учнів, інтерес до навчання, ініціативність у навчальній роботі, пізнавальна самостійність. Розвитку цих компонентів сприяє реалізація в навчально-виховному процесі елементів інтерактивної, особистісно зорієнтованої технологій, технології «Створення ситуації успіху» та проблемного навчання, ретельний добір методів та прийомів навчання, удосконалення змісту навчання. 
Зовнішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що до цієї діяльності необхідно долучити всіх учнів класу і кожного з них. На мою думку, ця вимога може бути реалізована шляхом удосконалення структури уроку та умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи учнів.

Стисла анотація досвіду:
Сучасна епоха характеризується становленням нової теорії освіти — особистісно орієнтованої. Організація уроку в особистісно орієнтованому навчанні на різних його етапах передбачає різну роль учителя: вчитель-організатор, вчитель-спостерігач, вчитель-консультант.
Працюючи над проблемою ставлю такі завдання:

• сприяти підвищенню активізації та актуалізації навчальної діяльності школярів;
• розвивати творчі здібності учнів;
• формувати в учнів критичне мислення як різновид творчого;
• створювати систему мотивів діяльності особистості з метою формування позитивного ставлення навчання;
• розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки;
• використовувати інтерактивні методи навчання;
• виявляти та максимально розвивати індивідуально значущі позитивні нахили кожного школяра;
• реалізувати вимоги мовної і мовленнєвої компетентностей в єдності чотирьох складових - слухання, читання, говоріння, письмо;
• виробляти позитивне ставлення до мовленнєвої діяльності, що передбачає проведення нетрадиційних уроків, уроків на текстовій основі;
• застосовувати завдання і вправи, які б впливами на формування мовленнєво-комунікативних вмінь;
• орієнтувати учнів на складання зв'язних висловлювань, дослідницької, проектної роботи на уроках.

В основу роботи над проблемою  покладено компетентнісно орієнтований підхід, спрямований на розвиток життєвих компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації аксіологічної, літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови.                        

Результативність впровадження досвіду: 

• якісно зріс творчий рівень учнівських робіт, що відбилося у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань;
• підвищився показник якості знань учнів;
• збільшилася кількість учнів, які бажають взяти участь у різноманітних творчих конкурсах.
   

Репрезентація досвіду: 
Методичне об’єднання учителів української мови і літератури ЗБЛ «Перспектива», курси учителів української мови та літератури при ЗОІППО.