|
Провідна педагогічна ідея досвіду
Застосування кейс-методу дає значно більший ефект, ніж традиційні методи навчання, його використання сприяє інтелектуальному, моральному та мотиваційно-вольовому розвитку учнів, формуванню діалектичного мислення, становленню наукового світогляду, а також розвиває в них такі характеристики, як здатність до аналізу гуманітарних проблем різного рівня складності, уміння їх чітко формулювати та прогнозувати шляхи вирішення, відстоювати власну позицію, дискутувати та оцінювати різноманітну інформацію .
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
Реформування національної системи освіти України, сучасні тенденції світової інтеграції зводять проблему розвитку особистості в ранг пріоритетних завдань. У ХХІ ст. вітчизняна освіта відчула кризу активних і продуктивних методів, методик, технологій навчання і виховання, томувиникла необхідність звернутися до західноєвропейського й американського досвіду,який вже впродовж кількох десятиріч використовує методи посткласичної дидактики, одним із яких є метод проблемно-ситуаційного навчання (кейс-метод).
Застосування вчителем кейс-методу стимулює індивідуальну активність учнів, формує позитивну мотивацію до навчання, зменшує «пасивних» і невпевнених у собі учнів, забезпечує високу ефективність навчання і розвитку майбутніх фахівців, формує певні особистісні якості і компетенції, а також дає можливість самому вчителю: самовдосконалюватись, по-іншому мислити й діяти та оновлювати власний творчий потенціал.
Проблема впровадження кейс - методу в даний час є досить актуальною, що зумовлено двома тенденціями:
перша випливає із загальної спрямованості розвитку освіти, її орієнтації не стільки на отримання конкретних знань, скільки на формування професійної компетентності, умінь і навичок розумової діяльності, розвиток здібностей особистості, серед яких особлива увага приділяється здатності до навчання, зміну парадигми мислення, умінню переробляти величезні масиви інформації;
друга випливає з розвитку вимог до якості фахівця, який, окрім задоволення вимог першої тенденції, повинен володіти також здатністю оптимальної поведінки в різних ситуаціях, відрізнятися системністю та ефективністю дій в умовах кризи.
Використання кейс - методу в навчанні учнів на уроках української мови та літератури дозволяє:
* підвищити пізнавальний інтерес до дисциплін, що вивчаються;
* покращити розуміння проблем,що виникають при вивченні тих чи інших тем;
* сприяє розвитку дослідницьких, комунікативних та творчих навичок прийняття рішень.
Відмітною особливістю методу є створення проблемної ситуації на основі фактів з реального життя.
Науково-теоретична база досвіду
На сьогодні в теорії і практиці професійної освіти накопичено значний досвід, який охоплює проблеми використання інтерактивних технологій навчання у навчально-виховному процесі. Проблемою використання кейс-методу під час викладання різних дисциплін в українській школі займалися Ю. Сурмін , О. Сидоренко , П. Шеремета, В. Чуб, Г. Каніщенко ; в російській освіті – О. Смолянінова , В. Давиденко , Е. Михайлова , Н. Піскунова , О. Пилипенко, Н. Тітова , О. Маргвелашвілі та ін. Кейс-метод активно застосовується за кордоном у процесі професійної підготовки педагогів: у США (Дж. Маан, Д. Крукшенк, Г. Сайкс, Т. Бердта та ін.), Англії (М. Райхельт, Р. Прінг), Австралії (А. Уотсон). Активно використовують кейси під час навчання спеціальним дисциплінам інженерів у США – С. Смітт , Канаді – Г. Кардос .
Теоретичні засади застосування сучасних педагогічних технологій у навчальному процесі розкрито у працях І. М. Богданової, Е. А. Михайлова, В. І. Матірко, В. В. Полякова, Ю. А. Ткаченко, О. І. Сидоренко, Ю. П. Сурмин. Активні групові методи навчання інтенсивно розробляли таки вчені-психологі, як Л. К. Асі мова, Н. Н. Богомолова, Ю. Н. Ємельянов, Д. Н. Кавтрадзе, А. М. Смолкін та ін.
Однією з інтерактивних методик, що набула популярності у Великобританії, США, Німеччини, Данії та інших країнах стала Casestudy (кейс-метод, метод аналізу ситуацій), розроблена англійськими науковцями М. Шевером, Ф. Едейем та К. Єйтс. Саме їй у світової практиці відводиться важливе місце для вирішення сучасних проблем у навчанні. Вперше кейс-метод був застосований у 1910 р. при викладі управлінських дисциплін у Гарвардський бізнес-школі, який добре відомий інноваціями, а в Україні даний метод став поширюватись тільки у другій половині 90-х років ХХ ст., як пізнавальна акселерація у процесі вивчення природничих наук. В основу кейс-методу покладені концепції розвитку розумових здібностей.
Одним із найпоширеніших інтерактивних методів навчання з використанням конкретних навчальних ситуацій, тренінгових технологій ділової комунікації, особистісного розвитку та формування комунікативних умінь і навичок М. Пентилюк визначає кейс-метод, «який ґрунтується на концепції розвитку розумових здібностей учнів/студентів і спрямований на розвиток творчого мислення, сприяє реалізації низки проблем: набуття невідомої раніше інформації; розвиток компетентності; удосконалення вмінь спілкуватися; розвиток творчих здібностей; налагодження надійних зв’язків у колективі ».
Важливий внесок у розвиток кейс-методики зробили Дж. Ерскін, М. Ліндерс, Р. Льюїс, Р. Меррі, Дж. Рейнолдс, М. Стенфорд, П. Хатчінгс, Ю. Сурмін, С. Гончаров, О. Сидоренко, В. Лобода, А. Фурда, В. Платов, М. Гончарова, В. Галузяк, Л. Жовта, В. Король, В. Стрельников, М. Волгін, Ю. Одегов та ін. Розробку та впровадження ситуаційного аналізу знаходимо в працях М. Бірншейна, Г. Брянського, О. Козлова, Ю. Красовського, В. Платова, Д. Поспєлова, Ю. Сурміна та ін.
Проте аналіз сучасної методичної літератури свідчить, що недостатньо розробленим залишається питання використання кейс-методу у формуванні комунікативної компетентності учнів на уроках української мови та літератури.
Стисла анотація досвіду
Кейс-метод ґрунтується на принципах, які змушують переглянути роль учителя і учня. Зобов'язання вчителя при застосуванні кейс-методу полягає в тому, щоб створити в навчальної аудиторії такі умови, які б дозволили розвинути в учнів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб в процесі дискусії поділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. Зобов'язання учня полягає в тому, щоб збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, прийняти на себе частку відповідальності за його результативність. При цьому учні повинні усвідомлювати, що вчитель знаходиться в аудиторії для того, щоб допомогти їм, і вони мають скористатися цим у повній мірі, проте основна відповідальність за те, чому вони навчились, лежить на них.
Завданням кейс-методу є не просто передача знань, а навчання учнів здатності справлятися з такими унікальними та нестандартними ситуаціями, які вимагають знань з багатьох наук, які, як правило, виникають в реальному житті.
Даючи учням завдання у формі кейсів, вчитель відкриває їм значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у викладача, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість учнів у собі, у своїх здібностях. Учні активно вчаться слухати один одного і точніше висловлювати свої думки.
Навички, які формуються при застосуванні кейс-методу: спостереження, відбір даних, ідентифікація проблеми, розробка щодо прийняття альтернативних рішень, спілкування, мотивація.
Результативність впровадження досвіду
Кейс-метод формує особистісні якості: працьовитість, креативність, здатності до конкурентноспоможності, готовність взяти на себе відповідальності за результати власного аналізу ситуації і за роботу всієї групи, впевненість в собі, комунікативну культуру, формує соціально активну і життєво компетентну особистість, здатну до саморозвитку, самовдосконаленню і самореалізації.
Репрезентація досвіду
Досвід був представлений на засіданні шкільного методичного об’єднання, педагогічній раді.
Посилання на матеріали
https://drive.google.com/file/d/0B0DRJu04OIYzMWRNdEJ4YnMxMkU/view
https://drive.google.com/file/d/0B0DRJu04OIYzeXVjRW9kc1g0djA/view
https://drive.google.com/file/d/0B0DRJu04OIYzT1RrcWdXeHEtZXc/view
https://drive.google.com/file/d/0B0DRJu04OIYzMjh0YkRMQmcyZlE/view
https://drive.google.com/file/d/0B0DRJu04OIYzZDJxdGNRbzZueXM/view
|
