 |
Меньшова Надія Василівна,
вчитель української мови та літератури, світової літератури, спеціаліст І категорії
Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 76
Директор: Клеха Людмила Вікторівна
Адреса: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 154Г
Телефон: (0612) 62-00-51
е-mail: kleha_76@mail.ru
Сайт: http://znz76.hol.es/
|
Провідна педагогічна ідея досвіду:
Застосування інтерактивного навчання, що забезпечує оволодіння учнями системою мовленнєвих знань і вмінь, потрібних для спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності. Учні мають здобути знання, які дають узагальнену інформацію про ознаку понять, що використовуються для розв’язання мовленнєвих завдань, виконуючи завдання, відтворюють спосіб дії або вибудовують його самі шляхом аналізу зразка і творчо застосовують у новій ситуації у процесі інтерактивного навчання. Це передбачає безпосередню участь кожного учасника навчально-виховного процесу незалежно від його особистого інтелектуального розвитку.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
На жаль, орієнтація шкіл на формування в учнів в основному репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників не може вільно користуватися усним та писемним мовленням у самостійно створюваних висловленнях. Зосередження ж уваги лише на творчо обдарованих дітях позбавляє учнів з більш низьким рівнем мовленнєвого розвитку вдосконалювати та підвищувати свої здібності у висловлюванні власних думок. Методи та прийоми навчання, які впроваджує вчитель, розраховані для використання в навчанні всього класного колективу під час вивчення мови та літератури, що не лише підвищує особистісний розвиток учнів, а й дозволяє всім учням демонструвати свою мовленнєву компетентність та зберігає позитивний психоклімат на уроці. Крім того, стимулює до подальшого зацікавленого вивчення предмету.
Науково-теоретична база досвіду:
Проблема формування мовленнєвої компетентності (з урахуванням культури мовлення) учнів основної школи не нова, але багатоаспектна, і тому в лінгвістичній літературі їй присвячено чимало досліджень. Протягом останніх десятиліть до цієї теми зверталися мовознавці (О.Ахманова, Н.Бабич, Л.Булаховський, В.Виноградов, Д.Ганич, Б.Головін, М.Жовтобрюх, Л.Мацько, В.Костомаров, С.Ожегов, Л.Скворцов, М.Сулима та ін.), дидакти й лінгводидакти (А.Алексюк, О.Біляєв, Є.Голобородько, С.Караман, В.Мельничайко, Г.Михайловська, О.Олійник, Г.Онкович, М.Пентилюк, М.Стельмахович, О.Хорошковська та ін.). Певною мірою ця проблема порушувалась у працях багатьох психологів і психолінгвістів (Б.Ананьєв, М.Бахтін, О.Божович, П.Гальперін, М.Жинкін, І.Зимня, П.Зінченко, О.Леонтьєв, Б.Ломов, О.Лурія, А.Петровський, О.Потебня, А.Смирнов, С.Рубінштейн та ін.).
Виразність і образність як комунікативні якості мови, властивості слова та якості мовлення розглядали Т.Винокур, Б.Головін, Г.Дідук, Т.Ладиженська, М.Пентилюк, Д.Розенталь, С.Рубінштейн, В.Телія, Л.Струганець, В.Чабаненко. Виражальним засобам мови, що забезпечують виразність і образність мовлення, присвячені праці Г.Апресяна, Н.Бабич, М.Ільяша, В.Ковальова, М.Кожиної, М.Пентилюк, О.Пономарева. Вагомий внесок у дослідження формування мовленнєвої компетентності школярів становлять і дисертаційні дослідження останніх років Н.Веніг, Л.Кулибчук, А.Ляшкевич, Т.Мельник, А.Нікітіної, Л.Попової, Л.Цінько та ін.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів.
Стисла анотація досвіду
Інтерактивні методи і прийоми, що використовуються в практичній діяльності варіюються за двома напрямками:
1. Предмет (мова чи література);
2. Вікові особливості учнів:
- 5-7 класи
- 8 клас (як перехідний до старшої вікової групи – комбінаторний)
- 9-11 класи
Задля досягнення необхідного рівня мовленнєвої компетентності учнів учитель використовує такі види діяльності, які дають учням можливість встановлювати контакт, вживати вербальні і невербальні засоби спілкування, планувати спільні дії, вибирати форми взаємодії.
На початковому етапі уроку застосовуються такі форми роботи, які сприяють актуалізації опорних знань і налаштовують на роботу: асоціювання, припущення на основі малюнків, теоретична розминка, лексична хвилинка та ін.
На основному етапі заняття використовуються такі прийоми у роботі, які дозволили б із мінімуму витраченого часу отримати максимум результатів (відповідей, навичок). Тому надається перевага таким формам: читанню з маркуванням тексту, порівнянню, завданню на встановлення відповідності. методу дослідження, диспутам, дискусіям та іншим.
На завершальному етапі уроку учні додають здобуті знання до вже наявних, маючи можливість обмінятися думками, висловити власні враження, оцінити роботу. Використовуються такі прийоми, як «незакінчене речення», твір-п'ятихвилинка, міні-тест.
Результативність впровадження досвіду
Компетентності вільного володіння різними типами текстів і використання доцільних художніх засобів дозволили багатьом учням виявити себе сформованою мовленнєвою особистістю у різних ситуаціях:
- самостійно аналізувати прочитаний твір і відстоювати власну точку зору про героїв та проблеми;
- впевнено почувати себе під час усних дискусій;
- брати участь у творчих конкурсах.
Репрезентація досвіду:
Виступи з теми теоретичного і практичного наповнення звучали на шкільному методичному об’єднанні, семінарах у школі.
Посилання на матеріали:
http://znz76.pp.ua/index.php/metodichna-robota/mi-beremo-uchast/2015-2016
